Справа № 165/1571/22

Провадження № 1-кп/165/92/25

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2025 року                                м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

       головуючого судді                                 ОСОБА_1 ,

       за участю секретаря                                 ОСОБА_2 ,

       прокурорів                                         ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

       обвинуваченої                                 ОСОБА_5 ,

       захисника                                         ОСОБА_6 ,

       потерпілої                                         ОСОБА_7 ,

провівши у відкритому судовому засіданні в залі Нововолинського міського суду, судовий розгляд кримінального провадження №12022030520000235 від 28 травня 2022 року про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Нововолинська Волинської області, українка, громадянка України, освіта повна загальна середня, не одружена, не працює, інвалідом І-ІІ групи не являється, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,

судима:

вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 12 липня 2017 року за ч.2 ст.185, ч.1 ст.309, ст.70, ст.75 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки шість місяців з іспитовим строком два роки, згідно ухвали Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 06 вересня 2019 року у зв`язку із скасуванням іспитового строку, направлена на для відбуття покарання у виді позбавлення волі;

вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 16 жовтня 2020 року за ч.2 ст.185, ч.2 ст.190, ч.1 ст.357, ч.1 ст.70, ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки шість місяців, звільнена 05 травня 2021 року по відбуттю строку покарання;

вироком Личаківського районного суду м. Львова від 06 вересня 2022 року за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк один рік, строк покарання рахувати з часу звернення вироку до виконання,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, суд

встановив:

.

27 травня 2022 року, приблизно о 12 год. 20 хв. ОСОБА_5 , діючи в умовах воєнного стану, який введений Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року "Про введення воєнного стану в Україні", який затверджено Законом України №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року "Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану в Україні", строк якого продовжено з 05 год. 30 хв. 26 березня 2022 року строком на тридцять діб Указом Президента України №133/2022 від 14 березня 2022 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Законом України №2119-ІХ від 15 березня 2022 року "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження воєнного стану в Україні", продовжений строк дії воєнного стану з 05 год. 30 хв. 25 квітня 2022 року строком на тридцять діб Указом Президента України №259/2022 від 18 квітня 2022 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Законом України №2212-ІХ від 21 квітня 2022 року "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження воєнного стану в Україні", продовжений строк дії воєнного стану з 05 год. 30 хв. 25 травня 2022 року строком на дев`яносто діб Указом Президента України №341/2022 від 17 травня 2022 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Законом України №2263-ІХ від 22 травня 2022 року "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження воєнного стану в Україні", перебуваючи у під`їзді загального користування №1, будинку АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу із сходинкової клітки між четвертим та п`ятим поверхами, повторно, таємно викрала велосипед марки "AZIMUT", модель "VADER", заводський номер G1611883747, вартість якого згідно висновку судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/103-22/4290-ТВ від 03 червня 2022 року становить 3399,67 грн., чим причинила Потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду на вищевказану суму.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у інкримінованому їй злочині не визнала, відмовилась від дачі показів згідно ст.63 Конституції України.

Незважаючи на таку позицію обвинуваченої ОСОБА_5 , її вина у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

       Потерпіла ОСОБА_7 у судовому засіданні показала, що в кінці травня 2022 року, точної дати не пам`ятає вона пішла на роботу, приблизно о 09 год. 15 хв. Зазначила, що на сходовому майданчику між четвертим та п`ятим поверхами завжди зберігався велосипед її онука чорного кольору з жовтими та блакитними вставками, велосипед був на місці. Коли вона прийшла з роботи додому за адресою: АДРЕСА_3 , приблизно о 13 год. 15 хв., звернула увагу що велосипеда там не було, подумала, що онук ОСОБА_8 десь поїхав на ньому, однак коли зайшла в квартиру, то побачила, що онук був вдома. На її запитання де подівся велосипед, він відповів, що велосипед має бути на місці. В подальшому онук ОСОБА_8 розповів, що якийсь чоловік по домофону, представившись сусідом попросив його відчинити двері у під`їзд, бо забув ключі, що він і зробив. Після цього вона викликала поліцію. Підтвердила, що велосипед вона придбала онуку приблизно за 5300 грн. Крім того повідомила, що в той день онук їздив на велосипеді, приїхав до дому після 11 год., та велосипед поставив на місце — на сходовий майданчик між четвертим і п`ятим поверхом (її квартира знаходиться на п`ятому поверсі). Підтвердила, що працівники поліції протокол огляду складали за її участю. Зазначила, що біля її під`їзду за 05-10 метрів, прямо за лавкою знаходиться дитячий майданчик. На даний час велосипед повернуто працівниками поліції. Вважає, що обвинувачену ОСОБА_5 не слід суворо карати.

