Справа №  1-669/11

Провадження №11/0390/795/11 Головуючий у 1 інстанції:Борнос А.В.

Категорія:: ст.364 ч.3, 366 ч.2 КК України Доповідач: Матвієнко Н. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

23 грудня 2011 року           місто Луцьк  

          Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

          головуючого - судді  Матвієнко Н.В.   Н В

суддів -  Пазюка О.С., Опейди В.О.  

 з участю прокурора      Кухтей-Хилюк Л.В.

  підсудної              ОСОБА_1

  захисників             ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луцьку кримінальну справу за апеляцією старшого помічника прокурора м. Луцька, який брав участь у розгляді справи судом 1-ої інстанції, на постанову Луцького міськрайонного суду від 31 жовтня 2011 року, якою кримінальну справу щодо  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Залав’я Млинівського району Рівненської області, мешканки м. Луцьк Волинської області, громадянки України, з вищою освітою,   головного державного податкового ревізора-інспектора відділу фінансових розслідувань управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ДПА у Волинській області, не судимої, яка обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.364, ч.2 ст.366 КК України,  повернуто  прокурору  м. Луцька для проведення додаткового розслідування,  -

В С Т А Н О В И Л А :

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався   в тому, що вона, будучи працівником правоохоронного органу - головним державним податковим ревізором-інспектором відділу фінансових розслідувань управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ДПА у Волинській області, при проведенні планової виїзної перевірки ПП "Карпати"  в період з 14.07.2009 року по 20.07.2009 року, достовірно знаючи про  сумнівний характер фінансово-господарської операції між вказаним підприємством та ТОВ "Бізнес-пост", зловживаючи владою всупереч інтересам служби, умисно, в інтересах третіх осіб, з іншої особистої зацікавленості, з метою створення видимості належного проведення перевірки,  проігнорувала вимоги п.п.7.2.3., 7.2., 7.4.4., 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість від 03.04.1997 року,п.п.2,5,18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165, внаслідок чого було проігноровано факт зниження ПП "Карпати" суми податкового зобов’язання на 1,25 млн. грн. та виключена можливість прийняти рішення про виключення зі складу податкового кредиту, та відповідно, не донараховано ПП "Карпати" податкового зобов’язання з ПДВ на вказану суму, чим спричинено тяжкі наслідки інтересам держави. К;рім того, при складання акта "Про результати планової виїзної перевірки ПП "Карпати", який є офіційним документом,  ОСОБА_1, як службова особа, внесла завідомо неправдиві відомості про результати перевірки.

Постановою Луцького міськрайонного суду від 31 жовтня 2011 року  дану кримінальну справу направлено прокурору м. Луцька для проведення додаткового розслідування з мотивів неповноти та неправильності  досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні. Суд у своїй постанові вказує на те,  що пред’явлене ОСОБА_1 обвинувачення є неконкретним, не наведено мотивів, цілей вчинення посадового злочину, не зазначено в чому полягало службове підроблення. Не встановлено осіб, відповідальних за проведення перевірки в ПП "Карпати", та особи, відповідальної за обрахування та сплати до державного бюджету ПДВ.  

В апеляції та доповненні до неї прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції,  вказує на незаконність постанови суду, оскільки вона суперечить вимогам п. 8 Пленуму ВСУ від 11.02.2005 Р. №2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування». Підстави, з яких судом повернуто справу на додаткове розслідування, є надуманими. Судом не зазначено, які слідчі дії слід виконати, що свідчить, що судом не встановлено неповноти або неправильності досудового слідства, яке не може бути усунуто в судовому засіданні.

Просить постанову скасувати, а справу повернути в суд першої інстанції на новий судовий розгляд..

Заслухавши доповідача, який доповів суть постанови суду першої інстанції, повідомив ким і в якому обсязі вона оскаржена, виклав основні доводи апеляції, міркування прокурора, який просить задовольнити апеляцію,  підсудну ОСОБА_1, її захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, які  вважають постанову суду законною і обґрунтованою,  перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає  з таких підстав.

Згідно ст.ст.22,64 КПК України слідчий зобов’язаний вжити всіх  передбачених законом заходів до всебічного, повного і об’єктивного   дослідження обставин справи,  виявити як ті обставини, що викривають так і ті, що  виправдовують обвинуваченого, а також пом’якшують чи обтяжують його відповідальність.

Зокрема при провадженні досудового слідства  підлягає  обов’язковому доказуванню подія злочину з встановленням часу, місця,  спосіб його вчинення,  винність обвинуваченого у ньому, мотиви злочину, об’єктивна та суб’єктивна сторона злочину, обставини, що впливають на ступінь його тяжкості та інше.

Однак ця вимога закону по даній справі  органами  досудового слідства в повному обсязі  не виконана.

Так, злочин, передбачений ст. 364 КК України, з суб’єктивної сторони, характеризується умисною формою вини з обов’язковою ознакою – певний мотив.

Проте, органи досудового слідства, пред’явивши ОСОБА_1 обвинувачення  у зловживанні службовим становищем, не з’ясували належним чином, чи умисно ОСОБА_1 при проведенні перевірки ПП "Карпати" проігнорувала вимоги п.7.2.3., 7.2., 7.4.4., 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість від 03.04.1997 року та п.п.2,5,18 Порядку заповнення податкової накладної, в чому полягали її особисті інтереси та інтереси третіх осіб, чи є між її діями і наслідками, в настанні яких вона обвинувачується, причинний зв’язок, і чим це підтверджується.     

Не з’ясовано також органами досудового слідства, яким чином ОСОБА_1 повинна була проводити перевірку, якими нормативними документами, крім посадової інструкції, вона повинна керуватися при проведенні перевірки, і які вимоги нормативних документів вона порушила.

Само по собі ігнорування ОСОБА_1 при проведенні перевірки вимог п.7.2.3., 7.2., 7.4.4., 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість від 03.04.1997 року та п.п.2,5,18 Порядку заповнення податкової накладної, на що вказується в постанові про пред’явлення обвинувачення, не може бути безперечним фактом наявності в її діях  ознак злочину - зловживання владою.

Неповнота досудового слідства, яка виразилась в поверховому, однобічному дослідженні обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, не можуть бути усунуті під час судового слідства навіть шляхом виклику  та допиту нових свідків, витребування  документів, давання доручень у порядку ст.315-1 КПК України, тому суд обґрунтовано  повернув справу прокурору для проведення  додаткового розслідування.

 Тим більш, відповідно до положень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11 лютого 2005 року « Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ  на додаткове розслідування», виклик  та допит нових свідків, витребування  документів, давання доручень у порядку ст.315-1 КПК України на підтвердження чи спростування  позицій сторін допускається  тільки за клопотанням останніх, однак, як видно з протоколів судового засідання, будь яких клопотань для з’ясування вищевказаних питань з метою усунення недоліків досудового слідства ні прокурором, ні іншими учасниками  по справі заявлено не було, а за змістом чинного законодавства суд не вправі був це зробити з своєї ініціативи.

Колегія суддів вважає постанову суду про повернення справи на  додаткове розслідування законною і обґрунтованою, тому  підстав для задоволення апеляції прокурора не знаходить.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області, -

У Х В А Л И Л А :

          Апеляцію старшого помічника прокурора м. Луцька, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду від 31 жовтня 2011 року  про направлення кримінальної справи  щодо ОСОБА_1  прокурору м. Луцька на додаткове розслідування - без змін.

Головуючий                     

Судді