Судове рішення #1984231

                                                                                                                                                       

Справа №  1-81/2008 р.

  

 

ВИРОК

Іменем України

 10 квітня   2008 року                                                                                       м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

            головуючого:                         Сопруна В.В.,

            при секретарі:                        Алєксєєвій І.Д.,

            з участю прокурора:             Цвігуна Б.О.,

            адвоката                                ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду кримінальну справу по обвинуваченню

 

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Могилева-Подільського, Вінницької області, громадянина України, українця, освіта середня,  не працюючого, не одруженого, жителя АДРЕСА_1,  раніше судимого: 1). 13.03.2001 року Могилів-Подільським міським судом за ч. 1 ст. 229-6 КК України до 2 років позбавлення волі з застосуванням ст.46-1 КК України  з відстрочкою виконання вироку на 1 рік та сплатою штрафу в сумі 500 грн.; 2). 15.05.2002 року Могилів-Подільським районним судом за ч. 3 ст.140, ч.3 ст. 185,70, 71 КК України до 4 років позбавлення волі; 11.09.2002 року  Могилів - Подільським міським судом за ч.3 ст.185, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 24.10.2006 року постановою Могилів - Подільського міськрайонного суду від 16.10.2006 року на підставі ст.81 КК України умовно - достроково звільнений від відбування покарання,

 

у вчиненні злочину, передбаченого  ч. 2 ст. 190 КК України, -

 

ВСТАНОВИВ:

 

11 лютого 2008 року близько 22 години підсудний, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля ігрового залу «Багіра», що розташований в м. Могилеві-Подільському по вулиці Ставиській, з корисливих мотивів і з метою заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_3, заволодів мобільним телефоном марки "NOKIA N-73", який належить останньому, вартістю 1987 гривень 50 коп., з стартовим пакетом оператора "Діджус", бувшим у користуванні, вартістю 25 гривень, а всього майном на загальну суму 2015 гривень 50 коп..

Підсудний, ОСОБА_2, свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 190 КК України визнав частково  і суду пояснив, що 11 лютого 2008 року близько 22 години він знаходився в приміщення ігрового залу «Багіра», що розташований в м. Могилеві-Подільському по вулиці Ставиській. В цей час в приміщення ігрового залу зайшов ОСОБА_3 і  він попросив у нього телефон, щоб зателефонувати дружині. Він телефонував два рази, але не міг додзвонитися. А коли вирішив відати телефон, то не знайшов ОСОБА_3, так як він був відсутній в приміщенні.  Коли повертався додому то біля свого будинку був затриманий працівниками міліції. Чому телефон був відключений не пам'ятає, оскільки був в нетверезому стані.

Потерпілий, ОСОБА_3, суду пояснив, що 11 лютого 2008 року близько 22 години біля приміщення ігрового залу «Багіра», що розташований в м. Могилеві-Подільському по вулиці Ставиській до нього підійшов знайомий ОСОБА_2 і попросив подивитися його мобільний телефон марки "NOKIA N-73", на що ОСОБА_3 погодився. Оглянувши мобільний телефон, ОСОБА_2 разом з телефоном пішов в приміщення ігрового залу. ОСОБА_3 пішов за ОСОБА_2 і почав просити від підсудного повернути його телефон, але останній  повідомив, що поверне його пізніше, а потім взагалі сказав що він не брав ніякого телефону. ОСОБА_3 підходив і просив у підсудного на протязі 40 хвилин, телефон, біля 10 раз. Підсудний був в нетверезому і збудженому стані і сказав йому, щоб він купив маленьку пляшку горілки. ОСОБА_3 пішов і купив, думав, що після цього підсудний поверне йому телефон, однак останній запропонував йому випити. І на це погодився ОСОБА_3, випив з підсудним 50 грам горілки, решту горілки випив підсудний, однак підсудний і після цього не повернув йому телефон.  Зрозумівши, що ОСОБА_2 не поверне мобільний телефон, ОСОБА_3 зателефонував своєму батькові і повідомив йому про те що сталося.  Цього ж дня ОСОБА_2 в дворі будинку АДРЕСА_1, був затриманий працівниками міліції і у нього був вилучений мобільний телефон марки "NOKIA N-73", який на той момент був відключений. Цивільний позов ОСОБА_3 не заявляє, оскільки мобільний телефон йому повернуто працівниками міліції.

Свідок, ОСОБА_4, суду пояснив, що 11.02.2008 року близько 22 години до нього на мобільний телефон зателефонував його син ОСОБА_3 та повідомив, що у нього в залі ігрових автоматів «Багіра», ОСОБА_2 шахрайським шляхом заволодів його мобільним телефоном та не хоче його повертати. Після розмови з сином, ОСОБА_4 одразу повідомив про даний випадок  міліції. При розмові з сином останній йому повідомив, що ОСОБА_2 був в нетверезому стані, попросив в нього подивитись телефон. Син підходив до ОСОБА_2 біля 10 раз з просьбою повернути телефон, однак останній на це не реагував.

Свідок, ОСОБА_5, ОСОБА_6, суду пояснили, що на досудовому слідстві ОСОБА_2 свою вину визнавав повністю. Методи фізичного або психологічного впливу до нього не застосовувалися.