       Неповнолітній свідок ОСОБА_9 за участю законного представника ОСОБА_10 , педагога ОСОБА_11 у судовому засіданні показав, що в кінці травня 2022 року пішов о 09 год. до своєї бабусі, що проживає за адресою: АДРЕСА_4 , де на сходовому майданчику між четвертим та п`ятим поверхом зберігався велосипед, який йому подарувала бабуся. Він взяв велосипед, та поїхав на ньому до свого батька на роботу. Приїхав назад до бабусі орієнтовно об 11-12 год. та поставив велосипед на місце. Невдовзі після того як приїхав, у домофон подзвонив сусід, просив його відкрити вхідні двері, бо забув ключі, тому відкрив йому вхідні двері у під`їзд. Голос був чоловічий, на слух йому було близько 30 років. Приблизно о 13 год. повернулась додому бабуся, та запитала у нього де велосипед. Він думав, що велосипед у під`їзді, де він його залишив. Оскільки велосипеда на місці не було, тому бабуся зателефонувала у поліцію. Зазначив, що велосипед гірського типу, марки "Азимут", чорно-синього кольору з перемикачем передач, користувався він велосипедом приблизно три роки. В подальшому в поліції велосипед повернули, однак у ньому було пробите колесо, пошкоджено механізм перемикання передач. Підтвердив, що у 15 мікрорайоні поблизу будинку, де проживає його бабуся є два дитячих майданчика, один прямо перед входом в під`їзд, а інший знаходиться направо від під`їзду.

       Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні показав, що працює помічником чергового ВП №1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області. 27 травня 2022 року він перебував у 15 мікрорайоні у м. Нововолинську, де гуляв зі своєю дитиною. Приблизно о 12-13 год. він бачив на відстані приблизно п`ятдесят метрів обвинувачену ОСОБА_5 , оскільки знає її давно у зв`язку з неодноразовим притягненням її до кримінальної відповідальності, це було поблизу під`їзду №1 будинку №27, вона була одягнута у темно-чорну бейсболу та кофту чорного кольору, в джинсах ніби голубого кольору з білими вставками (полосками) з велосипедом чорного кольору, гірського типу, марки "Азимут". Спочатку ОСОБА_5 вела велосипед в руках, а потім сіла на нього та поїхала. В подальшому він на роботі взнав про викрадення такого велосипеду, та про те що бачив ОСОБА_5 з велосипедом повідомив слідчого.

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні показала, що вона є сусідкою потерпілої ОСОБА_7 , яка проживає у першому під`їзді будинку АДРЕСА_5 . У 2022 році, більш точного часу та дати вона не пам`ятає у під`їзді був шум на сходовому майданчику. Вона відчинила двері, на її запитання ОСОБА_14 сказала, що у неї викрали велосипед, ніби червоного кольору. Знає, що ОСОБА_7 завжди ставила велосипед на сходовому майданчику біля сушарки між четвертим та п`ятим поверхом. На її запитання: "Що сталось? Чого кричиш?", вона відповіла: "Вкрали велосипед!". Підтвердила, що у їх під`їзді є електронний домофон, неподалік від їх під`їзду (за 15-20 метрів), трохи нижче, поблизу будинку №33 є дитячий майданчик. В той день вона на вулицю не виходила, тому чи був тоді велосипед на місці його постійного зберігання вона не бачила.

Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні показав, що він приблизно в травні 2022 року, точної дати не пам`ятає стояв разом із ОСОБА_16 на прізвисько " ОСОБА_17 " поблизу бару "Оболонь", що знаходиться у 15 мікрорайоні у м. Нововолинську. Побачив ОСОБА_5 , вони говорили на різні теми, оскільки знає її з шістнадцяти років. Вирішили вжити спиртні напої, однак коштів на їх придбання у них не було. Патриція запропонувала здати наявний у неї велосипед у ломбард, запитавши при цьому в кого з них є паспорт. Він сказав, що має при собі паспорт, запитав у неї чи велосипед не крадений, на що вона відповіла: "Все нормально". Велосипед він взяв у місці вказаному обвинуваченою, а саме у під`їзді, де проживає Патриція, він був гірського типу ніби темно-зеленого кольору, з протектором на шинах, кермо майже пряме з ручками перемикання передач та ручним гальмом. Він сказав ОСОБА_18 , що якщо запитають про походження велосипеда, то він скаже що взяв в неї, на що вона погодилась. Він проїхався на велосипеді по ломбардах "Благо" та "Скарбниця", в одному велосипед не "взяли", а другий був зачинений. На вулиці йшов дощ, тому він поїхав на велосипеді до раніше обумовленого місця проживання ОСОБА_19 у 15 мікрорайоні, де вони мали зустрітись, велосипед поставив на першому поверсі під`їзду в якому він проживає та піднявся у його квартиру. Через незначний проміжок часу в квартиру постукали працівники поліції, та запропонували їм поїхати у відділення поліції. По дорозі вони з ОСОБА_16 взнали від працівників поліції, що напередодні було викрадено велосипед. Він давав поліцейському покази аналогічні, як дає і в суді. З ним також проводили слідчі дії також на місці події.

       Протоколом звернення на лінію "102" (а.с.13 т.2) підтверджується, що ОСОБА_7 27 травня 2022 року повідомила час, місце обставини про викрадення велосипеда, зазначивши його родові ознаки.

Протоколом заяви про вчинення кримінального правопорушення від 27 травня 2022 року (а.с.14 т.2) підтверджується, що потерпіла ОСОБА_7 повідомила час, місце та обставини викрадення велосипеда з зазначенням його марки, кольору та суми збитку.

       Витягом з ЄРДР від 27 травня 2022 року (а.с.12 т.2) підтверджується, що за заявою ОСОБА_7 було внесено відомості №12022030520000235 за ч.4 ст.185 КК України про викрадення у неї велосипеда.

       Протоколом огляду від 27 травня 2022 року за участю потерпілої ОСОБА_7 (а.с.222 т.1) з фото таблицями до нього (а.с.223-224 т.1) підтверджується, що остання показала, де саме зберігався викрадений велосипед у під`їзді №1 загального користування в будинку АДРЕСА_2 .

       Протоколом огляду приміщення від 27 травня 2022 року (а.с.225 т.1) з фото таблицями до нього (а.с.226-229 т.1) підтверджується, що у під`їзді №2 буд. АДРЕСА_6 (за місцем проживання ОСОБА_19 ) на першому поверсі зліва під стіною було виявлено та вилучено велосипед чорного кольору, на рамі якого знаходиться напис синього кольору "Azimut".

       Також зазначеним вище протоколом слідчої дії підтверджується об`єктивність показів допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_15 .

       Висновком експерта №СЕ-19/103-22/4290-ТВ від 03 червня 2022 року (а.с.16-20 т.2) підтверджується що вартість велосипеда марки "AZIMUT", модель "VADER" станом на 27 травня 2025 року складала 3399,67 грн.

       Протоколом про зняття показань з технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозаписи, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 28 травня 2022 року (а.с.23 т.2) підтверджується, що ОСОБА_20 добровільно надав доступ та можливість скопіювати відео файли з жорсткого диску комп`ютера, який встановлено в одній із кімнат його кв. АДРЕСА_7 , які було скопійовано за період з 11 год. 53 хв. по 18 год. 30 хв. 27 травня 2022 року на два DVD-R диска з відеокамери, яка знаходиться на фасаді буд. №29 у 15 мікрорайоні м. Нововолинська.

       Два оптичні диски DVD-R (а.с.29 т.2) з вищезазначеними файлами було оглянуто (а.с.24-28 т. 2) та приєднано до матеріалів кримінального провадження у якості речових доказів (а.с.30 т.2).

       Оглянутими у судовому засіданні відео файлами, які знаходяться на DVD-R дисках (а.с.29 т.2) підтверджується об`єктивність показів у судовому засіданні свідка ОСОБА_12 , оскільки вони збігаються з відеозаписами щодо часу, місця обставин переміщення обвинуваченою викраденого велосипеда з буд. №27 (місце проживання потерпілої) до буд. АДРЕСА_8 (місце проживання обвинуваченої), що знаходяться у 15 мікрорайоні м. Нововолинська, та одягу, у який була одягнена ОСОБА_5 під час вчинення крадіжки та переміщення викраденого у під`їзд за місцем її проживання.

