Справа № 2-7411/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

(заочне)

07 липня 2011  року                                                          Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі:  головуючого судді  - Маймур Ф.Ф.

                            при секретарі  - Величко О.М.

           за участю : позивача – ОСОБА_1

                         представника позивача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа – ОСОБА_4 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

14 березня 2011 року позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок ДТП (а.с. 5-9).

Позивач у позовній заяві та представник позивача у судовому засіданні, посилались на те, що 10 грудня 2010 року ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «КІА» (д/н НОМЕР_1 ), що належить ОСОБА_4 на праві власності, порушив правила дорожнього руху та скоїв ДТП, внаслідок якого пошкодив автомобіль «Хюндай Таксон»(д/н НОМЕР_2 ), яким керував ОСОБА_5 , чим завдав позивачу матеріальної та моральної шкоди, добровільно відповідач заподіяну шкоду не відшкодував, тому позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП - 56 457,94 грн., стягнути та відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000 грн., а також покласти на відповідача судові витрати.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та на їх задоволені наполягав.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини його неявки суду не відомо, надав надав письмові заперечення, в яких просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі (а.с. 41-42).

За таких обставин суд вважає можливим розглянути дану цивільну справу у заочному порядку  відповідно до вимог Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України.

Третя особа надала заяву в якій просить суд розглянути справу без її участі.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 10 грудня 2010 року о 14 годині 50 хвилин, керуючи автомобілем «КІА»(д/н НОМЕР_1 ) на перехресті нерівнозначних доріг - пр. Гагаріна та вул. Феодосійській у м. Дніпропетровську, скоїв зіткнення з автомобілем «Хюндай Таксон»(д/н НОМЕР_2 ) під керуванням ОСОБА_1 , чим порушив вимоги Правил дорожнього руху України, ці обставини підтверджуються копією Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2010 року (а.с. 10).

Судом також встановлено, що ОСОБА_3 було визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, зазначені обставини підтверджується копією постанови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2010 року (а.с. 10).

Судом встановлено, що автомобіль Хюндай Таксон»(д/н НОМЕР_2 ), на момент дорожньо-транспортної пригоди належав ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого РЕВ 2-го МВ ДАІ при УМВС України в Дніпропетровській області 18 березня 2008 року, що підтверджується копією зазначеного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 29).

Також встановлено, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «Хюндай Таксон»(д/н НОМЕР_2 ), в результаті його пошкодження при ДТП складає 80 247, 94 грн., що підтверджується відповідним висновком спеціаліста (а.с. 12-24).

У судовому засіданні також встановлено, що позивачем ОСОБА_1 за послуги з оцінки розміру заподіяних збитків було сплачено 600,00 грн., що підтверджується копією квитанції від 24 грудня 2010 р. (а.с. 17).

У судовому засіданні також встановлено, що позивачем ОСОБА_1 за послуги транспортування автомобілю з місця ДТП та до місця проведення автотоварознавчого дослідження було сплачено 600,00 грн., що підтверджується копіями квитанцій від 10 грудня 2010 р. та від 21.12.2010 р. (а.с. 26,27),

Також встановлено, що Дніпропетровською філією AT «СК Страхування»  було сплачено позивачу 24 990 грн., зазначене підтверджується письмовими доказами та поясненнями сторін (а.с. 41).

Правовідносини, які виникли між сторонами врегульовані нормами Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Зокрема збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої в наслідок порушення її прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»№ 6 від 27 березня 1992 року зазначено, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем джерела підвищеної небезпеки.

Оцінюючи дослідженні у судовому засіданні докази у їх сукупності, щодо вимог позивача ОСОБА_1 до відповідача стосовно стягнення з відповідача у рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 10 грудня 2010 року, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача - ОСОБА_3 на користь позивача - ОСОБА_1 суму завданої матеріальної шкоди, а саме - 55 257,94 грн.( 80 247,94грн.-24 990 грн.), та суму сплачену за послугу транспортування автомобілю у розмірі 600 грн., при цьому суд критично ставиться до заперечень відповідача стосовно зменшення суми відшкодування, у зв`язку з тим, що автомобіль знаходиться у кредиті у ВКІБ «УкрСиббанк», та має страховий полюс КАСКО, оскільки, як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 не сплатив черговий страховий внесок, внаслідок чого, страхування припинило свою дію (а.с. 71 )

Вирішуючи позовні вимоги позивача ОСОБА_1 до відповідача стосовно завданої моральної шкоди, яка полягає у перенесених душевних стражданнях, яких позивач зазнав у зв`язку із пошкодженням його майна, внаслідок вказаної транспортної пригоди. Таким чином, враховуючи ступінь душевних страждань позивача, суд вважає можливим позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача у рахунок відшкодування моральної шкоди 1500 грн., а у задоволенні іншої частини позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди позивачу - відмовити.

Вирішуючи питання, щодо розподілу судових витрат, на підставі ст. 88 ЦПК України і приймаючи до уваги результат вирішення справи, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі, а саме: 615,58 грн. - державне мито, 120,00 грн. - збір за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 600,00 грн. - витрати на оплату експертної оцінки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України, п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»№ 6 від 27 березня 1992 року ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215, 226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 10 грудня 2010 року на перехресті пр. Гагаріна та вул. Феодосійської у                                       м. Дніпропетровську –56 457,94 грн., у рахунок відшкодування моральної шкоди –1500 грн., у рахунок повернення судових витрат –735, 58 грн., а разом –58 693, 52 грн.

ОСОБА_3  у задоволенні інших позовних вимог –відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд  м. Дніпропетровська.

Суддя                                                                                Ф.Ф. Маймур