Коростенський міськрайонний суд Житомирської області    

Справа № 2-2258/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2011 року                                   Коростенський міськрайонний суд               Житомирської  області     

в складі : головуючої-судді                  Куліченко М.В.

при секретарі                                         Мишко В.В.  

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні  суду м.Коростень

цивільну справу   за  позовом     ОСОБА_1   до    Публічного акціонерного  товариства  »Райффайзен Банк Аваль»    про визнання  кредитного  договору,  договору  застави недійсним, зобов»язання вчинити дії ,     суд  -

В С Т А Н О В И В :  

Позивач звернувся до суду з цим позовом і зазначає, що     07.3.2007 року  між  ним і відповідачем       укладено кредитний  договір №  014/4708/73/105528 про  відкриття   невідновлювальної кредитної лінії в сумі 46140 дол. США строком   до 6.3.2013 року, з сплатою 13,5% річних  за користування кредитом, що нараховується на фактичний залишок заборгованості за кредитом, за фактичний період користування кредитними коштами.  Кредит   отримувався  ним для придбання автомобіля.  Розд. 5  кредитного договору зазначає, що Позичальник зобов'язується     до 15 числа кожного місяця здійснювати погашення заборгованості по кредиту.  Вказані валютні кошти банк перерахував ТОВ «Автосоюз» , але перерахунок  цих  кошт було проведено банком   не в валюті  , а в національній валюті України,  такі дії банку були вчинені без його згоди  і  грошові кошти в валюті він не отримував.  Відповідач без його згоди змінив умови укладеного договору,  в порушення  вимог Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання i валютного контролю "  не отримав відповідну ліцензію,  тому  не мав права на ведення валютних операцій, порушив вимоги «Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття   рахунків  в національній  та іноземній валютах», тому   договір  кредиту  він вважає недійсним.

   В забезпечення виконання боргових зобов'язань за  укладеним кредитним договором  , було укладено договір застави  від  7.3.2007  року,за умовами якого  позивач      передав Банку в іпотеку  рухоме майно — придбаний ним автомобіль»« W – passat   B-6 » 2007 року випуску , держномер НОМЕР_1. Позивач вказує,що  даний договір теж слід   визнати   недійсним, як похідни від основного  договору кредитування.   Вказує,що

Правовщносини, які виникають  з кредитного договору, за суттю  є зобов'язаннями, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, або утриматися  від неї, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язань. Чинний Цивільний кодекс Україи розрізняе валюту зобов'язання та валюту виконання зобов'язання.  Відповино  до ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є  гривня.  Ст. 524 ЦК Украіни передбачено, що зобов'язання має бути виражено у грошовой одиниці України ,сорони можуть визначити грошовий еквіалент зобов'язання в іноземній  валюті.    Відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національний банк України " гривня (банкноти i монети), як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, який приймаеться yciма фізичними i юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всім видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.  Режим здійснення валютних операцій на території України, загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів i функції банків та інших  фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права та обов'язки суб'ектів валютних відносин, порядок здійснення  валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства передбачені Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання i валютного контролю ".  Під валютними операціями у вказаному ДКМУ  розуміються операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються      між резидентами у валюті України; операції, пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному o6iry як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні ціності; операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням i пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням i пересиланням за  її   межі валютних цінностей.       