       Протоколом огляду речей від 28 травня 2022 року (а.с.31 т.2) було оглянуто велосипед марки "AZIMUT", з металевою рамою, яка вкрита захисним шаром лакофарбового покриття чорного кольору, тип велосипеда спортивний, гірський, обладнаний системою перемикання швидкостей та переднім амортизатором (одно підвісний), гальма дискові, на рамі містяться маркувальні написи " AZIMUT HF VADER MTV", заводський номер НОМЕР_1 , містить ознаки користування, а саме потертості, подряпини та забруднення експлуатаційного характеру.

       Вищезазначений велосипед марки "AZIMUT" постановою слідчого від 28 травня 2022 року було визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні (а.с.32 т.2).

       Покази свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_21 у судовому засіданні суд вважає правдивими, і такими що узгоджуються з іншими дослідженими доказами в їх сукупності.

       Підстав оговорювати обвинувачену ОСОБА_5 вказаними свідками у судовому засіданні не встановлено.

       До клопотання захисника щодо визнання протоколу огляду приміщення від 27 травня 2022 року недопустимим доказом (а.с.149 т.2) суд відноситься критично, оскільки витягом з ЄРДР №12022030520000235 від 27 травня 2022 року (12 т.2) підтверджується, що відомості було внесено до реєстру слідчим за заявою ОСОБА_7 за ч.4 ст.185 КК України 27 травня 2022 року о 22 год. 28 хв. Протоколом огляду приміщення від 27 травня 2022 року (а.с.225-229 т.1) підтверджується, що дана слідча дія була проведена з 22 год. 35 хв. до 23 год. 10 хв., тобто початок слідчої дії було розпочато по спливу семи хвилин після внесення відомостей до ЄРДР. З врахуванням можливості використання слідчим мобільних електронних засобів (мобільного телефону, планшету, ноутбука тощо) з доступом до всесвітньої мережі "Інтернет" у останнього було достатньо часу для внесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що слідчим не було порушено вимог ст.214 КПК України. Позиція сторони захисту проте, що після огляду приміщення прокурор або слідчий за погодженням з прокурором повинен звернутись до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуку не відповідає правилам зазначеним у ч.2 ст.237 КПК України, оскільки тільки огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи, а приміщення під`їзду не відповідає цим критеріям, оскільки огляд проводився в загальнодоступному місці, доступ до нього був вільний, проникнення до приміщень, доступ до яких будь-яким чином обмежений, не здійснювався, тому  клопотання захисника не підлягає до задоволення.

Щодо клопотання захисника щодо визнання висновку товарознавчої експертизи від 03 червня 2022 року недопустимим доказом (а.с.4 т.3) суд вважає, що воно до задоволення не підлягає у зв`язку з наступним. Згідно з ч.1 ст.242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених ст.244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Пунктом 6 ч.2 ст.242 КПК України передбачено, що слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди тощо, заподіяної кримінальним правопорушенням. Таким чином, висновком товарознавчої експертизи №СЕ-19/103-22/4290-ТВ від 03 червня 2022 року (а.с.16-19 т.2) встановлено розмір матеріальних збитків завданих злочином, останній не є доказом, який підтверджує обставини вчинення злочину, місце вчинення злочину чи особу причетну до вчинення злочину. Допущена в описовій частині відповідного висновку описка щодо місця вчинення злочину (під`їзд №2, а не під`їзд №1) ніяким чином не свідчить про те, що відповідний доказ отриманий внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та Законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а тому відсутні підстави для визнання його недопустимим доказом.

