< Копия >
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
28.09.11Справа №2а-2481/11/2770
< Текст >, < Поле для ввода текста >
Колегія суддів Окружного адміністративного суду міста Севастополя у складі трьох суддів: головуючого судді Лотова Ю.В., суддів Кириленко О.О., Дудкіної Т.М., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 99023); < Список > < Позивач в особі >
до Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01021); Державного казначейства України (вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01014); < Список > < Відповідач в особі >
треті особи:
- Кабінет Міністрів України (вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ-8, 01008);
- Міністерство фінансів України (вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ-8, 01008);
про зобов’язання вчинити певні дії та стягнення грошових коштів.
Обставини справи:
09.08.2011 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Державної судової адміністрації України та Державного казначейства України про зобов’язання Державного казначейства України провести видатки з Державного бюджету України, що передбачені Державною судовою адміністрацією України у сумі 4 845,50 грн. та стягнення з Державної судової адміністрації України на користь позивача заборгованості з заробітної платні за січень та лютий 2011 року у сумі 4 845,50 грн. без утримання податку з доходів фізичних осіб і внесків на усі види соціального страхування.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 11.08.2011 року відкрито провадження в адміністративної справі № 2а-2481/11/2770.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 11.08.2011 року закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду, до участі у якості третіх осіб залучено Кабінет Міністрів України та Міністерство фінансів України.
Позивач у судове засідання не з’явився, надав до суду заяву у якій підтримав адміністративний позов у повному обсязі, позовні вимоги просив задовольнити, справу розглянути за його відсутністю.
Представник Державної судової адміністрації України у судове засідання не з’явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечувала та просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях (арк.с.56-59).
Представник Міністерства фінансів України у судове засідання не з’явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечувала та просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях (арк.с.32-54).
Державне казначейство України та Кабінет Міністрів України явку повноважних осіб у судове засідання не забезпечили, ухвали Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 11.08.2011 року не виконали, письмового відзиву на позовну заяву з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, суду не надали, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини у справі, об'єктивно оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, суд,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до Наказу голови військового апеляційного суду Військово-Морських Сил № 141 від 27.09.2010 року, виданого на виконання вимог Наказу голови Державної судової адміністрації України № 135 від 15.09.2010 року, утворено ліквідаційну комісію військового апеляційного суду Військово-морських Сил (арк.с.5-6). До складу зазначеної комісії, крім інших, було включено начальника таємної частини військового апеляційного суду Військово-Морських Сил ОСОБА_1
Наказом голови ліквідаційної комісії військового апеляційного суду Військово-Морських Сил № 8 від 17.02.2011 року ОСОБА_1 звільнено з роботи 21.02.2011 року за п. 1 ст. 40 КЗпП України (у зв’язку з ліквідацією військового суду Військово-Морських Сил) (арк.с.7).
Таким чином, у січні-лютому 2011 року позивач перебував у трудових правовідносинах з роботодавцем та фактично виконував свої посадові обов’язки.
17.03.2011 року позивачем, разом з іншими колишніми службовцями суду, направлено до Голови Державної судової адміністрації України колективне звернення, відповідно до якого просили виплатити заборгованість по заробітній платі (арк.с.11-14).
Відповідно до листа Державної судової адміністрації України від 21.04.2011 року № КО-416/11 звернення від 17.03.2011 року залишено без задоволення (арк.с.14).
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 130 Конституції України передбачено, що Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів.
Згідно з ч. 1 ст. 116 Кодекс законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Згідно зі ст. 120 Закону України «Про судоустрій України», Положення про Державну судову адміністрацію України, Державна судова адміністрація України з 01.01.2003 року здійснює функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів.
Статтею 33 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII встановлено, що джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є Державний бюджет України та інші джерела, визначені для цієї мети положеннями про органи державної виконавчої влади, затвердженими указами Президента України та постановами Кабінету Міністрів України. Скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення посадових окладів, надбавок до них та фінансування інших, передбачених цим Законом, гарантій, пільг і компенсацій.
Відповідно до ч. 3 ст. 22, ст. 64 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Конституційні права і свободи людини і громадянина можуть бути обмежені лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.
Оскільки правові положення, які передбачають виплату грошового забезпечення працівникам є чинними, не зупинені та не змінені, тому позивач має право на його одержання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати ці виплати.
Право на отримання грошового забезпечення не залежить від наявності бюджетного фінансування, а має безумовний характер.
Згідно з відомістю про нарахування заробітної платні за січень та лютий 2011 року заборгованість перед позивачем з виплати заробітної платні складає 4 845,50 грн. (арк.с.10).
