Справа №  2-1378/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

  31.08.2011                                                                                                  м. Маріуполь                                                                                              

                            Приморський районний суд у складі:

головуючого судді                               Лузана В.В.,

при секретарі                                        Демененко М.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визнання права власності на самочинне збудоване нерухоме майно та визнання права на спадщину, -

                                                      ВСТАНОВИВ:

У липні 2011р. ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом до Маріупольської міськради, у якому просила визнати право власності на самочинне збудоване нерухоме майно, яке розташовано на земельній ділянки будинку № 15 по вул. Отрадна у Приморському районі м. Маріуполя, що належало ОСОБА_2, її чоловікові, який помер у 2011р. В позові зазначила, що на вказаній земельній ділянці ОСОБА_2 при житті було самочинно збудовано сєні літ. а-1, гараж літ. Г-1, сарай літ. Ж-1, душ літ. Д-1, однак без відповідного дозволу. Оскільки право власності на знов створене нерухоме майно виникає з моменту реєстрації, а зареєструвати самочинне збудоване майно в БТІ вона не має права без рішення суду, просила визнати право власності на самозабудови, що розташовані на цій земельній ділянки та визнати за нею права власності на зазначені будівлі після смерті ОСОБА_2 за спадщиною за законом, оскільки оформити своє право у нотаріальному порядку вона не має можливості у зв’язку з наявністю самочинних будівель.     

Представник Маріупольської міськради ОСОБА_3 в письмовій заяві проти задоволення позовних вимог не заперечувала, з урахуванням висновку будівельної –технічної експертизи про відповідність будівель будівельно - технічних норм та правил пожежної безпеки.   

Третя особа –приватний нотаріус ОСОБА_4 в письмовій заяві просила розглянути справу без її присутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заявлені вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків…, затвердженого Наказом Мінрегіонбуду… № 91 від 24.06.11р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.07.2011р., прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, збудованих до 31.12.2009 року, без згоди на виконання будівельних робіт, здійснюється на підставі поданої замовником декларації про відповідність збудованого об’єкта к експлуатації з додатком комплекту документів, за наслідками розгляду якої ДАБІ України у особі її територіального органу,  видається відповідне рішення.

Як наслідок, відсутність документів, що передують проведенню реконструкції (як-то проектна документація, дозвіл на будівництво), а також зведення об’єкту поза строком, який передбачено цим Порядком… обумовлюють неможливість введення в експлуатацію спірного об’єкта відповідно до встановленого Порядку…

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

В ч. 3 ст. 376 ЦК України передбачено, що право власності на самочинне збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під  уже збудоване нерухоме майно.

Також ч. 5 ст. 376 ЦК України передбачено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно положень ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину. Таким чином, є підстави визнати за позивачкою право на спадщину на будинок, що належав ОСОБА_2

Факт знаходження земельної ділянки в користуванні ОСОБА_2 на законних підставах та належності будівлі на праві приватної власності підтверджується документально –повідомленням БТІ, матеріалами генерального плана ділянки. За висновком будівельно –технічної експертизи сєні літ. а-1, гараж літ. Г-1, сарай літ. Ж-1, душ літ. Д-1, розташовані на земельній ділянки № 15 по вул. Отрадна у м. Маріуполі, відповідають  ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будівлі. Основні положення» та правилам пожежної безпеки України.

Керуючись ст. 15, 60, 196, 213, 214, 215  ЦПК України, ст.ст. 376, 1268 ЦК України, суд -                             

ВИРІШИВ:

     Визнати за ОСОБА_1 право власності за спадщиною на житловий будинок № 15 по вул. Отрадна в Приморському районі м. Маріуполя з усіма господарськими будівлями, які розташовані на земельній ділянці, у тому числі самочинно збудованим нерухомим майном: сєні літ. а-1, гараж літ. Г-1, сарай літ. Ж-1, душ літ. Д-1, які належали ОСОБА_2, зобов*язавши Маріупольське БТІ зареєструвати право власності.

     На рішення може бути подано апеляцію до апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.                           

             Суддя:                                                                                          Лузан   В.  В.