Справа №2-3231/2011р.

        ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

        ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

08 грудня 2011 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:

                               головуючого судді    Свяченої Ю.Б.,

при секретарі                  Росолик О.А.,                

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи -  приватний нотаріус Одеського  міського округу ОСОБА_4,   ОСОБА_5, Комунальне підприємство «Одеське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об»єктів  нерухомого майна,  про визнання договору недійсним,

   ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду, в подальшому уточнивши позовні вимоги, з позовом до ОСОБА_3, треті особи -  приватний нотаріус Одеського  міського округу ОСОБА_4,   ОСОБА_5, Комунальне підприємство «Одеське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об»єктів  нерухомого майна,  про визнання договору недійсним, мотивуючи  тим, що вона являється власницею квартири АДРЕСА_1, яку вона придбала згідно договору купівлі-продажу від 15.10.1999р. укладений між нею та  ОСОБА_6 та завірений  приватним нотаріусом  і зареєстрований в реєстрі під №3158.

Дана квартира складається з  чотирьох житлових кімнат, загальною площею 80,1 кв.м. житловою площею 50.7 кв.м.

02.09.2009р. вона  була затримана за злочин передбачений ст..309 КК України,  запобіжний захід її було обрано тримання під вартою. Весь період досудового слідства вона утримувалась в Одеському  слідчому ізоляторі №21.

Позивачка також зазначила, що працівники міліції дізнавшись що в її власності є квартира почали проявляти до неї  інтерес, вони вводили її в оману наполягали на тому що вона повинна  підписати розписку в якій підтверджує факт отримання від незнайомої їй особи гроші в розмірі 30 000 доларів США, які вона якби повинна заплатити  за те що її відпустили з під варти. Згідно з тими вимогами , які були пред»явлені  працівниками міліції,  вона повинна була підписати договір купівлі-продажу  квартири в нотаріуса, що нею було зроблено одразу ж після виходу з в»язниці. Договір купівлі-продажу був підписаний нею під психічним впливом погрозою фізичного впливу над нею та її близькими з боку працівників міліції. Зараз вона проживає разом з сином в зазначеній квартирі, однак  згідно договору купівлі-продажу укладений між нею та  ОСОБА_3 право власності перейшло до останнього. 12.03.2009р. було зареєстровано в КП «ОБТІ та РОН»під номером 857 в книзі 648 пр-85. Незважаючи на ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 24.11.2009р. на квартиру АДРЕСА_1 накладено арешт та заборона виготовляти будь-які документи для відчуження вищезазначеної квартири, але 24.12.2009р. відповідач ОСОБА_3 уклав  договір купівлі-продажу, на даний час квартира в КП «ОБТІ та РОН»зареєстрована на ОСОБА_5

В судовому засіданні позивачка наполягала на задоволені уточнених позовних вимог.

Представник третьої особи ОСОБА_5 вважає, що  в задоволені  позовних вимог слід відмовити, пояснивши, що  його довіритель   в присутності позивачки дивився спірну квартиру маючи намір купити її у  ОСОБА_3

Третя особа приватний нотаріус Одеського  міського округу ОСОБА_4,   в судове засідання не з»явився надавши до суду заяву про слухання справи в  його відсутність.

Третя особа КП «Одеське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об»єктів  нерухомого», в судове засідання не з»явився.

Відповідач ОСОБА_3  в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, через оголошення у пресі про виклик до суду відповідно до ч.9 ст.74 ЦПК України, причини своєї неявки суду не повідомив, а тому справа розглянута в його відсутність, що не суперечить ст.169 ЦПК України.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, сповіщеного про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою представника позивача, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Суд вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, доходить висновку про те, що в задоволені позов слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 на підставі договору купівлі –продажу квартири від 15.10.1999 рок, посвідченого другою  Одеською державною нотаріальною конторою, за реєстром № 3158, зареєстрованого в КП «Одеське МБТІ та РОН»в реєстровій книзі № 156 пр-340 належала квартира  АДРЕСА_1.

07.03.2009р.ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_3 купив дану квартиру за договором купівлі-продажу,посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за реєстром № 857. Таким чином , ОСОБА_3 є власником даної квартири , що підтверджується витягом  про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів  від 12.03.2009 року, № витягу  22143993.

Згідно листа приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, позивачка  дійсно зверталась з заявою про  укладення договору купілі –продажу вищевказаної квартири, що підтверджується її власноручною заявою та іншими  доданими документами.

У судовому засіданні позивачка заявила, що особисто була присутня в нотаріальній конторі при  укладанні договору купівлі-продажу спірної квартири між нею та ОСОБА_3 за, що отримала від нього 30 тис. доларів США. Ніякого впливу на неї  не було.  Також  додала, що ОСОБА_3 дивився за  здалегідь її квартиру.

З листа  КП «Одеської МБТІ та РОН»квартира за адресою АДРЕСА_1 зареєстрована на ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу  між посвідченого  приватним нотаріусом  Одеського міського  нотаріального округу  ОСОБА_7 від 24.12.2009р. №4413.

Згідно ст. 218 ЦК України заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин  може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Положеннями статті 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом , тощо.

При цьому, при розгляд даної справи суд не застосовує вимоги ст.. 232 ЦК України з тих підстав, що позивачем не надано суду жодних доказів зловмисної домовленості  при укладанні оскаржуваного договору купівлі-продажу.   

Згідно ст.316 ,317 ,319  Цивільного Кодексу України  правом власності є право особи на річ ( майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, а саме власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд. Власник  має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, яку не суперечать закону.

Згідно ст. 328 Цивільного Кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Таким чином, суд вважає, що оскаржуваний договір купівлі-продажу відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підстав для визнання його недійсним судом не вбачається.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочин це дія особи, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

      Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Статтею 217 ЦК України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Згідно ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Виходячи з викладеного,   суд вважає , що в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи -  приватний нотаріус Одеського  міського округу ОСОБА_4,  ОСОБА_5, Комунальне підприємство «Одеське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об»єктів  нерухомого майна,  про визнання договору недійсним, слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 203, 208- 210, 215, 218, 232, 237, 316,317, 319,328 Цивільного Кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволені позовних вимог  ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи -  приватний нотаріус Одеського  міського округу ОСОБА_4,  ОСОБА_5, Комунальне підприємство «Одеське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об»єктів  нерухомого майна,  про визнання договору недійсним –відмовити.

Після вступу рішення в законну силу скасувати ухвалу Приморського районного суду  м.Одеси, від 24.12.2011року про   забезпечення позову.

          Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

         Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

         Суддя:                                                                                                   Ю.Б. Свячена