Свідок, ОСОБА_7, суду пояснив, що в лютому 2008 року він був в ігровому залі «Багіра». Біля залу на вулиці стояли ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які розпивали горілку. Він з ними привітався і пройшов в зал. Потім до нього підходив ОСОБА_2 і запитував чи не бачив він того хлопця з яким він пив горілку на вулиці.

Хоч,  ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, визнав себе частково, однак його вина підтверджується показами потерпілого, ОСОБА_3, який суду пояснив, що 11 лютого 2008 року близько 22 години біля приміщення ігрового залу «Багіра», що розташований в м. Могилеві-Подільському по вулиці Ставиській до нього підійшов знайомий ОСОБА_2 і попросив подивитися його мобільний телефон марки "NOKIA N-73".  ОСОБА_3 підходив і просив у підсудного телефон на протязі 40 хвилин, біля 10 раз. Крім того купив йому маленьку пляшку горілки, однак підсудний і після цього не повернув йому телефон і тільки після втручання працівників міліції, телефон йому було повернуто, показами свідка ОСОБА_4, який в судовому засіданні пояснив,  що 11.02.2008 року, близько 22 години до нього на мобільний телефон зателефонував його син ОСОБА_3 та повідомив, що у нього в залі ігрових автоматів «Багіра», ОСОБА_2 шахрайським шляхом заволодів його мобільним телефоном та не хоче його повертати. Після розмови з сином, ОСОБА_4 одразу повідомив про даний випадок  міліції. При розмові з сином останній йому повідомив, що ОСОБА_2 був в нетверезому стані, попросив в нього подивитись телефон. Син підходив до ОСОБА_2 біля 10 раз з просьбою повернути телефон, однак останній на це не реагував, показами свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, які суду пояснили, що на досудовому слідстві ОСОБА_2 свою вину визнавав повністю. Методи фізичного або психологічного впливу до нього не застосовувалися, заявою потерпілого ОСОБА_3 про заволодіння його телефоном (а.с.4), протоколом виявлення та вилучення 11.02.2008 року у ОСОБА_2 мобільного телефону марки "NOKIA N-73"(а.с.5), постановою про прилучення речових  доказів до матеріалів справи (а. с. 25), висновком судової товарознавчої експертизи № 428 від 25.02.2008 року (а. с. 19-22), згідно якої дійсна (ринкова) вартість  належного ОСОБА_3  мобільного телефону марки "NOKIA N-73" з урахуванням його зношення та стану на час вчинення злочину становить 1987 гривень 50 коп., та іншими матеріалами кримінальної справи.

Оцінюючи наведене, суд приходить до висновку, що вина підсудного в скоєнні злочину найшла  в суді своє повне підтвердження.

Посилання ОСОБА_2 про те що первинні свої покази, в яких він визнав вину, давались під психологічним впливом працівників міліції, спростовуються  показами свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, які суду пояснили, що на досудовому слідстві ОСОБА_2 свою вину визнавав повністю. Методи фізичного або психологічного впливу до нього не застосовувалися

Суд, вважає, що до останніх показів ОСОБА_2, в яких він частково визнає свою вину, слід відноситись критично, як до показів, даних з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки вони суперечать його попереднім показам, а також спростовуються показами свідків по справі, та всією сукупністю зібраних по справі доказів.

Таким чином, на підставі зібраних в судовому засіданні доказів, суд приходить до висновку, що  11 лютого 2008 року близько 22 години, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля ігрового залу «Багіра», що розташований в м. Могилеві-Подільському по вулиці Ставиській, з корисливих мотивів і з метою заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_3, заволодів мобільним телефоном марки "NOKIA N-73", який належить останньому, тобто вчинив злочин передбачений ч. 2 ст. 190 КК України, заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), кваліфікуючою ознакою якого є шахрайство, вчинене повторно, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України.

При призначенні покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину - злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України, є злочином середньої тяжкості, особу винного - посередньо характеризується за місцем проживання,  з часу звільнення з місць позбавлення волі 10 раз притягувався до адміністративної відповідальності і обставини справи.

Пом'якшуючі покарання обставини судом не встановлені.

Обтяжуючою покарання обставиною згідно ст. 67 КК України є  скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння,.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе в умовах ізоляції від суспільства.

По справі понесені судові витрати за проведення товарознавчого дослідження в сумі 1338 грн. 64 коп. та проведення товарознавчої експертизи в сумі 1338 грн. 64 коп., а всього  2677 грн.28 коп., які згідно ст. 93 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь НДЄКЦ при УМВС України у Вінницькій області: рахунок №35227002000019, код 24525055, банк одержувача: УДК у Вінницькій області МФО 802015.

Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до п. 5 ст. 81 КПК України.

Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд, -

 

ПРИСУДИВ:

 

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження  волі.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити раніше обрану - підписку про невиїзд.

Речові докази по справі: мобільний телефон марки "NOKIA N-73" з стартовим пакетом оператора "Діджус", які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_3, - повернути ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЄКЦ при УМВС України у Вінницькій області: рахунок №35227002000019, код 24525055, банк одержувача: УДК у проведення товарознавчого дослідження в сумі 1338 грн. 64 коп. та проведення товарознавчої експертизи в сумі 1338 грн. 64 коп., а всього  2677 (дві тисячі шістсот сімдесят сім) грн. 28 коп..

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з дня його проголошення.

 

Головуючий:

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація