Справа  №2-9271/11

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне, в порядку гл.8 розділу ІІІ ЦПК України)

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

25 листопада 2011 року                                  Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

у складі: головуючого –судді Черновського Г.В.

             при секретарі –Вобліковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради про визнання права власності, -   

ВСТАНОВИВ:

          Позивачка звернулася до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська з позовною заявою, в якій просила суд визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 - літ. К-2 загальною площею - 81,1 кв.м., житлова площа - 36,3 кв.м., який складається з:

-          приміщень першого поверху: 1-1 - прихожа - 6,6 м.кв., 1-2 - кухня - 25,5 м.кв., 1-3 - топічна - 7,8 м.кв.

-          приміщень другого поверху: 1-4 - коридор - 4,9 м.кв., 1-5 - житлова - 21,8 м.кв., 1-6 - житлова - 14,5 м.кв., а також к - ганок, над к - козирок, споруди: вимощення, ворота, колодязь, огорожа, трубопровід, хвіртки, цоколь.

          В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала у повному обсязі, на задоволенні позову наполягала.   

          Представник відповідача в судове засідання по справі не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. За таких обставин, на підставі ч.4 ст.169 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим про день та час судового засідання і таким, що відсутній без поважних причин, що є підставою для вирішення справи на підставі наявних у ній даних і доказів і постановлення заочного рішення.

          Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

          Судом встановлені наступні факти:

          29.12.2004 року на підставі договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Першої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Гузєєвою І.В, зареєстрованого в реєстрі за №2669, позивачці було подаровано домоволодіння АДРЕСА_2 , яке розташовано на земельній ділянці площею 0,0531 га.

          Судом встановлено, що витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №6479177 від 11.02.2005 року видане КП «ДМБТІ» м.Дніпропетровська вищезазначене домоволодіння складається з:

-          літ. А-1 - житловий будинок саманний, обкладений цеглою, житловою площею - 23,7 кв.м.,

-          літ. Г - гараж шлакобетонний,

-          літ. Д- гараж шлакоблочний,

-          літ. З - сарай саманний., 1,2- споруди, І - замощення.

Судом встановлено, що з метою поліпшення житлових умов, позивачкою у 2007 році було самочинно перебудовано на вказаній земельний ділянці замість старого, новий житловий будинок на тому ж місці та на тому ж фундаменті літ. К-2 загальною площею 81,1 кв.м., житловою площею 36,3 кв.м.

Судом встановлено, що 25 грудня 2009 року комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» було виготовлено технічний паспорт на житловий будинок, відповідно до якого житловий будинок літ. К-2 має загальну площу - 81,1 кв.м., житлову площу - 36,3 кв.м. з ґанком - к, та козирком над ґанком.

Відповідно до ст.23 Закону України «Про планування і забудову територій», будівництво об`єктів містобудування, здійснюється згідно із законодавством, державними стандартами, нормами та правилами, місцевими правилами забудови, містобудівною і проектною документацією.

Відповідно до ст.331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Судом встановлено, що в зв`язку з тим, що реконструкція вказаного приміщення здійснено позивачкою без належним чином затвердженого проекту, що відповідно до положень ч.1 ст.376 ЦК України, свідчить про факт самочинного будівництва, виникло питання щодо введення реконструйованого приміщення в експлуатацію та проведення державної реєстрації права власності на новостворене нерухоме майно.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про основи містобудування`закінчені будівництвом об`єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

          Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

          Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

          Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

          Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

          Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

          За таких обставин, суд вважає можливим визнати за позивачкою право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 - літ. К-2 загальною площею - 81,1 кв.м., житловою площею - 36,3 кв.м., який складається з:

-          приміщень першого поверху: 1-1 - прихожа - 6,6 м.кв., 1-2 - кухня - 25,5 м.кв., 1-3 - топічна - 7,8 м.кв.

-          приміщень другого поверху: 1-4 - коридор - 4,9 м.кв., 1-5 - житлова - 21,8 м.кв., 1-6 - житлова - 14,5 м.кв., а також к - ганок, над к - козирок, споруди: вимощення, ворота, колодязь, огорожа, трубопровід, хвіртки, цоколь.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 169, 212, 213, 215, 224-226 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

          Позов ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради про визнання права власності - задовольнити.

          Визнати за ОСОБА_1 право власності на  житловий будинок АДРЕСА_1 - літ. К-2 загальною площею - 81,1 кв.м., житловою площею - 36,3 кв.м., який складається з:

-          приміщень першого поверху: 1-1 - прихожа - 6,6 м.кв., 1-2 - кухня - 25,5 м.кв., 1-3 - топічна - 7,8 м.кв.

-          приміщень другого поверху: 1-4 - коридор - 4,9 м.кв., 1-5 - житлова - 21,8 м.кв., 1-6 - житлова - 14,5 м.кв., а також к - ганок, над к - козирок, споруди: вимощення, ворота, колодязь, огорожа, трубопровід, хвіртки, цоколь.

           Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.223 ЦПК України.

          Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

          Заочне рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

          Суддя                                                                                          Г.В.Черновськой