Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

                                                                                                                      Справа № 2-167/08

02 квітня 2008 року                                                                      Кіровський районний суд

                                                                                                          м. Кіровограда

в складі :       головуючого -         Косцової І.П.

                        при секретарі -         Панченко Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

            Позивачи звернулися до суду з позовом про стягнення з відповідача 13 568,52 грн. на відшкодування матеріальних збитків, та 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданих ДТП, яка сталася 18.12.2006 року та понесених ним судових витрат в сумі 185,66 грн.

            В обґрунтування позову зазначили, що вони за довіреністю № 2817 від 08.12.2006 року, якою їх уповноважено укладати правочини щодо розпорядження (продаж, оренда, позичка) за ціною та на умовах за власним розсудом належного гр. ОСОБА_3 автомобіля «Рено 25» державний номер НОМЕР_1, здійснюють володіння вказаним автомобілем на праві повного господарського відання. 18.12.2006 року об 11.00 год. відповідач керуючи автомобілем «ВАЗ 21011», державний номер НОМЕР_2 та рухаючись по вул. Кропивницького в м. