Справа № 2-а-22/11

П О С Т А Н О В А

І М ' Я М    У К Р А Ї Н И

«08»лютого 2011 року Перевальський районний суд Луганської області

в складі:           головуючого-судді:          Колядова В.Ю.

при секретарі:                    Петрухіній А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Перевальську, Луганської області

адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов’язання провести перерахунок та виплату недоплаченого підвищення до пенсії як дружині  померлого інваліда війни,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов’язання провести перерахунок та виплату недоплаченого підвищення до пенсії як дружині  померлого інваліда війни, посилаючись на наступне.

Вона пенсіонер та отримує пенсію й має статус дружини померлого інваліда  війни.

Нормами ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»їй передбачено підвищення пенсії на 150 % мінімальної пенсії за віком, яку вона отримувала у значно меншому розмірі, ніж вищезазначеною нормою.

На підставі викладеного позивач, посилаючись на похилий вік, слабке здоров’я, постійні хвороби, а також правову необізнаність, просить суд відновити пропущений строк звернення до суду за захистом порушених прав, свобод і інтересів;

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як дружині померлого інваліда війни в щомісячному розмірі 150 % мінімальної пенсії за віком, прирівняної до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01 січня 2000 року безстроково та виплатити утворену заборгованість.

Позивач у судове засідання не з’явилася, надавши суду клопотання, в якому просила суд розглянути справу без її участі.

 Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надавши письмове заперечення проти позову, де зазначив, що позивачем пропущений строк звернення до суду з цим позовом та зазначив, що відповідачем вірно виплачувалося вказане підвищення відповідно до ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»в редакції Закону України № 458/95-ВР від 23 листопада 1995 року  в розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а тому в позові необхідно відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

 Позивач народилася 1921 року та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області і має статус члена сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, що підтверджується посвідченням серії Г № 396498 та листом Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області № 22813/02-1-07 від 22 грудня 2010 року (а.с.9, 10), в зв’язку з чим має право на підвищення до пенсії. Данні обставини, жодна зі сторін не заперечувала.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно до ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

                 В ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення»закріплено, що суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмежень будь-яким строком.

                  Таким чином, суд вважає, що позивачем пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав з поважних причин. Враховуючи похилий вік позивача, її  стан здоров’я і юридичну необізнаність та бездіяльність відповідача, суд вважає за необхідне відновити позивачу строк звернення до суду.

Згідно ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» /в редакції Закону України № 488/95-ВР від 22 грудня 1995 року/ членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни, які не одружилися вдруге, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 150 процентів мінімальної пенсії за віком, а в редакції Закону України № 2212-IV від 18 листопада 2004 року підвищуватися також повинна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії.

У судовому засіданні встановлено, що виплата підвищеної пенсії позивачу здійснювалась з порушенням зазначених норм, тобто з розмірів, запроваджених постановами Кабінету Міністрів України, а не Законом, що є порушенням конституційного принципу верховенства законів над підзаконними нормативно-правовими актами.

На підставі вищезазначеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача, оскільки ч. 4 статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»протягом 2000 –2004 років діяла в редакції Закону України № 488/95-ВР від 22 грудня 1995 року, з 01 січня 2005 року по 30 червня 2006 року –в редакції Закону України № 2212-IV від 18 листопада 2004 року, тобто підвищення до пенсії позивачу повинно було виплачуватися в той період  в розмірі 150 % мінімальної пенсії за віком, тому суд вважає можливим визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо неповної виплати підвищення до пенсії як члену сім’ї померлого інваліда війни. Крім того, суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача - Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області нарахувати та виплатити, за період часу –з 01 січня 2000 року по 30 червня 2006 року, відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»щомісячне підвищення до пенсії, у розмірі 150 відсотків мінімальної пенсії за віком, з вирахуванням сум, отриманих позивачем за цей період.

          Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок –20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, зазначені норми закріплені у ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

          Ч. 3 ст. 4 Закону України «Про прожитковий мінімум»передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

          Згідно ст. 1 Закону України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2000 рік»прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлений у розмірі 216 грн. 56 коп. Згідно ст. 1 Закону України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2001 рік»прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлений у розмірі 248 грн. 77 коп. Згідно ст. 1 Закону України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2002 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлений у розмірі 268 грн. 00 коп. Дію даного Закону продовжено також на 2003 рік згідно Закону України «Про прожитковий мінімум на 2003 рік». Згідно ст. 1 Закону України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік»прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, встановлений в розмірі 284 грн. 69 коп. Статтею 63 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»був затверджений прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність в розмірі 332 гривні. Статтею 65 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік»прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлено в розмірах: з 01 січня –350 гривень, з 01 квітня –359 гривень.

          Таким чином, відповідач - Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області повинно нарахувати та виплатити 150 відсотків мінімальної пенсії за віком позивачу, виходячи з розміру: з 01 січня 2000 року –216 грн. 56 коп., з 01 січня 2001 року –248 грн. 77 коп., з 01 січня 2002 року –268 гривень, з 01 січня 2004 року –284 грн. 69 коп., з 01 січня 2005 року –332 грн. 00 коп., з 01 січня 2006 року –350 грн. 00 коп., з 01 квітня 2006 року –359 грн. 00 коп.

           Відповідно до Закону України «Про внесення змін до закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»№ 2939-IV від 05 жовтня 2005 року, який набрав чинності з 01 липня 2006 року, ч. 4 ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»викладена в новій редакції, згідно якої членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни, які не одружилися вдруге, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

В передбаченому законом порядку до Конституційного Суду України вказана норма не оскаржувалася й судом не розглядалася.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що заявлені позивачем вимоги в частині зобов’язання здійснення перерахунку та виплати доплат до пенсії як дружині померлого учасника війни, з 01 липня 2006 року є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

На підставі ст.ст.21,22,46 Конституції України, ст.15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», керуючись ст.ст.10, 11,71,72,159,161-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Відновити ОСОБА_1 пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області здійснити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_1 згідно до ч. 4 ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»/в редакції Закону України № 488/95-ВР від 22 грудня 1995 року, Закону України № 2212-IV від 18 листопада 2004 року/, тобто у розмірі 150 процентів мінімальної пенсії за віком, прирівняної до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, як дружині померлого інваліда війни, з 01 січня 2000 року по 30 червня 2006 року, та з вирахуванням сум, отриманих ОСОБА_1 за цей період.          

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю.

   Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Перевальський районний суд Луганської області  протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

           Головуючий - суддя:                      _________________