Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області    

                            Справа № 2-1317/11

РІШЕННЯ

Іменем України

 21.11.2011 р.                                                                                                    м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючий суддя Камінський В.  П.

при секретарі Гудзь К. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка цивільну справу за позовом        ОСОБА_1 до Вінницької облпрокуратури, Жмеринської прокуратури, Державного Казначейства України про порушення відповідачами конституційного права ОСОБА_1 - захищеного ст. 48 Конституції України на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї  та стягнення за це моральної шкоди на підставі Закону України "Про порядок відшкодування шкоди" від 01.12.1994 року ,

В С Т А Н О В И В:

27.05.2011 року позивач звернувся до суду з позовом  до Вінницької облпрокуратури, Жмеринської прокуратури, Державного Казначейства України про порушення відповідачами ОСОБА_2 права ОСОБА_1 – захищене ст.48 Конституції України  на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї та стягнення за це моральної шкоди на підставі Закону України «Про відшкодування шкоди» від 01.12.1994 року,  в якому просив визнати в судовому рішенні, що процесуальні дії і бездіяльність кожного відповідача обмежує право ОСОБА_1, визначене ст.48 Конституції України; стягнути з Жмеринської прокуратури через Державне Казначейство України – 150000 грн. моральної шкоди; стягнути з Вінницької облпрокуратури через Державне Казначейство України – 150000 грн. моральної шкоди  (а.с.3-4).

18.08.2011 року  ОСОБА_1 подав письмову заяву в якій вказав, що заглавну частину позову він відкликає, і викладає її в редакції «Про порушення відповідачами конституційного права ОСОБА_1 – захищене ст.48 Конституції України на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї та стягнення за це моральної шкоди – виключно на підставі ст.8,48,55,56 Конституції України», виклавши свої вимоги у наступній редакції: визнати, що бездіяльність кожного відповідача при невиконанні ними вимог ст.25 КПК України – привела до обмеження прав ОСОБА_1 – визначене ст.48 Конституції України; стягнути з Жмеринської прокуратури на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 138218 грн. – через Держказначейство України; стягнути з Вінницької облпрокуратури через Дердказначейство України моральну шкоду  в сумі 138218 грн. на користь ОСОБА_1 (а.с.68,69).

В судовому засіданні 11.11.2011 року ОСОБА_1 уточнив свій позов, надавши суду письмову заяву, і вказав, що заглавну частину позовну викладає у наступній редакції – «Про порушення відповідачами конституційного права ОСОБА_1 – захищеного ст.48 Конституції України на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї  та стягнення за це моральної шкоди на підставі ст.8,48,55,56 Конституції України, ст.1176 п.6 ЦК України, ухвали апеляційного суду від 27.09.11 року, добавиши наступні вимоги: на підставі ст.211 ЦПК України – постановити окрему ухвалу про грубе порушення законодавства України з сторони відповідачів та направити її в Генеральну прокуратуру для вжиття заходів щодо усунення причин та умов порушених прав позивача ОСОБА_1; визнати в судовому засіданні, що після винесення окремої ухвали адмінсуду від 08.04.2010 року та рішення Жмеринського суда від 05.08.2010 року, які вступили в законну силу і в яких зазначено незаконне утримання ОСОБА_1 на запобіжному заході та порушення його прав і свобод – будь-яких заходів по забезпеченню та поновленню прав і свобод ОСОБА_1 – відповідачами не зроблено (а.с.139).

Позивач свої вимоги у позовній заяві мотивує тим, що 17.04.2006 року Жмеринська міжрайонна прокуратура порушила кримінальну справу по факту викрадення електроенергії в домовладінні ОСОБА_1; 15.09.2006 року обрано відносно ОСОБА_1 запобіжний захід – підписку про невиїзд, яка не скасована; 02.10.2006 року винесена постанова про скасування постанови слідчого Жмеринського РВ УМВС від 15.09.2006 року про притягнення як обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.188-1 КК України;  8.04.2010 року окремою ухвалою Вінницький окружний адміністративний суд зазначив, що ОСОБА_1 утримують на запобіжному заході і зобов’язано облпрокуратуру вжити відповідні заходи по усуненню порушення; 14.04.2010 року слідчим кримінальна справа відносно ОСОБА_1 закрита, а 25.02.2011 року вказана постанова  скасована.