Надання Банком Позичальникові грошових кошт  (кредиту) у вигляді  невідновлювальної   кредитної  лінії та проведення  ним дій  щодо виконання   обов'язків в іноземній валюті (в т.ч.. оплата процентів за користування кредитом,   комісії) за своєю правовою природою є валютного операцією.  Згідно ст. 2 ЗУ  «Про ліцензування певних  видів  господарської діяльності " ліцензування, в т.ч. банківської діяльності    на ринку цінних паперів,    здійснюється згідно з законами, що регулюють відносини у цих сферах.     Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим  фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період режиму валютного регулювання.  Зов'язання можуть бути виражені в   іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті.   Положення, щодо обов'язкового  зазначення зобов'язань в грошовій одиниці України (гривні) також передбачено ст. 524 ЦК України   .На день укладання кредитного Договору іноземний курс валюти  мав менше значення,  а зараз    збільшився. Отже, icнує   істотна  зміна становища, щодо виконання боргових зобов'язань за кредитним Договором. Тобто з підвищенням курсу іноземної валюти, сума боргу значно зросла, яку  позивачу  слід  сплачувати, в зв'язку  з чим значно погіршився  його фінансовий стан.  Вказує,що   ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства  визнає     справедливость, добросовісність та розумність. Вимоги справедливості, добросовісності та розумності   практично виражаються у встановленні його нормами рівних умов для участі  всіх oci6 у цивільних відносинах, закріпленні можливості адекватного захисту порушених  прав  .  Отже, подальше виконання кредитного договору на умовах, що діють на даний час  є порушенням одного  з принципів цивільно - правових відносин,  що зaкpiплeнi у ст. 3 ЦК України - принципу справедливості. Taкі  умови кредитного договору  є несправедливими, так, як всупереч принципу добросовісності його наслідком  є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника, споживача кредитних послуг.  Несправедливою є   умова кредитного договору  щодо  надання кредиту в доларах США і є  способом зловживання правом ,коли всі  ризики знецінення національної валюти України  через  порушення вимог закону Банк покладає, як суб'ект  підприємницької   діяльності, виключно на Позичальника за кредитним Договором та споживача кредитних послуг, що є грубим порушенням частини 3 ст. 13 ЦК України. Таким чином, використання Банком  валюти  США, як предмету кредитування за споживчим кредитом,  є  порушенням,   значно погіршує становище позичальника, як споживача порівняно з банком в разі настання певних подій, порушує  права позивача .   Вважає,   також , що   укладений  кредитний договір має бути    на вимогу споживача визнаним недійсним , бо згідно    ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину  є недодержання в момент вчинення стороною   вимог, які встановлені ч.1 cт. 203 ЦК України,  і зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу,  чи актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Згідно  ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним,  є недійсним з моменту його вчинення. Відповідно до приписів  . ст.548 ЦК України недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину, щодо його забезпечення.   Просив визнати недійсним кредитний договір  №  014/4708/73/105528  від 7.3.2007 року, укладений між  ним і банком.  Визнати недійсним договір застави від  7.3.2007 року, укладений між  ним і банком i посвідченим  нотаріально приватним нотаріусом Житомирського  районного нотаріального округу    ОСОБА_4 зареестрованим в реестрі за № 2234.  Зобов'язати   банк  прийняти  в  позивача  суму    кредиту 229775.00 грн.      з розстрочкою платежу на 72 міс.,  за умов, що місячний платіж буде складати  1800.00грн

В судовому засіданні    представник  позивача  ці вимоги   підтримав .

Пред-к відповідача проти позову заперечив. Вважає свої дії,щодо позивача правомірними.

Проаналізувавши  матеріали справи, суд вважає, що заявлений   позов   не  підлягає   задоволенню, виходячи з наступного.

          Судом встановлено, що  між сторонами склались правовідносини ,  що витікають з укладеного  договору  кредитування  і врегульовано ст.1054-1057 ЦК України.       7.3.2007 року  між   позивачем і відповідачем       укладено кредитний  договір № №  014/4708/73/105528   про  відкриття  невідновлювальної кредитної лінії в сумі 46140 дол. США строком   до  6.3..2013 року, з сплатою 13,5% річних  за користування кредитом. Розд.5 кредитного договору зазначає, що Позичальник зобов'язується     до 15 числа кожного місяця здійснювати погашення заборгованості по кредиту  у вигляді  щомісячного   платежу.   (с. 9-12  )  Такий договір укладено сторонами   добровільно  і обмірковано.

