Справа № 2-265/11

Р І Ш Е Н Н Я

                                                  І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

12 липня 2011 року                     Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі : головуючого –судді                                                  Кухтея Р.В.

при секретарі                                                                      Пилипюк Л.М.

з участю : представника позивачів                                        ОСОБА_1

відповідача                                                                      ОСОБА_2

представника відповідача –ОСОБА_3                              ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 про визначення частки земельної ділянки та її виділ в натурі та за зустрічним позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 про виділ частини земельної ділянки, -

                                                                       В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 про визначення частки у спільній сумісній власності і виділення у користування земельної ділянки.

Свій позов обґрунтовують тим, що сторонам, а також неповнолітнім ОСОБА_14 та ОСОБА_15, належить на праві спільної сумісної власності земельна ділянка, площею 0,0624 га за адресою : м.Луцьк, вул.Щусєва, 27, яка передана Луцькою міською радою для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, згідно рішення Луцької міської ради від 04.11.2009 р. №49/24.

Між ними та відповідачами ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_2 постійно виникають різні непорозуміння з приводу користування вищезазначеною земельною ділянкою. Всі співвласники земельної ділянки мали намір звернутися до нотаріуса про розподіл даної земельної ділянки за взаємною згодою співвласників у відповідності до чинного земельного законодавства. Проте, відповідач ОСОБА_2 в подальшому відмовилася ділити земельну ділянку за взаємною згодою.

Жодної домовленості між всіма співвласниками спірної земельної ділянки щодо розміру часток у спільній сумісній власності не було, інший розмір часток законом або рішенням суду також не був встановлений, тому є всі підстави визначити, що частки у спільній сумісній власності –земельної ділянки площею 0,0624 га за адресою: м.Луцьк, вул.Щусєва, 27,  є рівними і становлять по 1/13 частини в кожного.           

Враховуючи давно встановлений порядок користування спірною земельною ділянкою між співвласниками, КП «Луцькмістобуд», з врахуванням можливості нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір»я тощо, розробило схему розподілу спірної земельної ділянки, згідно якої позивачі, користуються земельною ділянкою площею 0,0162 га, що підтверджується схемою розподілу земельної ділянки на вул.Щусєва, 27, і яку позивачі просять їм виділити.

26.10.2010 року позивачі збільшили свої позовні вимоги і просили скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0624 га, виданий 12 лютого 2010 року на підставі рішення Луцької міської ради від 04 листопада 2009 року за №49/24, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що розташований за адресою: м.Луцьк, вул.Щусєва, 27, виключивши запис з Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю.

Ухвалою суду позовні вимоги в частині скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку були залишені без розгляду.

04.05.2011 року ОСОБА_5 і ОСОБА_6 подали уточнену позовну заяву, в якій просили визначити порядок спільного володіння і користування спірною земельною ділянкою між сторонами, а також неповнолітніми ОСОБА_14 та ОСОБА_15, і виділити ОСОБА_5 і ОСОБА_6 в спільне фактичне володіння, користування й розпорядження земельну ділянку площею 0,0152 га в межах 14-13-12-11-24-23-22-21-20-19-18-17-16-15-14 за адресою: АДРЕСА_1, згідно схеми розподілу земельної ділянки по варіанту №2 будівельно-технічної експертизи №1046 від 28.02.2011 року, проведеної судовим експертом Волинського відділення Львівського НДІ судових експертиз ОСОБА_16

ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_2 звернулися в суд із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 про виділення частини земельної ділянки, а саме земельну ділянку площею 0,0277 га за адресою: м. Луцьк, вул.Щусєва, 27, відповідно до схеми розподілу, виконаної комунальним підприємством «Луцькмістобуд», мотивуючи свій позов тим, що кожен зі співвласників має право звернутися з вимогою про виділення своєї частки з спільної сумісної власності.

Ухвалою суду від 08.09.2010 р. первісний та зустрічний позови були об‘єднані в одне провадження.

Позивачі по первісному позову ОСОБА_5 і ОСОБА_6 в судове засідання не з»явилися, проте заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, в порядку ч.2 ст.158 ЦПК України. Позовні вимоги підтримують з підстав, зазначених у заяві.

Представник позивачів по первісному позову ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги, підтримала з підстав, зазначених у заяві, з урахуванням їх уточнення та просила первісний позов задовольнити, суду пояснила, що згідно ч.1 ст.86 ЗК України, земельна ділянка може знаходитьсь у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність) і згідно п.«г»ч.1 ст.87 ЗК України, право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає за рішенням суду. Оскільки жодної домовленості між всіма співвласниками спірної земельної ділянки щодо розміру часток у спільній сумісній власності не було, інший розмір часток законом або рішенням суду також не був встановлений, тому є всі підстави визначити, що частки у спільній сумісній власності –земельної ділянки площею 0,0624 га за адресою: м.Луцьк, вул.Щусєва, 27,  є рівними і становлять по 1/13 частини в кожного. Крім того, здійснення прав позивачів, що випливають із спільної власності на зазначену земельну ділянку, унеможливлюється через відсутність згодою співвласників щодо визначення порядку володіння, користування, розпорядження спірною земельною ділянкою. Позивачами робилися пропозиції щодо досягнення домовленості із зазначеного питання, пропонувалося укласти відповідний договір, що, однак, не мало жодних позитивних результатів та не знаходило підтримки в інших співвласників. Враховуючи висновок будівельно-технічної експертизи №1046 від 28.02.2011 року, позивачі вважають за необхідне просити суд визначити порядок спільного володіння, користування й розпорядження спірною земельною ділянкою і виділити ОСОБА_5 і ОСОБА_6 в спільне фактичне володіння, користування й розпорядження земельну ділянку площею 0,0152 га в межах 14-13-12-11-24-23-22-21-20-19-18-17-16-15-14 за адресою: АДРЕСА_1, згідно схеми розподілу земельної ділянки по варіанту №2 будівельно-технічної експертизи №1046 від 28.02.2011 року, проведеної  судовим експертом Волинського відділення Львівського НДІ судових експертиз ОСОБА_16, а також стягнути солідарно з відповідачів в користь позивачів по первісному позову всі судові витрати, пов‘язані з розглядом справи, а саме: судовий збір (державне мито), витрати на ІТЗ розгляду справи, оплату за проведення судової будівельно-технічної експертизи в сумі 1933 грн. 20 коп. Зустрічні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в його задоволенні за безпідставністю та необґрунтованістю, суду пояснила, що запропонована позивачами по зустрічному позову схема розподілу земельної ділянки не відповідає встановленому порядку користування земельною ділянкою між співвласниками, а також дана схема розподілу земельної ділянки виготовлена КП «Луцькмістобуд»у відповідності до слів позивачів по зустрічному позову, а не у відповідності до вимог чинного земельного законодавства.

Відповідачі по первісному і зустрічному позову ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 в судове засідання не з»явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи, що підтверджується письмовими розписками. Проте, подали в суд письмові заяви (кожен окремо), в яких просили справу слухати у їх відсутності.

Позивачі по зустрічному позову ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_9 в судове засідання не з‘явилися, хоча були належним повідомлені про час та місце розгляду справи. Подали в суд письмові заяви (кожен окремо), в яких просили справу слухати у їх відсутності.

Позивач по зустрічному позову ОСОБА_2 та представник позивача по зустрічному позову ОСОБА_3 - ОСОБА_17 в судовому засіданні зустрічний позов підтримали з підстав, наведених у ньому, просили зустрічний позов задовольнити, і просили провести розподіл спірної земельної ділянки згідно схеми запропонованої в зустрічній позовній заяві, так як він максимально наближений до рівності часток та відповідає давно встановленому порядку користування земельною ділянкою. Зустрічний позов визнали частково, і не заперечували щодо визначення часток спірної земельної ділянки по 1/13 кожному із співвласників. В первісному позові в частині вимоги про встановлення порядку користування спірною земельною ділянкою, згідно запропонованої схеми розподілу земельної ділянки по варіанту №2 будівельно-технічної експертизи №1046 від 28.02.2011 року, проведеної  судовим експертом Волинського відділення Львівського НДІ судових експертиз ОСОБА_16, просили відмовити, оскільки при встановленні такого варіанту користування земельною ділянкою, позивачі по зустрічному позову будуть позбавлені можливості нормально користуватися земельною ділянкою, оскільки у разі будівництва гаража позивачами по первісному позову, вікна їхнього будинку будуть закриті.

Таким чином, заслухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що первісний позов слід задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, а також неповнолітнім ОСОБА_14 та ОСОБА_15, належить на праві спільної сумісної власності земельна ділянка площею 0,0624 га за адресою: м.Луцьк, вул.Щусєва, 27, яка передана їм Луцькою міською радою для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, згідно рішення Луцької міської ради від 04.11.2009 р. №49/24. Дана обставина підтверджуються Державним актом на право власності на земельну ділянку від 12.02.2010 р.

Згідно ч.1 ст.86 ЗК України, земельна ділянка може знаходитьсь у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Згідно п. «г»ч.1 ст.87 ЗК України, право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає за рішенням суду.

Згідно ч.ч.4, 5 ст.89 ЗК України, співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки.

Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

В судовому засіданні з пояснень сторін та їх представників встановлено, що жодної домовленості між всіма співвласниками спірної земельної ділянки щодо розміру часток у спільній сумісній власності не було, інший розмір часток законом або рішенням суду також не був встановлений, тому у суду є всі підстави визначити, що частки у спільній сумісній власності – земельної ділянки площею 0,0624 га за адресою: м.Луцьк, вул.Щусєва, 27,  є рівними і становлять по 1/13 частини в кожного.           

В судовому засіданні встановлено, що на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5 і ОСОБА_6 належить квартира №2, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8,ОСОБА_3, ОСОБА_18 –квартира №1, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_14 –квартира АДРЕСА_2. Дані обставини підтверджуються Свідоцтвом про право власності від 13.01.2005 року, Свідоцтвом про право власності від 17.03.1999 року, Свідоцтвом про право власності.

