Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 серпня 2011 р. справа № 2а/0570/13145/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11 год. 00 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Полякової К.В.
при секретарі Карлюк М.О.
За участю:
прокурора не з`явився,
представника позивача: не з`явився,
представника відповідача: ОСОБА_1 (дов № б/н/ від 03.06.2011 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17 адміністративну справу за позовом прокурора Київського району м. Донецька в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька до Центрального штабу Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 42992,55 грн., –
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Київського району м. Донецька звернувся до Донецького окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька (надалі – Управління, позивач) з адміністративним позовом до Центрального штабу Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 42992,55 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (надалі Закон № 1058-IV) та п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, передбачено порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до якого відшкодуванню підлягають витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених на пільгових умовах з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100 відсотків. У 2011 році відсоток відшкодування складав 90 відсотків. На виконання вищезазначених вимог Закону № 1058-IV, відповідачу з боку Управління були надіслані розрахунки для відшкодування виплачених пільгових пенсій за Списком № 1 по працівникам Центрального штабу Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості за період з 01.02.2011 року по 25.05.2011 року на суму 42992,55 грн. Проте, суми, що підлягають сплаті, на рахунок Управління не надійшли. На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком 1 за період з 01.02.2011 року по 25.05.2011 року на суму 42992,55 грн. (а.с. 2-3).
Прокурор в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. 31 серпня 2011 року до відділу діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи у його відсутність (а.с. 38).
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив у задоволенні позову відмовити. 30 серпня 2011 року до відділу діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надійшло заперечення проти адміністративного позову (а.с. 25), в обґрунтування якого відповідач вказав, що сума заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком 1 у сумі 55661,34 грн. за період з 01.02.2011 року по 25.05.2011 року ним сплачена 20.07.2011 року.
Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач – Центральний штаб Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості, зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Артема,157 є юридичною особою, що вбачається з свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 № 309260 (а.с. 33).
Центральний штаб Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості включено до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України, про що присвоєно код ЄДРПОУ 20335814.
Відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька, відповідно до п. 2.1.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі – Інструкція) є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.
У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.
Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.
Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
Відповідно до ст. 1 розділу 1 Загальних положень Закону № 1058-IV, до складу страхових внесків віднесено: кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Підпунктом 2.1.1 п. 2.1 Інструкції встановлено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зокрема, роботодавці – підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Відповідно до п. 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Таким чином, відповідач повинен відшкодовувати позивачу фактичні витрати з виплати та доставки пільгових пенсій.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, в Центральному штабі Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості, працювали особи, зайняті на роботах, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі Закон № 1788-ХІІ), та якому призначено пенсію на пільгових умовах за списком № 2.
Управлінням, на адресу відповідача були надіслані розрахунки витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.02.2011 року по 25.05.2011 року на суму 42992,55 грн. (а.с. 5-15).
Проте, відповідачем 20 липня 2011 року відшкодовані фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, понесені позивачем у сумі 55661,34 за період з січня по червень 2011 року, що підтверджується платіжним дорученням № 475 від 20.07.2011 року (а.с. 40), тобто, в установленому Законом порядку та розмірі.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 за період з 01.02.2011 року по 25.05.2011 року на суму 42992,55 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб`єкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні адміністративного позову прокурора Київського району м. Донецька в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька до Центрального штабу Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 42992,55 грн. – відмовити.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України проголошено її вступну та резолютивну частини 31 серпня 2011 року в присутності представника відповідача.
Повний текст постанови виготовлено 5 вересня 2011 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Полякова К.В.