На забезпечення виконання зо бов 'язань за кредитним договором  між позивачем. і банком    укладений договор  застави,      предметом якого є придбаний  позивачем  автомобіль»« W – passat   B-6 » 2007 року випуску , держномер НОМЕР_1 .  В обґрунтування свого позову позивач посилається на  те, що  стрімке падіння  курсу гривні відносно валюти кредиту призвело до явного порушення співвідношення майнових інтересів сторін  і позбавляє позичальника того,на що він  розраховував  при отриманні кредиту і що є істотною зміною обставин, якими керувались сторони при  укладенні   кредитного договору  в іноземній валюті. Вважає,  що банк самостійно змінив умови укладеного договору  ,  без погодження з ним  перерахував ТОВ «Автосоюз»кошти  за придбаний автомобіль  в національній валюті України,  така  обставина є  підставою для     визнання цього договору недійсним. . Крім того, вважає,що банк не мав права  на видання йому валютного кредиту, оскільки  не має  відповідної ліцензії на такі дії,та порушив    вимоги  «Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття   рахунків  в національній  та іноземній валютах»,   тому і ці обставини є  підставою для  визнання   договору  недійсним  .

Суд не погоджується з такими доводами позивача,  оскільки Положениям про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління НБУ від 12.11.2003 №496, офіційний курс гривні до інозем них валют, зокрема до до лара США, установлюється  щоденно. Для розрахунку курсу гривні до iноземних валют використовується інформація про котирування  іноземних валют за станом на останню дату. Отже, незмінність кур су гривні до шоземних ва лют законодавчо не закріплена. Таким чином, укладаю чи спірний кредитний до-roвір в іноземній валюті   та беручи на себе певні  зобов'язання, сторони   повинні чітко усвідомлювати , що курс національної   валюти відносно долара  США не  є незмінним і мали  враховувати підвищений валютний ризик за таким кредитом. Ризик  підвищення  курсу долара США до гривні несе саме позичальник ,  сторони брали на себе певні ризики на випадок зміни валютного курсу та в мо мент укладення договору не мали будь-яких законних підстав уважати, що зміна встановленого валют ного курсу не настане. Позивачем  не  доведено, що сторони при укладенні кредитного до говору були впевнені в тому, що   така  зміна обста вин не настане.

Виходячи зі змісту ст.1046, 1054 ЦК України , відповідальність  за валютні  ри зики лежить саме на позичальнику.  Відсутність  у боржника необхідних кошт не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, як це передбачено ст.617 ЦКУкраїни.  Статтею 629 ЦКУкраїни уста новлено, що  договір  є обовязковим для виконання сторонами.  Ст.625ЦК України визначає,що  боржник не звільняється від відповідальності1 за неможливість виконання ним грошового зобов 'язання ,отже, позивач зобов'язаний виконувати кредит ний договip у відповідності  до його умов та законодавства. З справи видно,що  позивач 7.3.2007 року звернувся до банку з проханням надати йому  валютний кредит   46140 доларів США (л.с.40,41).  Суд встановив,що   цей кредит   брався  з метою придбання позивачем  автомобіля  за угодою від  6.3.2007 року чого позивач  не заперечив.(л.с. 39)    7.3.2007 року банк перерахував  ТОВ «Автосоюз»  229775.00 грн., суму еквівалентну  45500 дол. США,  різницю суми між 46140  дол. США   та 45500 дол. США  складають відсотки за користування кредитом, страхові платежі  та послуги банку.  Тому, суд не вбачає порушень прав позивача при отриманні кредиту  в банку та розрахунків за ним, оскільки  всі такі дії проведені банком в межах укладеного   кредитного договору,  будь-яких одноособових дій  банку по зміні  умов   укладеного договору суд не встановив.  Посилання  позивача, в обґрунтування своїх вимог на відсутність  у відповідача ліцензії на такий  вид діяльності  не відповідає дійсності, оскільки відповідач має ліцензію НБ України №10 від  11.10.2006 року, дозвіл НБ України № 10-4 на право здійснювати банківські операції відповідно до ЗУ «Про банки і банківську діяльність»та  додаток до цього дозволу, про перелік  операцій, які має право здійснювати банк  (л.с.35-37  ) ,що узгоджується з повноваженнями банку  на укладення з позивачем валютного кредиту .