До клопотання захисника про визнання прокурора таким, що здійснював у судовому провадженні повноваження прокурора з грубим порушенням та недотриманням встановленого законом порядку і форми здійснення прокурорського нагляду та публічного представництва у процесі та визнання усіх доказів недопустимими (а.с.25 т.3) суд відноситься критично, оскільки згідно ч.3 ст.37 КПК України, якщо прокурор, який у відповідному кримінальному провадженні здійснює повноваження прокурора, не може їх здійснювати через задоволення заяви про його відвід, тяжку хворобу, звільнення з органу прокуратури або з іншої поважної причини, що унеможливлює його участь у кримінальному провадженні, повноваження прокурора покладаються на іншого прокурора керівником відповідного органу прокуратури. Враховуючи те, що прокурори групи прокурорів у вказаному кримінальному провадженні визначені постановою заступника керівника Володимир-Волинської окружної прокуратури від 28 травня 2022 року (а.с.26 т.3) про визначення групи прокурорів та старшого прокурора групи у кримінальному провадженні станом на 25 серпня 2022 року  не могли здійснювати повноваження прокурора у відповідному кримінальному провадженні у зв`язку із зайнятістю в інших кримінальних провадженнях, перебуванням у відпустках та відрядженні, заступником керівника Володимир-Волинської окружної прокуратури у відповідності до ст.37, ст.110 КПК України  25 серпня 2022 року (а.с.30 т.1) було ухвалено постанову про зміну групи прокурорів, якою до групи прокурорів у даному кримінальному провадженні включено прокурора Нововолинського відділу окружної прокуратури ОСОБА_3 , який здійснював повноваження прокурора в кримінальному провадженні з дати винесення відповідної постанови. Таким чином в даному випадку відсутні підстави для визнання прокурора ОСОБА_3 таким, що здійснював у судовому провадженні повноваження прокурора з грубим порушенням та недотриманням встановленого законом порядку, постанова відповідає критеріям зазначеним у ч.3 ст.37 КПК України, крім того жодним з учасників процесу під час розгляду кримінального провадження в суді жодного разу не заявлявся відвід прокурору, відповідно до ст.77 КПК України.

Клопотання захисника про визнання відеозапису отриманого на підставі слідчого від 28 травня 2022 року недопустимим доказом (а.с.28 т.3) до задоволення не підлягає у зв`язку з наступним. Постановою старшого слідчого СВ ВП №1 (м. Нововолинськ) Володимир-Волинського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_22 від 28 травня 2022 року прийнято рішення про зняття показань з технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото-кінозйомки, відеозапису, у громадянина ОСОБА_20 у квартирі АДРЕСА_9 , за період часу з 11 год. 50 хв. по 18 год. 00 хв. 27 червня 2022 року (а.с.21 т.2). За результатами досліджених у судовому засіданні протоколу про вилучення відповідного відеозапису від 28 травня 2022 року (а.с.23 т.2) та протоколу огляду документів від 29 травня 2022 року (а.с.24-28 т.2) встановлено, що в постанові від 28 травня 2022 про зняття показань з технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото-кінозйомки, відеозапису в періоді допущено описку, зокрема помилково зазначено місяць червень, а не травень. Крім цього, дослідженим в ході судового розгляду відеозапису (а.с.29 т.2), встановлено, що в файлі відеозапису знаходиться дата та час проведення відеозапису, а саме безпосередньо досліджуваний файл "NVR_ch_main_20220527122940_20220527123730" має назву, що свідчить про те що досліджувався відеозапис за 2022 рік, 05 місяця (травня), 27 числа місяця, з 12 год. 29 хв. 40 сек. по 12 год. 37 хв. 30 сек. Таким чином, допущенна описка у постанові слідчого від 28 травня 2022 року про зняття показань з технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото-кінозйомки, відеозапису, не є підставою для визнання отриманого відеозапису недопустимим доказом, оскільки дослідженні в їх сукупності вищевказані докази підтверджують той факт що відеозапис здійснено 27 травня 2022 року в період з 12 год. 29 хв. 40 сек. по 12 год. 37 хв. 30 сек. Відповідний доказ не є таким, що отриманий внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та Законами України.

До клопотання захисника про визнання доказів у кримінальному провадженні недопустимими у зв`язку з відсутністю процесуального рішення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (а.с.119 т.1) суд відноситься критично у зв`язку з наступним. Згідно з п.5 ч.1 ст.3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження. Відповідно до ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу. Згідно ч.1 ст.290 КПК України визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Відповідно до ч.2 ст.290 КПК України прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання. Згідно вищевказаних вимог КПК України, прокурором 29 червня 2022 року слідчому ОСОБА_22 надано доручення про повідомлення підозрюваної та її захисника про завершення досудового розслідування та надати їм доступ до матеріалів досудового розслідування (а.с.109 т.2), в цей же день прокурором повідомлено підозрювану та її захисника про завершення досудового розслідування (а.с.74 т.2), та слідчим останнім надано доступ до матеріалів досудового розслідування, що підтверджується протоколом надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 29 червня 2022 року (а.с.69 т.2). Крім цього, протоколом надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 03 січня 2023 року захиснику ОСОБА_6 надано такий доступ, з матеріалами кримінального провадження він ознайомлений, що підтверджується підписом адвоката ОСОБА_6 , жодних застережень та зауважень не зазначено. Також підписаний протокол підозрюваною ОСОБА_5 та її захисником ОСОБА_23 , згідно якого останні ознайомились з матеріалами досудового розслідування, заяв та зауважень не мають. Повідомленням від 29 червня 2022 року (а.с.74-75 т.2) підтверджується, що ОСОБА_5 та її захисник ОСОБА_23 повідомили, що сторона захисту не володіє речовими доказами, чи матеріалами, які згідно з ч.6 ст.290 КПК України необхідно надати для ознайомлення стороні обвинувачення. Таким чином, твердження захисника про те, що доручення прокурора про відкриття матеріалів досудового розслідування  і подальше повідомлення слідчого за його дорученням про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування здійснено згідно вимог чинного КПК України, яким не передбачено ухвалення окремої постанови про закінчення досудового розслідування. Крім цього, у постанові колегії суддів Третьої судової палати ККС Верховного суду від 17 лютого 2021 року у справі №344/6630/17 зробила висновок, що досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом або з клопотанням про застосування примусових заходів, має три ключові віхи: початок – визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення – пов`язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи та іншим особам відповідно до положень ст.290 КПК України; закінчення – фіксується направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Зважаючи на вищевикладене, клопотання захисника до задоволення не підлягає.