В зв'язку з цим позивач вважає, що відповідачами було порушено його-позивача Конституційне право на достатній  життєвий рівень для себе  і своєї сім’ї (ст.48 Конституції України) та стягнення моральної шкоди виключно на підставі ст.8,48,55,56 Конституції України, ст.1176 п.6 ЦК України та на підставі ухвали колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області від 07.07.2011 року (а.с.19-20),   оскільки в установленому КПК України порядку Вінницька облпрокуратура та Жмеринська міжрайонна прокуратура не скасували постанову про обрання відносно нього-позивача міру запобіжного заходу – підписку про невиїзд, в зв'язку з чим він-позивач не в змозі забезпечити достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, так як єдиним для нього джерелом отримання грошових доходів є продажа вирощеної сільгоспродукції на ринку, в зв'язку з тим що за місцем проживання позивача ринок відсутній

Позивач також в своєму позові вказує, що визначаючи розмір моральної шкоди в сумі по 138218 грн. з Вінницької облпрокуратури так і з Жмеринської міжрайонної прокуратури, він-позивач виходив з вимог Законів України « Про прожитковий мінімум», «Про державний бюджет», і вказані суми по 138218 грн. просив стягнути як з Вінницької облпрокуратури та і з Жмеринської міжрайонної прокуратури через Державне Казначейство України.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги і просить позов задовільнити в повному обсязі.

Представник Вінницької обласної прокуратури та Жмеринської міжрайонної прокуратури - помічник Жмеринського міжрайонного прокурора Левчук С.М.  та представник Державного Казначейства України ОСОБА_3 позов не визнали повністю посилаючись на не доведення позивачем заподіяної йому Вінницькою обласною прокуратурою та Жмеринською міжрайонною прокуратурою моральної шкоди, а також за відсутності визначених законом підстав щодо обов’язкового її відшкодування. Представник Вінницької обласної прокуратури та Жмеринської міжрайонної прокуратури - помічник Жмеринського міжрайонного прокурора Левчук С.М. додала, що згідно кримінальної справи досудове слідство триває.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши представлені докази, матеріали даної цивільної справи та  кримінальної справи №06060104 суд вважає, що позов є необґрунтованим і задоволенню не підлягає з наступних підстав.

При розгляді справи встановлено слідуюче.

17.04.2006 року Жмеринський міжрайонний прокурор Кметюк А.В. порушив кримінальну справу по факту викрадення електричної енергії шляхом її вільного використання без приладів обліку, що мало місце 08.10.2005 року у домоволодінні ОСОБА_1 в с.Сербинівці Жмеринського району, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 188-1 КК України; кримінальну справу для проведення досудового слідства направити в СВ Жмеринського РВ УМВС України у Вінницькій області (а.с.1 кримінальної справи № 06060104).

15.09.2006 року постановою в.о. слідчого Жмеринського РВ УМВС ОСОБА_4  ОСОБА_1 був притягнутий як обвинувачений у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 188-1 КК України (а.с.45 та а.с.122 кримінальної справи № 06060104). 15.09.2006 року дана постанова була об’явлена ОСОБА_1, про що свідчить підпис ОСОБА_1.

15.09.2006 року відносно ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід – підписку про невиїзд (а.с.46 та а.с.125 кримінальної справи № 06060104) і дана постанова оголошена ОСОБА_1 15.09.2006 року про що свідчить його підпис і винесена постанова відповідала вимогам ст. 151 КПК України.

02.10.2006 року заступник Жмеринського міжрайонного прокурора скасував постанову в.о. слідчого Жмеринського РВ УМВС ОСОБА_4 від 15.09.2006 року про притягнення як обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.188-1 КК України  (зворотня сторона а.с.141 та а.с.141 кримінальної справи № 06060104).