   Ст.   627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу,інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін i погоджені ними, та умови, які є  обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства згідно ст.628 ЦК  України.

Про згоду Позивача з умовами укладеного Кредитного договору також свідчить i те, що з моменту укладення договору він належним чином виконує умови Кредитного договору,  погашає суму кредиту, сплачує грошові кошти за користування кредитом та не висловлював до моменту звернення до суду  з позовом свої письмові заперечення чи незгоду про можливі порушення cboїx прав або про невідповідність Кредитного договору в передбаченому законодавством порядку.

Відповідач cвoї зобов'язання за Кредитним договором виконав, надав кредитні кошти в іноземній валюті, а Позивач отримав те, на що розраховував - кошти в   на  придбання автомобіля. На момент укладення Кредитного договору не існувало заборони Позивачу отримати  кредитні кошти в   валюті і він  обрав   умови кредитування, які   вважав вигідними  для себе та висловлював   можливість виконання взятих на себе зобов'язань. Грошові кошти мають бути повернуто в тій валюті , в якій  i одержані та в кількості, що відповідає умовам Кредитного договору разом з нарахованими процентами у валюті зобов'язання .   Постановою НБ   України  від  11. 10.2008р. № 319 «Про додаткові заходи щодо діяльності банків», Національний банк   з метою нейтралізації впливу зовнішньої фінансової кризи та забезпечення стабільності банківської системи, захисту інтересі вкладниив та іших кредиторі банкі, керуючись статтями 7, 15, 55 Закону України «Про Національний банк України», статтями 66, 61 ЗУ «Про банки i банківську діяльність»постановив у сфері проведення активно-пасивних операцій банків з 13.10.2008 зобов'язання обмежити здійснення активних операцій в обсягах, досягнутих кожним  з  них на цю дату. Такі обмеження не розповсюджуються на операції з державними цінними паперами, депозитними сертифікатами Національного банку України та операції на міжбанктвському ринку. Надання кредитів в іноземній валюті контрагентам, які не мають валютноі виручки, обмежити обсягами заборгованості за ними, що склалася на цю дату.  Відповідачем не було порушено вимог чинного законодавства, з урахуванням вказаного нормативно-правового акту НБУ,  згідно ч.З ст. 533 ЦК України  використання  іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на  території України за зобов 'язаннями допускаєтъся у випадку, порядку та на умовах, встановлених законом.

Посилання позивача на те,що банком порушено вимоги  «Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття   рахунків  в національній  та іноземній валютах»,  оскільки цією Інструкцією  заборонено  погашати отриманий кредит валютними   знаками,тому банк не може приймати від нього такі платежі,    і ця обставини є  підставою для  визнання   договору  недійсним    є необгрунтованими.    Пред-к банку в суді пояснив, що   погашення отриманого кредиту може провадитись позивачем як валютними коштами так і гривневими знаками  і такі платежі банком приймаються.

Суд також  зазначає, що  Конституція України    не встановлює  обмеженъ , щодо можливості використання в  державі грошової одиниці  інших  держав.  Згідно до законодавства України, гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймаєтъся на   території України, однак    обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України. Законодавчими актами, що встановлюють право Банку здійснювати операції в іноземній валюті,  є ЗУ «Про банки i банківську діяльність», ДКМУ «Про систему валютного регулювання i валютного контролю», ЗУ «Про Національний банк України». Зазначені нормативні акти визначають, що Банк має право здійснювати свою діяльність на підставі виданої НБУ ліцензії.  Відповідно до ч. 3 ст. 14 ГК України ліцензії - це документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльност1 за умови виконання ліцензійних умов. Відносини, пов'язані з ліцензуванням певних видів господарської діяльності, регулюються законом. ЗУ «Про банки  і банківську діяльність»визначено, що Банк має право здійснювати банківську  діяльність тільки  після отримання банківської ліцензії.Тому,  Банк має право здійснювати операції з іноземною валютою, у тому числі операції з надання кредитів в іноземній валюті на підставі отриманої від НБ ліцензії  та дозволу на здійснення    валютних операцій.  Відповідно до ДКМУ від 19.02.1993 року N 15-93   «Про систему валютного регулювання i валютного контролю»Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Генеральна ліцензія видається комерційним банкам та  ішим  фінансовим установам, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Індив1дуальні ліцензії видаються резидентам i нерезидентам на здійснення разової валютної операції  на період, необхідний для здійснення такої операції. НБ України прийнято «Положения про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та лвцензій на виконання окремих операцій», яке  затверджене постановою Правління НБУ від 17.07.2001р. № 275,  згідно  до п.5.3., якого письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями  є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з ДКМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю». Відпоідно до п.2.3. зазначеного Положения за умови отримання письмового дозволу НБ   банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями по залученню та розмішенню іноземної валюти на валютному ринку України. Оскільки Банк отримав  таку  ліцензію  та  дозвіл  НБУ на здійснення операцій з валютними цінностями, він має право на   здійснення операцій щодо розміщення іноземної валюти.

