Справа №  2-1187/11

                                                                         РІШЕННЯ

                                                               ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 31.08.2011                                                                                              м. Маріуполь                                                                                              

Приморський районний суд в складі:

                                     головуючого судді –                    Лузана В.В.

                                     при секретарі                             - Демененко М.М.,

                                       за участю представника позивача –ОСОБА_1,

                                     представника відповідача -         ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 та Маріупольської міської ради про визнання права власності на спадкове майно, -

                                                               ВСТАНОВИВ:

У червні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати за ним право власності в порядку спадкування на квартиру № 67 в будинку № 88а по пр.
Нахімова в м. Маріуполі, яка належала дочці його тітки ОСОБА_6, яка померла 14.07.2010р.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 вимоги підтримала і пояснила, що ОСОБА_6 належала вказана квартира на підставі договору купівлі-продажу від 06.07.1995р. Цей договір був оформлений за біржовим контрактом № 4211 на Маріупольській універсальній товарній біржі та нотаріально не посвідчений. 14.07.2010р. ОСОБА_6 померла, однак отримати свідоцтво про право на спадщину у нотконторі її мати ОСОБА_7 не мала можливості, у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на ім’я спадкодавця ОСОБА_6 у БТІ. ОСОБА_7 фактично прийняла спадщину після смерті її дочки, т.я. мешкала разом з нею в цій квартирі на час відкриття спадщини та була в ній зареєстрована. За життя, 06.08.2010р., ОСОБА_7 залишила заповіт на ім*я позивача та заповіла йому усе своє майно, у тому числі спірну квартиру, в якій ОСОБА_3 проживав на момент смерті спадкодавця. Останній у встановлений строк звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7, однак не зміг оформити документи з тієї ж причини. Просила визнати зазначений договір дійсним та визнати за позивачем право власності в порядку спадкування на квартиру АДРЕСА_1, оскільки інших спадкоємців не має.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5, продавці зазначеної квартири за біржовим контрактом, будучи повідомленими про час та місце розгляду справи згідно ст. 76 ч. 3 ЦПК України, в судове засідання не з’явилися, у зв’язку з чим справу розглянуто без їх присутності.

Представник Маріупольської міської ради ОСОБА_2 не заперечував проти задоволення позову.

Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, вважає що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

         Згідно ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу… квартири укладається у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

         Згідно  ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися відносно усіх важливих умов договору, що підтверджується письмовими доказами, та склалося повне або часткове виконання договору, але сторони не посвідчили його нотаріально, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому випадку послідовне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

         Згідно вимог ст.. 25 ЦК України правоздатність особи закінчується з її смертю. Відповідно до ч.2 ст. 219 ЦК України, суд може визнати угоду дійсною, якщо буде встановлено, що вона відповідача волі особи, яка її здійснювала, а нотаріальному посвідченню угоди перешкоджала обставина, яка не мала відношення до його волі.

         Судом встановлений той факт, що ОСОБА_6 був складений договір купівлі –продажу квартири АДРЕСА_2, що підтверджується біржовим контрактом № 4211 від 06.07.1995 року, укладеним на Маріупольській універсальній товарній біржі.

         Той факт, що сторони виконали свої обов’язки за договором у суду сумнівів не викликає, однак відсутність нотаріальної форми посвідчення цього договору та смерть однієї зі сторін, тобто покупця, створює перешкоди наступному власнику у користуванні та розпорядженні нерухомістю, які підлягають усуненню у судовому порядку.

Відповідно до положень ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину. Факт належності ОСОБА_6 квартири АДРЕСА_1 підтверджений біржовим контрактом від 06.07.1995р. та реєстраційним посвідченням БТІ від 19.07.1995р. № 35313. Із матеріалів спадкової справи другої Маріупольської держнотконтори слід, що свідоцтво про права власності на спадщину не може бути видано нотаріусом тому що, власником –ОСОБА_6 при житті не були оформлені відповідні правовстановлюючі документи.  Після смерті ОСОБА_7 залишила заповіт на ім*я позивача від 06.08.2010р., посвідчений нотаріусом Другої Маріупольської державної нотаріальної контори, відповідно до якого все належне їй майно заповідала позивачу.

За таких обставин, є передбачені законом підстави для визнання дійсним біржового контракту та визнання за позивачем права власності на квартиру АДРЕСА_1 після смерті його тітки ОСОБА_7 за заповітом.

Керуючись ст.ст. 15, 60, 196, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 220, 1268 ЦК України, суд –

                                                   В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Визнати дійсним договір купівлі –продажу квартири АДРЕСА_3 в Приморському районі м. Маріуполя, складений між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, ОСОБА_5 06.07.1995 року за біржовим контрактом № 4211 Маріупольською універсальною товарною біржею.  

Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за заповітом на квартиру АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_7, зобов’язавши Маріупольське БТІ зареєструвати право власності.

      На рішення може бути подано апеляцію до апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі протягом 10 днів з дня його проголошення.

                  Суддя:                                                                                          Лузан   В.  В.