З ксерокопії постанов про скасування запобіжного заходу від 03.10.2006 року, які надав ОСОБА_1 видно, що постанова в.о. слідчого Жмеринського РВ УМВС  ОСОБА_4 від 15.09.2006 року про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 – підписку про невиїзд Жмеринським міжрайонним прокурором --  скасована (а.с.144,145  та а.с.199 кримінальної справи № 06060104), а копію постанови про скасування запобіжного заходу ОСОБА_1 отримав 26.02.2007 року (а.с.141 та а.с.201 кримінальної справи № 06060104).

З ксерокопії листа прокурора відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_5 від 21.03.2007 року №04/1-389-06 видно, що Жмеринським міжрайонним прокурором Кметюк А.В. 3.10.2006 року  скасовано постанову в.о.слідчого СВ Жмеринського РВ УМВС ОСОБА_6 від 15.09.2006 року  про обрання  відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд (а.с.155).

22.05.2007 року заступник Жмеринського міжрайонного прокурора кримінальну справу по факту викрадення електричної енергії шляхом її вільного використання без приладів обліку, що мало місце 08.10.2005 року в домоволодінні ОСОБА_1 за ст. 6 п.2 КПК України провадженням закрив (а.с. 165 кримінальної справи № 06060104).

09.10.2009 року старший прокурор відділу прокуратури Вінницької області скасував постанову заступника Жмеринського міжрайонного прокурора від 09.10.2009 року про закриття кримінальної справи №06060104 (а.с.172 кримінальної справи № 06060104).

18.11.2009 року старший слідчий Жмеринської міжрайонної прокуратури кримінальну справу №06060104 порушену по факту викрадення електричної енергії шляхом вільного використання без приладів обліку, що мало місце 08.10.2005 року у домоволодінні ОСОБА_1 в с.Сербинівці Жмеринського району від 17.04.2006 року – закрив, в зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, складу злочину передбаченого ст.188-1 КПК України, на підставі п.2 ст.6 КПК України; скасувати відносно ОСОБА_1 міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, на підставі ст.214 КПК України; про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб (а.с.150  та а.с.179 кримінальної справи № 06060104).

07.12.2009 року в.о.Жмеринського міжрайонного прокурора скасував постанову старшого слідчого Жмеринської міжрайонної прокуратури від 18.11.2009 року (а.с.181 кримінальної справи № 06060104).

14.04.2010 року слідчий Жмеринського РВ УМВС кримінальну справу №06060104 порушену по факту викрадення електричної енергії шляхом вільного використання без приладів обліку, що мало місце 08.10.2005 року у домоволодінні ОСОБА_1 в с.Сербинівці Жмеринського району від 17.04.2006 року – закрив, в зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, складу злочину передбаченого ст.188-1 КПК України, на підставі п.2 ст.6 КПК України; міру запобіжного заходу – підписку про невиїзд – скасувати, на підставі ст.214 КПК України; про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб (а.с. 43  та а.с.187 кримінальної справи № 06060104).

25.02.2011 року заступник Жмеринського міжрайонного прокурора скасував постанову слідчого Жмеринського РВ УМВС від 14.04.2010 року і  кримінальну справу для організації проведення досудового слідства  направив  начальнику  СВ Жмеринського РВ УМВС  (а.с. 44  та  а.с.188 кримінальної справи  № 06060104).

Згідно ст.60 ЦПК України – кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; доказ подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Порядок відповідальності держави перед громадянином передбачається ст. 56 Конституції України, ст.ст. 1173-1176 ЦК України, Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконним діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» від 01.12.1994 року з послідуючими змінами.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт.

Стаття 1176 ЦК України встановлює особливий режим відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду. На відміну від актів органів влади, акти правоохоронних органів та суду, незаконність яких може призвести до виникнення деліктного зобов'язання, визначені у ЦК вичерпним чином. Так, відповідно до статті 1176 ЦК України, спеціальний делікт виникає у разі: незаконного засудження фізичної особи. Засудженою визнається фізична особа, у відношенні якої має місце обвинувальний вирок суду, винесений відповідно до ст. 332 КПК України; незаконного притягнення фізичної особи до кримінальної відповідальності. Притягненим до кримінальної відповідальності визнається громадянин, у відношенні якого органами дізнання, попереднього слідства, прокуратури винесена постанова про притягнення як обвинуваченого (статті 131-132 КПК); незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд. Взяття під варту та підписка про невиїзд як запобіжні заходи можуть бути обрані органами дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду за правилами статей 151, 155 КПК України.