Згідно  п. «в»ч. 4 ст. 5 Декрету  індивідуальні ліцензії видаються на операції з надання i одержання резидентами кредитів в іноземній валюті , якщо термін i суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі.  Оскільки чинним законодавством не встановлено  будь-яких обмежень чи вимоги щодо сум та термінів  кредитів в іноземній валюті, які надаються або залучаються резидентами України,  відповідач  не  повинен  отримувати  індивідуальну ліцензцю НБУ для надання кредитів в іноземній валюті резидентам.  

 п. 1.5. Положення про порядок видачі Національним банком  України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території  України , як засобу платежу, затвердженого постановою  НБУ від 14.10.2004р. № 483 використання іноземної валюти ,як засобу платежу без ліцензії  дозволяється  , якщо  ініціатором або отримувачем за валютною  операцією  є уповноважений банк (  ця  норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення якої НБ видав йому банківську ліцензцю та письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями).

У відповідності до ст.204 ЦКУ правочин  є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.    При  укладенні кредитного договору вci передбачені чинним законодавством вимоги для  такого укладення   були дотримані, договор містить bci передбачені чинним законодавством  дані, дотримано вcix вимог щодо змісту та форми його укладення, а тому не вбачається  підстав стверджувати про невідповідність його умов вимогам законодавства, на що  позивач посилається  в позові.     За таких обставин  вимоги позову не є обґрунтованими.  Що стосується вимог позову про   визнання недійсним  договору іпотеки  від 7.3. 2007 року,  укладеного між   сторонами,   то цю вимогу суд відхиляє,  як необґрунтовану.   Вказаний  договір застави є похідним від основного договору кредитування , і за умови тому, що основний договір  суд визнає   законним,    підстави для  визнання   договору  застави  недійсним   відсутні.   Вимоги позову про зобов'язання    відповідача прийняти  від  позивача   платіж  в  сумі    229775грн. ,   з розстрочкою платежу на  72 міс.,  за умов, що місячний платіж буде складати  1800грн.,  теж   є похідними від   вимоги про  визнання недійсним кредитного  договору   і   задоволенню не підлягають.  

    Керуючись ст. 213-218 ЦПК  України,  , ст.  203,215,236,524,548,1054-1057 ЦК України  , Конституцією України,    ЗУ   «Про  заставу", «Про національний банк України", «Про ліцензування певних видів господарської діяльності", «Про банки та банківську діяльність", ДКМУ «Про систему валютного регулювання i валютного контролю", Положенням «Про порядок видачі  НБ України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України, як засобу платежу»,     «Про захист прав споживачів», суд

                                                                 В И Р І Ш И В :

Відмовити    ОСОБА_1        в задоволенні позову до         Публічного акціонерного  товариства  »Райффайзен Банк Аваль»    про визнання  кредитного  договору , договору  застави недійсним , зобов»язання вчинити дії    –за необґрунтованістю вимог.  

На вказане рішення   може бути  подано апеляцію до Житомирського апеляційного  суду  на протязі   10 днів, після його    проголошення.

          Суддя:

-