ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2006 р. | Справа № 15/142 |
за позовом Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" Б.Хмельницького,59а/74, м. Івано - Франківськ
до відповідача ТзОВ "Житлово-експлуатаційна дільниця "Експрес-Комфорт" вул.С.Стрільців, 58, м. Івано-Франківськ,76000
про укладення договору про постачання теплової енергії.
Cуддя Деделюк Борис Васильович
При секретарі Суфрищук Леся Василівна
Представники:
Від позивача: Кобець С.Ф. - начальник юридичного відділу, довіреність №490-2/05 від 12.102005 року
Від відповідача: Стецюк С.С. - адвокат, свідоцтво № 274
Суть справи: Державним міським підприємством "Івано-Франківськтеплокомуненерго" заявлено позов про зобов"язання ТзОВ "Житлово-експлуатаційна дільниця "Експрес-Комфорт" укласти договір про постачання теплової енергії з ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" в редакції позивача та визнати договір таким, що укладений з 01.01.2006 року.
Представник позивача в судовому засіданні заявлений позов підтвердив. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що відповідач є балансоутримувачем житлових будинків, що знаходиться за адресою вул. Молодіжна 44а, 52а, вулиця Української Дивізії 3 та відповідно є виконавцем послуг з управління цими будинками. Окрім цього зазначаємо, що ТзОВ "Житлово-експлуатаційна дільниця "Експрес-Комфорт" порушено порядок укладення господарських договорів ( ч.4 ст. 181 ГК України) оскільки за наявності заперечень щодо окремих умов договору, він повинен бути підписаним з застереженнями, про що зазначається в договорі та протоколі розбіжностей.
Відповідач у відзиві на позов та його представник в судовому засіданні проти позову заперечує, оскільки вважає, що у нього відсутне зобов"язання щодо примусового укладення вищевказаного договору, оскільки Державне міське підприємство "Івано-Франківськтеплокомуненерго" зобов"язано укласти договори про постачання теплової енергії безпосередньо з споживачами послуг (жильцями будинків).
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, з"ясувавши фактичні обставини, суд
в с т а н о в и в:
ТзОВ "Житлово-експлуатаційна дільниця "Експрес-Комфорт" являється балансоутримувачем житлових будинків, які знаходяться за адресою вул. Молодіжна 44а, 52а, вулиця Української Дивізії 3 та виконавцем послуг з управління цими будинками.
26.04.2006 року Державне міське підприємство "Івано-Франківськтеплокомуненерго" направило відповідачу проект договору на теплопостачання, про свідчить супровідний лист №3 - 14/267, на що18.05.06 відповідачем направлено протокол розбіжностей до договору №778 від 21.04.06.
Однак, при цьому як вважає позивач, Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна дільниця "Експрес-Комфорт" не додержано вимог ч.4 ст. 181 ГК України щодо порядку укладення господарських договорів, оскільки не повернув позивачу примірник договору, який відповідно до ч. 4 ст. 181 ГК України, за наявності заперечень щодо окремих умов договору повинен бути підписаний з застереженням, що договір дійсний з протоколом розбіжностей.
За таких обставин ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" вважає, що у нього відсутні підстави для розгляду протоколу розбіжностей по суті.
Оскільки ТзОВ "ЖЕД Експрес-Комфорт" є балансоутримувачем житлових будинків, що знаходяться за адресою вул. Молодіжна, 44-а, вул. Молодіжна, 52-а, вул. Української Дивізії, 3 та виконавцем послуг з управління цих будинків, а мешканці цих будинків не відмовилися від одержання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, позивач вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна дільниця "Експрес-Комфорт" зобов"язаний укласти договір з Позивачем на постачання теплової енергії.
Як вбачається з норм ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та статуту, - ДМП "Івано-Франківськтеплокомунерго" є виробником послуг централізованого опалення та постачання гарячої води.
Відповідно до п. 1.4 „Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді” затвердженого Наказом Державного Комітету України з питань житлово-комунального господарства від 25.04.2005 р. N 60 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 травня 2005 р. за N 541/10821, виконавець житлово-комунальних послуг визначається органами місцевого самоврядування, крім випадків коли власник (власники) житлових будинків бажає (бажають) визначити виконавця житлово-комунальних послуг самостійно.
Рішенням міськвиконкому № 415 від 24.11.2005 р. виконавцями послуг на 2006 рік в житловому фонді міської ради визначено ряд підприємств, в тому числі:
- ДМП ”Івано-Франківськтеплокомуненерго” як виконавця послуг по теплопостачанню та гарячому постачанню;
- Житлово-експлуатаційні організації як виконавця послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій.
Отже товариство з обмеженою відповідальністю „Житлово-експлуатаційна дільниця „Експрес-Комфорт” не вправі надавати населенню послуги централізованого опалення та постачання гарячої води, як виконавець даної послуги.