       З огляду на положення ст.22, ч.1 ст.337 КПК України щодо змагальності сторін, яка передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, рівності прав на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, судового розгляду в межах висунутого обвинувачення, сторона захисту не надала суду будь-яких доказів, які б спростовували докази сторони обвинувачення та не заперечувала проти зібраних на стадії досудового розслідування доказів.

       На підставі досліджених у судовому засіданні належних та допустимих доказів в їх сукупності, судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_5 27 травня 2022 року, скориставшись тим, що на прохання сусіда неповнолітній ОСОБА_9 за допомогою домофону розблокував замок вхідних дверей у під`їзд №1 у буд. АДРЕСА_2 , приблизно о 12 год. 20 хв. безперешкодно зайшовши у вищевказаний під`їзд, піднявшись на сходовий майданчик між четвертим та п`ятим поверхами, за відсутності очевидців-свідків таємно викрала звідтіля велосипед марки "AZIMUT", та маючи за мету не бути викритою очевидцями-свідками поспішно покинула місце події з викраденим велосипедом, який перемістила до буд. АДРЕСА_8 у якому проживає, залишивши на першому поверсі під`їзду. В подальшому, на наступний день, під час зустрічі поблизу бару "Оболонь", що знаходиться у 15 мікрорайоні у м. Нововолинську, під час спілкування з ОСОБА_16 та ОСОБА_15 під надуманим приводом (вживання алкогольних напоїв), передбачаючи реальну можливість її викриття, ОСОБА_5 запропонувала своєму знайомому ОСОБА_15 збути викрадений нею велосипед, а виручені за нього кошти витратити на спиртне, при цьому вказавши останньому місцезнаходження велосипеда у під`їзді за її місцем проживання, та опосередковано запевнивши останнього про те, що він не викрадений (на запитання ОСОБА_15 сказала: "Все нормально!". В подальшому не дочекавшись ОСОБА_15 у раніше обумовленому місці (поблизу місця проживання ОСОБА_19 у 15 мікрорайоні у м. Нововолинську з вирученими від викраденого велосипеда коштами, зрозумівши, що її план збуту викраденого велосипеда не вдався, усвідомлюючи, що за вчинення крадіжки може бути притягнута до кримінальної відповідальності, орієнтовно після вручення їй письмового повідомлення про підозру 20 червня 2022 року, покинула територію м. Нововолинська, оскільки ухвалою слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 23 червня 2022 року (а.с.34-35 т.2) було надано дозвіл на затримання ОСОБА_5 з метою приводу останньої в судове засідання для участі у розгляді клопотання про застосування щодо неї запобіжного заходу у виді тримання під вартою. 27 червня 2022 року ОСОБА_5 було затримано у м. Луцьку, що підтверджується протоколом про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 27 червня 2022 року (а.с.36 т.2).

       На підставі досліджених у судовому засіданні доказів в їх сукупності, суд визнає ОСОБА_5 винуватою у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), належного потерпілій ОСОБА_7 вчиненій повторно, в умовах воєнного стану, та кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч.4 ст.185 КК України.

       Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 у судовому засіданні не встановлено.

       Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_5 суд визнає рецидив злочинів.

