Справа № 2-74/2008 року

Р I Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

25 лютого 2008 року                                                                                                                  м. Южне

Южний міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді -                 Горяіновій К.А.,

при секретарі      -                         Гарькавій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Ліквідаційної комісії КП ,,Відділу капітального будівництва Южненської міської ради"  про сплату вимушеного прогулу, сплату заробітної плати, вихідної допомоги, моральної шкоди,                                                               

В С Т А Н О В И В:

30.11.2007 року ОСОБА_1. звернулась  до Южного міського суду Одеської області з позовом до Ліквідаційної комісії ,,Відділу капітального будівництва Южненської міської ради" про сплату вимушеного прогулу, сплату заробітної плати, вихідної допомоги, моральної шкоди.

 В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1. в своєму позові посилається на те, що 03.04.2006 року ОСОБА_1. звільнено з роботи з посади інженера технічного нагляду з відділу капітального будівництва по п.1 ст.40 КЗпП України без сплати встановленого законом порядку. В своєму позові позивач зазначає, що її звернення до керівництва виконкому про виплату її належної суми були залишені без уваги, що спричинило їй значні матеріальні і моральні збитки, вона змушена була звернутися до суду за захистом своїх прав. Позивач в позові також зазначає, що порушення закону відносно неї відбулося, а виправити його порушення керівництво державних органів добровільно не бажають. Позивач просить суд зобов'язати відповідача виплатити їй суму 47229,46 гривень, а саме: відпускні - 5377 гривень; заробітну плату - 11852,46 гривень; моральну шкоду - 30000 гривень.

В судовому засіданні ОСОБА_1. підтримала заявлені нею позовні вимоги в повному обсязі і наполягає на їх задоволенні.

В судовому засіданні  представник  відповідача  Нечитайло О.Є.  позовні вимоги   ОСОБА_1. визнала частково, при цьому пояснила, що підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_1.  щодо стягнення заборгованості по заробітній платі за період з 01.10.2005 р. по 03.04.2006 р. в розмірі середньомісячного заробітку, в іншій частині позову ОСОБА_1. просить  відмовити.

Пояснила наступне.

Документи деякі КП ,,Відділу капітального будівництва Южненської міської ради"  втрачені керівництвом підприємства, деякі знаходяться на перевірці в прокуратурі, яка  середньомісячна платня позивача вказати не може.       

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку,  що  позов   підлягає  частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

03.04.2006 року ОСОБА_1. звільнено з роботи з посади інженера технічного нагляду з відділу капітального будівництва  Южненської міської ради Одеської області по п.1 ст.40 КЗпП України.

 На момент звільнення і по даний час з ОСОБА_1. не проведено повний розрахунок по заробітній платі.          

Згідно  ст.  43  Конституції України право на  своєчасне  одержання  винагороди  за  працю  захищається законом.  

Відповідно  до  ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оплату праці"   працівник  має  право  на  оплату  власної  праці відповідно до актів законодавства і колективного договору.         

Згідно ст.47 КЗпП України - власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.                                                     Згідно ст.116 КЗпП України - при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.                                    

   Згідно ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.                                     Відповідно до ч.3 ст. 61 Цивільного Процесуального Кодексу України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини                           

   Відповідно до рішення Южного міського суду Одеської області від 04.10.2005 року, яке набрало законної сили, по цивільній справі №2-385/2005 року за позовом прокурора в інтересах ОСОБА_1. - заборгованість по заробітній платі на користь ОСОБА_1. стягнуто за період з 01.03.2005 р. по 01.10.2005 р. в сумі 2792 гривень 66 копійок,  тобто за 7 місяців, та 131 гривню 51 копійку компенсації за порушення термінів виплати.З цього, суд приходить висновку, що середньомісячна заробітна плата                  ОСОБА_1. складала  2792,66 : 7 = 417 гривень 70 копійок.                                             

               Оскільки ОСОБА_1. заробітна плата за період часу з 01.10.2005 року по 03.04.2006 р. не виплачена, то відповідно до ст.116 КЗпП України необхідно задовольнити вимогу ОСОБА_1. про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнувши з Ліквідаційної комісії ,,Відділу капітального будівництва Южненської міської ради” на користь ОСОБА_1. заборгованість по заробітній платі в сумі 2506 гривень 43 копійок. Розраховуючи суму, яка підлягає стягненню з відповідача, суд виходив з того, що середньомісячна заробітна плата позивача складала 417 грн. 70 коп., загальний період заборгованості складає з 01.10.2005 р. по 03.04.2006 р., тобто 6 місяців, що складає 417,70 грн. х 6 міс. =  2506 грн. 43 коп.                                                                                                                           Згідно ст.44 КЗпП України - при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - не менше двомісячного середнього заробітку; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1. звільнено 03.04.2006 р. по п.1 ст.40 КЗпП України.

   При таких обставинах, відповідно до ст.44 КЗпП України, суд вважає, що вимога ОСОБА_1.  про стягнення вихідної допомоги є обґрунтованою і підлягає задоволенню, при цьому  з Ліквідаційної комісії ,,Відділу капітального будівництва Южненської міської ради” необхідно стягнути на користь ОСОБА_1. вихідну допомогу в розмірі  одного середньомісячного заробітку в сумі 417 гривень 70 копійок.

Відповідно до ст.1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно з роз'ясненнями, які містяться в  п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №4  від 31 березня 1995 року “Про судову практику по справам про стягнення моральної ( немайнової) шкоди, в позові про стягнення моральної шкоди повинно бути зазначено з яких міркувань позивач виходив, визначаючи розмір шкоди, і якими доказами це підтверджується.