За таких обставинах суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з Державної судової адміністрації України суми заборгованості з заробітної платні за січень та лютий 2011 року у сумі 4 845,50 грн. на користь позивача підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання Державного казначейства України провести видатки з Державного бюджету України, передбачені Державній судовій адміністрації України у сумі 4 845,50 грн. суд вважає необхідним зазначити наступне.
Відповідно до ст. 43 Бюджетного кодексу України Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає, крім іншого, розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства.
Частиною 2 ст. 49 Бюджетного кодексу України встановлено, що Державна казначейська служба України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі: 1) наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету; 2) наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі); 3) наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють: Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди - щодо фінансового забезпечення діяльності цих органів; Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів загальної юрисдикції, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України та Державної судової адміністрації.
Пунктом 1.1. наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2007 № 662 "Про затвердження Порядку взаємодії Міністерства фінансів України як головного розпорядника коштів державного бюджету та відповідальних виконавців бюджетних програм на всіх стадіях бюджетного процесу" встановлено, що цей Порядок розроблено відповідно до частини четвертої статті 22, частини другої статті 32, статей 34, 35, 36, 47, 51 Бюджетного кодексу України, Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 N 1837, постанов Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 № 965 "Про затвердження Порядку спрямування і координації діяльності центральних органів виконавчої влади через відповідних міністрів", від 28.02.2002 № 228 "Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ", розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.05.2006 № 296-р "Про вдосконалення структури розпорядників бюджетних коштів", наказу Міністерства фінансів України від 14.12.2001 № 574 "Про затвердження Інструкції про статус відповідальних виконавців бюджетних програм та особливості їх участі у бюджетному процесі", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.01.2002 за № 3/6291.
Відповідно до пункту 1.2. цей Порядок регулює взаємовідносини між Міністерством фінансів України як головним розпорядником бюджетних коштів (далі - головний розпорядник коштів) та центральними органами виконавчої влади та урядовими органами державного управління (далі - відповідальні виконавці) у процесі складання, затвердження та виконання державного бюджету за кодом відомчої класифікації видатків 350 "Міністерство фінансів України" (далі - КВКВ 350) відповідно до Бюджетної класифікації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 27.12.2001 № 604 "Про бюджетну класифікацію та її запровадження" (із змінами).
Пункт 1.3. Порядку встановлює, що статус відповідальних виконавців та особливості їх участі в бюджетному процесі визначено Інструкцією про статус відповідальних виконавців бюджетних програм та особливості їх участі у бюджетному процесі, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 14.12.2001 N 574, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 03.01.2002 за N 3/6291.
Згідно з пунктом 1.4 Порядку до системи головного розпорядника коштів, крім центрального апарату Міністерства фінансів України, входить вісім відповідальних виконавців, а саме: Державне казначейство України; Головне контрольно-ревізійне управління України; Державна митна служба України; Державна податкова адміністрація України; Фонд державного майна України; Пенсійний фонд України; Державна пробірна служба України; Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (НАЕР).
Відповідно до «Положення про Державну казначейську службу України», затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 460/2011 Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр). Казначейство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства фінансів України (далі - Мінфін України), іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України і Міністра. Основними завданнями Казначейства України є: внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів; реалізація державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України відповідно до покладених завдань, зокрема: здійснює через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних із міжнародними фінансовими організаціями проектів; здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду; здійснює розподіл коштів між державним бюджетом, бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також між місцевими бюджетами відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, і перерахування розподілених коштів за належністю.
Згідно зі статтею 9.1. наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2007 № 662 "Про затвердження Порядку взаємодії Міністерства фінансів України як головного розпорядника коштів державного бюджету та відповідальних виконавців бюджетних програм на всіх стадіях бюджетного процесу", Державне казначейство України готує та затверджує розпорядження про виділення коштів головним розпорядникам і в установленому порядку повідомляє головному розпоряднику коштів (у розрізі відповідальних виконавців) розмір виділених сум.
З урахуванням викладеного позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. 6, 17, 69 - 71, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Зобов’язати Державне казначейство України (01014, м Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 20055032) провести видатки з Державного бюджету України, передбачені Державній судовій адміністрації України (01021, м Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 09744400) у сумі 4 845,50 грн. (чотири тисячі вісімсот сорок п’ять грн. 50 коп.) для виплати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 99023) заборгованості по заробітній платі.
3. Стягнути з Державної судової адміністрації України (01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 09744400) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 99023) заборгованість по заробітній платі за січень-лютий 2011 року у сумі 4 845,50 грн. (чотири тисячі вісімсот сорок п’ять грн. 50 коп.) (без утримання податку з доходів фізичних осіб і внесків на соціальне страхування).
Постанова набирає законної сили у порядку та строки відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
< Текст >
Суддя < підпис > Ю.В. Лотова
< З оригіналом згідно >
Суддя < підпис > Ю.В. Лотова