Згідно ч.ч.2,3 ст.42 ЗК України, у разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об»єднанню власників.

Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються співвласниками.

Згідно ч.1 ст.88 ЗК України, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди –у судовому порядку.

Згідно абз.1,4 п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»(з наступними змінами), у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння і користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з»ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір»я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки.

При приватизації громадянами одно- або багатоквартирного будинку державного житлового фонду порядок використання земельних ділянок, де розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

В судовому засіданні з пояснень сторін та їх представників встановлено, що між сторонами виникають спори про порядок реалізації правомочностей кожного із співвласників щодо спірної земельної ділянки, зокрема, з питань встановлення розмірів тих частин земельної ділянки, що перебувають у фактичному володінні і користуванні кожного із співвласників. Договір щодо володіння, користування і розпорядження спірною земельною ділянкою сторони не уклали внаслідок існуючих між ними суперечок, розбіжностей тощо.

У даній справі ухвалою суду від 16.11.2010 р. було призначено судову будівельно-технічну експертизу. Висновком експерта визначено два можливих варіанта розподілу спірної земельної ділянки в частках найбільш близьких до ідеальних, згідно яких позивачам по первісному позову запропоновано виділити земельні ділянки площами 0,0230 га і 0,0152 га, а позивачам по зустрічному позову відповідно 0,0250 га  і 0,0275 га.

Суд проводить поділ спірної земельної ділянки наближено до порядку користування, який існує на даний час і визначає порядок спільного володіння, користування й розпорядження шляхом виділення ОСОБА_5 і ОСОБА_6 в спільне фактичне володіння, користування й розпорядження земельну ділянку (2) площею 0,0152 га в межах 14-13-12-11-24-23-22-21-20-19-18-17-16-15-14 за адресою: АДРЕСА_1, згідно схеми розподілу земельної ділянки по варіанту №2 будівельно-технічної експертизи №1046 від 28.02.2011 року, проведеної  судовим експертом Волинського відділення Львівського НДІ судових експертиз ОСОБА_16, оскільки при даному варіанті враховано площі квартир в будинку, вже існуючий порядок користування земельною ділянкою, нормальне користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель і споруд, плодово-ягідних насаджень, можливість проходу з вулиці на подвір»я, відповідно до ідеальних часток кожного із співвласників будинку, вимоги державних будівельних норм, діючих в Україні.

Суд критично оцінює і не приймає до уваги варіант розподілу спірної земельної ділянки, запропонованої позивачами по зустрічному позову, відповідно до схеми розподілу, виконаної комунальним підприємством «Луцькмістобуд», оскільки даний варіант не обґрунтований щодо вимог чинного земельного законодавства, і виготовлений у відповідності до слів позивачів по зустрічному позову.

Таким чином, проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що первісний позов підлягає до задоволення, а у зустрічному позові слід відмовити за недоведеністю позовних вимог, оскільки позивачі по зустрічному позову не погодились із жодним із запропонованим для них варіантом розподілу земельної ділянки, згідно висновку будівельно-технічної експертизи №1046 від 28.02.2011 року, запропонований позивачами по зустрічному позову варіант розподілу  земельної ділянки суд відхилив за його необґрунтованість, а суд розглядає позов в межах заявлених ними позовних вимог.

Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення первісного позову, то судові витрати, понесені позивачами по первісному позову, слід стягнути з відповідачів по первісному позову.

Керуючись ст.ст.3, 10, 57-60, 88, 208, 209, 215, 218 ЦПК України, на підставі ч.ч.2,3 ст.42, ч.1 ст.86, п. «г»ч.1 ст.87, ч.1 ст.88, ч.ч.4,5 ст.89, ч.2 ст.158 ЗК України, суд, -

                                                          В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 про визначення частки земельної ділянки та її виділ в натурі - задовольнити.

Визначити, що ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_14 належить кожному на праві власності 1/13 частина земельної ділянки за адресою : м.Луцьк, вул.Щусєва, 27.

Виділити ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в спільне володіння, користування і розпорядження земельну ділянку, площею 0,0152 га в межах 14-13-12-11-24-23-22-21-20-19-18-17-16-15-14 за адресою : АДРЕСА_3, згідно схеми розподілу земельної ділянки по варіанту № 2 судової будівельно-технічної експертизи № 1046 від 28.02.2011 р.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_19, ОСОБА_12, ОСОБА_13 в користь позивачів 17 (сімнадцять) грн. сплаченого судового збору, 37 (тридцять сім) грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення та 1933 (одну тисячу дев‘ятсот тридцять три) грн. 20 коп. понесених витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи.

В задоволенні зустрічного позову –відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подачі протягом десяти днів після його проголошення апеляційної скарги.

Суддя Луцького міськрайонного суду                                                                         Р.В.Кухтей