З'ясував викладені ОСОБА_1. обставини щодо завдання позивачу моральних страждань, а так само втрат немайнового характеру, суд прийшов до висновку, що викладені позивачем обставини відповідають дійсності.

При таких обставинах суд вважає, що з Ліквідаційної комісії ,,Відділу капітального будівництва Южненської міської ради”  необхідно стягнути на користь ОСОБА_1. завдану моральну шкоду.

Розраховуючи розмір шкоди, яка підлягає стягненню суд визначав від характеру та обсягу душевних та психічних страждань, яких зазнав позивач. Суд також врахував стан здоров'я ОСОБА_1. і тому вважає, що розмір моральної шкоди, яку просить стягнути позивач необхідно зменшити і стягнути з Ліквідаційної комісії ,,Відділу капітального будівництва Южненської міської ради”  на її користь завдану моральну шкоду в сумі            500 гривень.  

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суму боргу за вимушені прогули та виплату всіх належних сум до Пенсійного фонду  не підлягають задоволенню, так як позивачем не надано до суду підтверджуючих документів, а саме - підтверджуючих те, що вимушені прогули мали дійсно вимушений характер. Крім того -  суду не надано документів підтверджуючих, що позивачу належить до виплати всі належні  до сплати платежі при звільненні.

Згідно ст.95 КЗпП України, мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт). До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. (  Частину  третю  статті  95  виключено  на  підставі Закону N 2190-IV ( 2190-15 ) від 18.11.2004). Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України “Про оплату праці”.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку. (Стаття 95 із змінами, внесеними згідно із Законом N 871-12 від 20.03.91; Декретами N 7-92 від 09.12.92 - втратив чинність на підставі Закону N 534/96-ВР від 21.11.96, N 23-92 від 31.12.92; в редакції Закону N 357/96-ВР від 10.09.96; із змінами, внесеними згідно із Законами N 1766-III від 01.06.2000, N 2190-IV від 18.11.2004).

Суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача стосовно виплати середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, відповідно до ст. 117 КЗпП України, так як спір про розмір належних звільненому працівникові сум, розглядався та був наявний, про що свідчить рішення Южного міського суду Одеської області від 28.11.2007 року, яке набрало законної сили, по цивільній справі №2-61/2007 року за позовом ОСОБА_1до Виконавчого комітету Южненьської міської ради Одеської області про оплату вимушеного прогулу, відшкодування матеріальних та моральних збитків. Судом до участі у справі в якості співвідповідача було залучено Ліквідаційну комісію ,,Відділу капітального будівництва Южненської міської ради" . Суд зажадав від позивача підтвердження права вимоги до співвідповідача, але позивач позовних вимог не заявила.

Позовні вимоги стосовно звільнення позивача днем виплати належних їй сум, задоволенню не підлягають, так як правових підстав для їх задоволення немає.

При ухваленні рішення суд допускає негайне виконання рішення щодо присудження позивачу заборгованості по заробітній платі за один місяць, що передбачено ст.367 Цивільного Процесуального Кодексу України.

 Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України - якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.   

Відповідно до ст.ст. 79, 88 Цивільного Процесуального Кодексу України, підлягають стягненню з відповідача судові витрати в розмірі 81  (вісімдесят одна) гривня, а саме: судовий збір у розмірі 51 (п'ятдесят одна) гривня, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ у розмірі 30 (тридцять) гривень - на користь держави.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218, 367 Цивільного Процесуального Кодексу України,

В И Р І Ш И В: 

Позов ОСОБА_1до Ліквідаційної комісії ,,Відділу капітального будівництва Южненської міської ради"  про сплату вимушеного прогулу, сплату заробітної плати, вихідної допомоги, моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Ліквідаційної комісії ,,Відділу капітального будівництва Южненської міської ради”  на користь ОСОБА_1:

-   заборгованість по заробітній платі в сумі 2506 (дві тисячі п'ятсот шість) гривень 43 (сорок три) копійки;

-           вихідну допомогу в розмірі 417 (чотириста сімнадцять) гривень 70 (сімдесят) копійок;

-           моральну шкоду в розмірі 500 (п'ятсот) гривень.

Всього стягнути Ліквідаційної комісії ,,Відділу капітального будівництва Южненської міської ради" на користь ОСОБА_13424 (три тисячі чотириста двадцять чотири) гривень 13 (тринадцять) копійок, без урахування податку та інших обов'язкових платежів, що підлягають утриманню при виплаті заробітної плати.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду підлягає негайному виконанню в частині стягнення заробітної плати за один місяць в розмірі 417 (чотириста сімнадцять) гривень 70 (сімдесят) копійок.         Стягнути з Ліквідаційної комісії „Відділу капітального будівництва Южненської міської ради" судові витрати в розмірі 81 гривню, а саме: судовий збір у розмірі 51 гривня, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ у розмірі 30 (тридцять).    

Рішення суду направити до відділу Державної Виконавчої служби Южненського міського управління юстиції Одеської області для проведення індексації розрахунків сум, належних для виплаті ОСОБА_1 з 01.10.2005 року по 03.04.2006 року, відповідно до індексу інфляції.

На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження рішення через суд першої інстанції до апеляційного суду Одеської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга може бути подана на протязі двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження рішення через Южний міський суд Одеської області, або в порядку ч.4 ст.295 Цивільного Процесуального Кодексу України.                 

Головуючий: