< Копия >
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
27.09.11Справа №2а-2529/11/2770
< Текст >, < Поле для ввода текста >
Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Лотова Ю.В., розлянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя (пр-т Г. Сталінграду, буд. 56, м. Севастополь, 99059); < Список > < Позивач в особі >
до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1); < Список > < Відповідач в особі > < Текст >
про стягнення заборгованості
Обставини справи :
11.08.2011 року Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 1 752,80 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 15.08.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-2529/11/2770.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 15.08.2011 року закінчено підготовче провадження у справі № 2а-2529/11/2770, адміністративну справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача надала заяву про розгляд адміністративної справи у порядку письмового провадження, адміністративний позов підтримала у повному обсязі. Позовні вимоги обґрунтовані Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту Закон України № 1058) та Законом України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97–ВР.
Відповідач у судове засідання не з’явилась, ухвали Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 15.08.2011 року не виконала, письмового відзиву на позовну заяву з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень суду не надала, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причину неявки суду не повідомила.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини у справі, об'єктивно оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, суд,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ч. 12 Прикінцевих положень Закон України № 1058-ІV, у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.
Відповідно до ст.ст. 58, 63 Закону України № 1058-ІV та п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України № 121/2001 від 01.03.2001, (далі по тексту Положення) Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень п. 7 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення – ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Таким чином позивач є суб’єктом владних повноважень, що має право звернутись до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків.
Відповідно до абзацу 7 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа – підприємець, та є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя.
Згідно зі ст. 14 Закону України № 1058-VI роботодавці – фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, є страхувальниками.
Пунктом 1 ч. 8 Прикінцевих положень Закону України № 1058 встановлено, що до набрання чинності Закону про спрямування частини страхових внесків у накопичувальний фонд, страхові внески, що перераховуються до солідарної систем, сплачуються страхувальниками і застрахованими особами на умовах і в порядку визначених цим Законом і в розмірах, передбачених Законом України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» № 400/97 від 26.06.1997 року для відповідних платників збору.
Згідно з п.п. 1, 4 ст. 4 Закону України № 400, п. 4.1 ч. 4 Інструкції № 21-1 розмір страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування для фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників складає 33,2 відсотки від об’єкта оподаткування – суми фактичних витрат на оплату праці працівників і 2 відсотки суми сукупного оподаткованого доходу, нарахованого працівнику відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.
Частиною 6 ст. 20 Закону України № 1058 встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Розділом 5 Інструкції № 21-1, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати і використання, а також незалежно від того, чи були вказані суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати. Нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше, ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної платні (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.
У наданому підприємцем звіті розрахунків сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік загальна сума страхових внесків склала 1 817,80 грн.
Згідно з п. 2.3 ч. 2 Листа Пенсійного фонду України № 2634/03-20 від 14.02.2011 року частину сум сплаченого єдиного та фіксованого податків у грудні 2010 року та у період з 1 січня 2011 року по 7 лютого 2011 року за січень 2011 року (майбутні періоди 2011 року), спрямовану Державним казначейством України до Пенсійного фонду, зарахувати в рахунок сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Враховуючи частини сплачених сум фіксованого податку за липень-грудень 2010 року та те, що відповідачу було зараховано частину сум сплаченого фіксованого податку у грудні 2010 року, спрямовану Державним казначейством України до Пенсійного фонду, в рахунок сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у сумі 10,00 грн. сума, яка підлягає сплаті за третій-четвертий квартал 2010 року складає 1752,80 грн.
Відповідно до п.п. 8.1, 8.2 п. 8 Інструкції № 21-1 суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені пунктами 5.1, 5.2, 5.3 цієї Інструкції, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, уважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:
а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків;
б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків;
в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.
Отже, своєчасно несплачені страхові внески в розмірі 1752,80 грн. були визнані недоїмкою, у відношенні якої позивачем було виписана вимога про сплату боргу № Ф-784 від 10.05.2011 року. Вказана вимога була надіслана на адресу відповідача та повернута до позивача з поміткою за закінченням терміну зберігання.
В рахунок погашення заборгованості відповідача на розрахунковий рахунок позивача, на час розгляду справи по суті, грошові кошти не поступали.
За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
На підставі ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з позивача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 6, 17, 69 - 71, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1) Адміністративний позов задовольнити повністю.
2) Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя (пр-т Г. Сталінграду, буд. 56, м. Севастополь, 99059, ЄДРПОУ 22275002) на р/р 256093, код платежу: 50020900 в СМВ № 4548 ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 384027 заборгованість в сумі 1752,80 грн.(одна тисяча сімсот п’ятдесят дві грн. 80 коп.).
Постанова набирає законної сили у порядку та строки відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
< Текст >
Суддя < підпис > Ю.В. Лотова
< З оригіналом згідно >
Суддя < підпис > Ю.В. Лотова