Справа № 2-317/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

30 липня  2007 року     Менський районний суд

Чернігівської області в складі:

головуючого судді                                                                  Ченцової С.М.

при секретарі                                                                          Галенок Н. М.

з участю сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мена цивільну справу позовом ОСОБА_1 до СК ім. Мічуріна про стягнення заборгованості по заробітній платі,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2007 року  ОСОБА_1 звернулася  до суду з позовом до СК ім. Мічуріна с Волосківці Менського району про стягнення заборгованості по заробітній платі за період з 17.10.2003 по день звільнення 24.11.2003 року в сумі 246 грн. 80 коп. та компенсації за невикористану відпустку в сумі 185 грн., а всього - 431 грн. 80 коп.

Позов мотивує тим, що при поновленні на роботу розрахунок з нею проведений по 16 жовтня 2007 року. На день звільнення,  24.11.2003 року заборгованість по заробітній платі склала 246 грн. 80 коп. Крім того , їй не виплачено 185 грн. компенсації за невикористану відпустку.

У судовому засіданні, позивачка збільшила розмір позовних вимог , просить стягнути з СК ім. Мічуріна с Волосківці   заборгованість по заробітній платі за період з 17.10.2003 по день звільнення 24.11.2003 року в сумі   246 грн. 80 коп., компенсацію за невикористану відпустку в сумі 185 грн. та середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в сумі 7215 грн.

Представник відповідача, ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав та пояснив, що згідно рішення Менського районного суду від 16.10.2003 року ОСОБА_1 була поновлена на роботі з 17.10.2003 року. За період прогулу заробітна плата виплачена повністю. Фактично з 17 жовтня 2003 року ОСОБА_1 до роботи не приступала. 24.10.2003 року нею була подана заява про надання відпустки, але відпустка їй не надавалась. 24.11.2003 року ОСОБА_1 була звільнена з роботи за власним бажанням . Так як, за весь час ОСОБА_1 до роботи не приступала, то заробітна плата їй не нараховувалась.

Заслухавши пояснення сторін,  дослідивши матеріали справи , суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з таких підстав:

Відповідно до ст. НбКЗпП України  при звільненні працівника виплата всіх сум , що належить йому від підприємства провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював , то зазначені суми мають бути

2

виплачені не пізніше наступного дня після предъявления звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Згідно рішення апеляційного суду Чернігівської області від 31.01.2007 року , яке вступило в законну силу, у день звільнення з роботи , 24.11.2003 року, ОСОБА_1 не працювала, трудову книжку отримала поштою 02.03.2004 року. Позивачка звернулася до правління СК ім.. Мічуріна з вимогою про розрахунок 11.04.2007 року, що підтверджується її заявою , зареєстрованою у вхідній книзі СК ім.. Мічуріна 11.04.2007 року за № 47 , про що не заперечив в судовому засіданні представник кооперативу. Але  належна ОСОБА_1 при звільненні сума не виплачена., що підтвердив в судовому засіданні представник кооперативу, і крім того, надав суду довідку № 43 від 30.07.2007 року , з якої слідує, що за період роботи з 17.10.2003 року по 24.11.2003 року заробітна плата ОСОБА_1 не нараховувалась , так як вона не працювала. Крім того , цією ж довідкою підтверджено , що відпустку за період роботи з червня 2002 року по червень 2003 року ОСОБА_1 використана в березні 2003 року, про що вона в судовому засіданні не заперечила. Таким чином, задоволенню підлягає тільки вимога позивачки про стягнення з відповідача  246 грн. 80 коп розрахунку при звільненні, в задоволенні компенсації за невикористану відпустку необхідно відмовити.

Що стосується  вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час затримки  розрахунку при звільненні в сумі 7215 грн., то вона не підлягає задоволенню , так як позивачкою не надані суду докази , які б підтверджували цю вимогу.

Таким чином, позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню . З СК ім.. Мічуріна с Волосківці Менського району підлягає стягненню сума 246 грн. 80 коп. та судові витрати по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 116 КЗпП України ст.ст.212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до сільськогосподарського кооперативу ім. Мічуріна с. Волосківці Менського району Чернігівської області про стягнення заборгованості по заробітній платі задовольнити частково.

Стягнути з сільськогосподарського кооперативу ім. Мічуріна с Волосківці Менського району Чернігівської області 246 ( двісті сорок шість) гривень 80 коп. заборгованості по заробітній платі на користь ОСОБА_1.

Стягнути з сільськогосподарського кооперативу ім. Мічуріна на користь держави 51 (п'ятдесят одну ) грн. 00 коп. судового збору.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.