За таких обставин, не заслуговує на увагу суду посилання позивача на приписи ч.1 ст. 29 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” згідно яких вважає, що дані послуги має надавати Виконавець, яким у багатоквартирному будинку згідно п. 4.2 „Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді” є виконавець послуг з управління будинком тобто його балансоутримувач.
Пункт 1 ст. 29 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” вказує, що договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою, а п.4.2. „Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді” встановлює, що якщо органом місцевого самоврядування комунальні послуги не включено до переліку послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах, виконавець комунальних послуг може бути визначений виконавцем послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків згідно з умовами договору без проведення конкурсу, за згодою суб'єкта господарювання.
Закон України „Про житлово-комунальні послуги” носить силу спеціального нормативного акту по наданню населенню житлово-комунальних послуг.
„Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення” затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630 та „Порядок визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді” затверджено Наказом Державного Комітету України з питань житлово-комунального господарства від 25.04.2005 р. N 60 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 травня 2005 р. за N 541/10821 є нормативним актом, який регулює відносини саме по наданню послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Що стосується твердження позивача про те, що ДМП ”Івано-Франківськтеплокомуненерго” не може бути виконавцем послуг централізованого опалення та постачання гарячої води, оскільки для цього необхідно одночасно надавати послуги по технічному обслуговуванню внутрішньо-будинкових систем централізованого опалення та постачання гарячої води і підготовки житлових будинків до експлуатації в осінньо-зимовий період, оскільки будинки, що знаходяться за адресою вул. Молодіжна, 44-а, вул. Молодіжна, 52-а, вул. Української Дивізії, 3 знаходяться на балансі у товариства з обмеженою відповідальністю „Житлово-експлуатаційна дільниця „Експрес-Комфорт” не заслуговують уваги, оскільки спростовується рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 24.11.2005 р. № 415.
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За наведених вище обставин, суд дійшов до висновку, що відповідачем спростовано доводи позивача щодо зобов"язання відповідача укласти договір на теплопостачання. Окрім цього судом береться до уваги наступне:
На підставі п. 3 ст. 3 ЦК України передбачено одну із основних засад цивільного законодавства України –свободу договору.
Стаття 627 ЦК України розкриває зміст засади свободи договору через посилання на те, що суб"єкти цивільного права є вільними, зокрема при вирішенні питання про укладення договору, при виборі контрагентів, при погодженні умов договорів.
Зазначення в ст. 627 ЦК на необхідність при укладенні договорів, виборі контрагентів та визначенні умов договору враховувати вимоги актів цивільного законодавства.
З ст. 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" вбачається, що договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.
Згідно листа Державного Комітету України з питань жилово-комунального господарства від 13.04.2005 року № 4/3-580 житлово-експлуатаційні організації не являються юридичними особами, на які покладені обов”язки по збору коштів з мешканців будинків в користь виконавця даної послуги.
Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради „Про плату з утримання будинків та прибудинкових територій” від 31.05.2005 р. № 165 закріплено перелік робіт по утриманню будинків та прибудинкових територій, зокрема: прибирання сходових кліток, підвалів та технічних поверхів; освітлення сходових кліток, підвалів; обслуговування внутрішньобудинкових мереж в т.ч. холодного водопостачання, водовідведення, гарячого водопостачання, централізованого опалення; дератизація і дезинфекція; обслуговування димових і вентиляційних каналів; поточний ремонт та обслуговування житлового фонду, підготовка житла до експлуатації в зимовий період; ремонт газового обладнання; вивезення побутового сміття; утримання аварійної служби; обслуговування ліфтів; електроенергія ліфтів.
Пункт 4.2. „Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді” встановлює, що якщо органом місцевого самоврядування комунальні послуги не включено до переліку послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах, виконавець комунальних послуг може бути визначений виконавцем послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків згідно з умовами договору без проведення конкурсу, за згодою суб'єкта господарювання.
Відповідно до ст.. 24 Закон України „Про житлово-комунальні послуги”, яка містить перелік прав та обов'язків балансоутримувача відповідач не може бути виконавцем надання послуг тепло- та водо- постачання.
В той же час в силу дії п.1 ч. 2 ст. 22 цього ж закону виробник (ДМП ”Івано-Франківськтеплокомуненерго”) зобов'язаний укласти договір з виконавцем (споживачем) про умови надання житлово-комунальних послуг. З пояснень відповідача вбачається, що позивач перебуває з власниками квартир багатоквартирного будинку y прямих договірних стосунках, згідно чого мешканці сплачують кошти за надані послуги на рахунок відповідача, минуючи у цих розрахунках позивача.
За наведених обставин суд дійшов до висновку про необґрунтованість вимог позивача, а тому позов не підлягає задоволенню.
На підставі та керуючись ст.124 Конституції України, Законом України “ Про житлово-комунальні послуги ”, ст.ст.33, 49, 82-85 ГПК України, суд,
вирішив:
В позові відмовлено повністю
Суддя Деделюк Борис Васильович
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення підписане 19.10 2006 р.
Виготовлено в діловодстві
Вінтоняк О.І.