При призначенні покарання суд враховує тяжкість вчиненого нею злочину, який згідно ч.5 ст.12 КК України є тяжким злочином, та дані про її особу: не працює, на обліку в лікаря-психіатра не перебуває (а.с.44 т.2), перебуває на обліку у лікаря-нарколога, зверталася за медичною наркологічною допомогою (а.с.45 т.2), неодноразово судима зокрема за вчинення умисних корисливих кримінальних правопорушень, відбувала реальне покарання у виді позбавлення волі (а.с.46-52 т.2), має постійне місце проживання (а.с.42 т.2), негативно характеризується за місцем проживання (а.с.43 т.2), враховуючи відсутність пом`якшуючих вину обставин, наявність обтяжуючої вину обставини, те що обвинувачена вчинила умисний тяжкий корисливий злочин через незначний проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі, що на думку суду свідчить про підвищену суспільну небезпеку особи ОСОБА_5 та її вперте небажання стати на шлях виправлення.

З врахуванням усіх зазначених вище обставин у їх сукупності, враховуючи думку потерпілої щодо призначення покарання обвинуваченій висловлену ОСОБА_7 у судовому засіданні, яка при призначенні покарання обвинуваченій просила суд суворо її не карати, враховуючи вартість викраденого, суд приходить до висновку, що для виправлення та перевиховання ОСОБА_5 слід призначити покарання у виді позбавлення волі у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.4 ст.185 КК України.

Згідно копії вироку Личаківського районного суду м. Львова від 06 вересня 2022 року (а.с. 56-57 т.2) ОСОБА_5 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк один рік. Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з часу звернення вироку до виконання.

Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що обвинуваченій ОСОБА_5 до покарання призначеного за даним вироком за правилами ч.1 ст.71 КК України шляхом часткового приєднання не відбутого покарання за вироком Личаківського районного суду м. Львова від 06 вересня 2022 року, слід остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі.

ОСОБА_5 затримано 27 червня 2022 року (а.с.36-39 т.2), ухвалою слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 29 червня 2022 року (а.с.40-41 т.2) до останньої було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів з 27 червня 2022 року, який неодноразово продовжувався судом, востаннє ухвалою суду від 18 березня 2025 року на строк шістдесят днів, тобто до 16 травня 2025 року включно (а.с.30-31 т.3).

Арешт на майно у даному кримінальному провадженні не накладався.

Речові докази: два оптичні диски DVD-R з відео файлами (а.с.30 т.2), які знаходяться у матеріалах кримінального провадження (а.с.29 т.2) — залишити у матеріалах кримінального провадження; велосипед марки "AZIMUT" (а.с.32), який під зберігальну розписку передано потерпілій ОСОБА_7 (а.с.33 т.2) — залишити останній.

       Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави 686,48 грн. судових витрат — висновок №СЕ-19/103-22/4290-ТВ від 03 червня 2022 року (а.с.20 т.2).

       Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не пред`являвся.

       Керуючись ст.368, ст.370, ст.374 КПК України, суд

ухвалив:

        ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

       На підставі ч.1 ст.71 КК України до покарання за даним вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Личаківського районного суду м. Львова від 06 вересня 2022 року, та остаточно призначити покарання ОСОБА_5 у виді позбавлення волі на строк п`ять років два місяці.

       Строк покарання ОСОБА_5 рахувати з часу набрання вироком законної сили.

       Зарахувати до строку покарання ОСОБА_5 її попереднє ув`язнення за період з 27 червня 2022 року по день набрання даним вироком законної сили включно, із розрахунку, відповідно до ч.5 ст.72 КК України — одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

       До набрання вироком законної застосований до обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити без змін.

       Речові докази: два оптичні диски DVD-R з відео файлами, які знаходяться у матеріалах кримінального провадження — залишити у матеріалах кримінального провадження; велосипед марки "AZIMUT", який під зберігальну розписку предано потерпілій ОСОБА_7 — залишити останній.

Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави 686 (шістсот вісімдесят шість) грн. 48 коп. судових витрат.

Вирок може бути оскарженим в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з моменту його проголошення до Волинського апеляційного суду через Нововолинський міський суд Волинської області, а обвинуваченою, щодо якої застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, в той же строк, з часу вручення їй копії вироку.

       Після проголошення резолютивної частини вироку, в порядку передбаченому ч.15 ст.615 КПК України, вручити учасникам провадження копії повного тексту вироку в день його проголошення.

Головуючий суддя        підпис         ОСОБА_1