Згідно ч.6 ст. 1176 ЦК України – шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах, оскільки порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду  встановлюється Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» від 01.12. 1994 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу; незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених Законами України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та іншими актами законодавства.

Згідно ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбаченому Законом, виникає у випадках: постановлення виправдувального вироку суду; встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали чи постанови суду про повернення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд) факту незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших  процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів; закриття кримінальної справи за відсутності події злочину, відсутності у діянні складу злочину або недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину; відмови в порушенні кримінальної справи, закриття справи про адміністративне правопорушення, а також у передбачених законом випадках в разі завдання шкоди оперативно – розшуковими заходами.

Загальними умовами притягнення до відповідальності є протиправність діяння, шкода, причинно-наслідковий зв'язок між ними та вина.

Суд не погоджується із доводами позивача щодо наявності у нього підстав для одержання відшкодування від Вінницької обласної прокуратури та Жмеринської міжрайонної прокуратури моральної шкоди за невиконанні ними вимог ст.25 КПК України, так як  з ксерокопії постанов про скасування запобіжного заходу від 03.10.2006 року, які надав ОСОБА_1 вбачається, що постанова в.о. слідчого Жмеринського РВ УМВС  ОСОБА_4 від 15.09.2006 року про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 – підписку про невиїзд Жмеринським міжрайонним прокурором -- скасована (а.с.144,145  та а.с.199 кримінальної справи № 06060104), а копію постанови про скасування запобіжного заходу ОСОБА_1 отримав 26.02.2007 року (а.с.141 та а.с.201 кримінальної справи № 06060104); 18.11.2009 року старший слідчий Жмеринської міжрайонної прокуратури кримінальну справу №06060104 порушену по факту викрадення електричної енергії шляхом вільного використання без приладів обліку, що мало місце 08.10.2005 року у домоволодінні ОСОБА_1 в с.Сербинівці Жмеринського району від 17.04.2006 року – закрив, в зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, складу злочину передбаченого ст.188-1 КПК України, на підставі п.2 ст.6 КПК України; скасувати відносно ОСОБА_1 міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, на підставі ст.214 КПК України; про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб (а.с.150  та а.с.179 кримінальної справи № 06060104); постановою від 25.02.2011 року заступник Жмеринського міжрайонного прокурора скасував постанову слідчого Жмеринського РВ УМВС від 14.04.2010 року і  кримінальну справу для організації проведення досудового слідства  направив  начальнику  СВ Жмеринського РВ УМВС  (а.с. 44  та  а.с.188 кримінальної справи  № 06060104), оскільки вони не визначають скасовані постанови незаконними і не містять визначених ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» реабілітуючих підстав для відповідного відшкодування.

Суд не приймає до уваги посилання позивача про доведеність окремою ухвалою Вінницького окружного  адміністративного  суду  від 08.04.2010 року щодо порушення свободи пересування ОСОБА_1 і порушення права на достатній життєвий рівень з боку Вінницької обласної прокуратури та Жмеринської міжрайонної прокуратури, оскільки  під час розгляду справи Вінницьким окружним адміністративним судом  08.04.2010 року  за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Жмеринської міжрайонної прокуратури, прокуратури Вінницької області про визнання дій та бездіяльністю протиправними, зобов'язання вчинити певні дії (ОСОБА_1 в задоволенні вказаного адміністративного позову відмовлено а.с.183-190), окремою ухвалою було встановлено порушення закону з боку Жмеринської міжрайонної прокуратури щодо неналежного проведення перевірки по скарзі ОСОБА_1, а головне – відсутність при цьому реагування прокурора (а.с. 51-50), а рішенням Жмеринського міскрайонного суду від 05.08.2010 року за позовом ОСОБА_1 до Жмеринської міжрайонної прокуратури, Вінницької обласної прокуратури, Державного казначейства України про визнання порушення прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 зі сторони Жмеринської міжрайонної прокуратури, стягнення матеріальної та моральної шкоди, позов задоволено частково – визнано порушення прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 зі сторони Жмеринської міжрайонної прокуратури (а.с.27-29);  згідно  ксерокопії  листа  заступника  прокурора Вінницької області від 02.09.2010 року «за допущені порушення вимог закону під час проведення досудового слідства 26.03.2010 року слідчого притягнуто до дисциплінарної відповідальності», а «ОСОБА_6 також заслуговує на покарання відповідно до Дисциплінарного статуту органів прокуратури України, але у зв'язку зі звільненням останнього з лав працівників органів прокуратури вирішити питання про його притягнення до дисциплінарної відповідальності не можливо»  (а.с.143); а постанову від 14.04.2010 року, якою слідчий Жмеринського РВ УМВС кримінальну справу №06060104 порушену по факту викрадення електричної енергії шляхом вільного використання без приладів обліку, що мало місце 08.10.2005 року у домоволодінні ОСОБА_1 в с.Сербинівці Жмеринського району від 17.04.2006 року – закрив, в зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, складу злочину передбаченого ст.188-1 КПК України, на підставі п.2 ст.6 КПК України; міру запобіжного заходу – підписку про невиїзд – скасував, на підставі ст.214 КПК України; про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб (а.с.43 та а.с.187 кримінальної справи № 06060104); 25.02.2011 року заступник Жмеринського міжрайонного прокурора скасував і  кримінальну справу для організації проведення досудового слідства направив начальнику СВ Жмеринського РВ УМВС (а.с.44 та а.с.188 кримінальної справи № 06060104). Як пояснила представник Вінницької обласної прокуратури та Жмеринської міжрайонної прокуратури ОСОБА_7 постанова від 25.02.2011 року ніким не оскаржувалася  і не була скасована.  Також судом не приймається до уваги посилання позивача на лист-зауваження заступника прокурора Вінницької області від 28.05.2010 року, як на доказ своїх позовних вимог, так як лист-зауваження носить рекомендаційний характер, а саме в листі «пропонується опрацювати ухвалу суду від 08.04.10 р із працівниками міжрайонної прокуратури, вжити дієвих заходів до забезпечення вимог кримінально-процесуального закону під час винесення процесуальних рішень у кримінальних справах, вимог Закону України «Про звернення громадян» про розгляді звернень громадян та недопущення їх в подальшому»  (а.с.42).

Посилання позивача на  ухвали апеляційного суду Вінницької області від 09.02.2011 року (а.с.140) та від 27.09.2011 року (а.с.159-160), як на обґрунтування позову, суд не приймає до уваги, так як вони не відносяться до предмету позову (ухвала від 09.02.2011 року винесена по постанові Жмеринського міськрайонного суду від 11.01.2011 року про залишення без розгляду скарги на постанову слідчого про закриття кримінальної справи від 14.04.2010 року (а.с.140), а ухвала від 27.09.2011 року винесена по ухвалі Жмеринського міськрайонного суду від 05.09.2011 року про відмову у відкритті провадження у справі  за позовом ОСОБА_1 до Жмеринської прокуратури, Державного казначейства України про визнання, що інформація та бездіяльність Жмеринської прокуратури порушує цивільні права, честь, гідність, достатній життєвий рівень, про стягнення моральної шкоди (а.с.159-160).

Таким чином, позивачем в судовому засіданні не доведено обґрунтування підставності власних позовних вимог, їх відповідності вимогам закону, не представлено доказів на підтвердження вказаних ним обставин, у зв’язку з чим в позові слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись  ст. 56 Конституції України; ст.ст. 1167, 1176 ЦК України; ст. 2 «Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» від 01.12.1994 року з послідуючими змінами; ст.ст. 2 10, 27, 60, 61, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд  

ВИРІШИВ:

 ОСОБА_1 у  задоволенні позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд.  

Суддя:ОСОБА_8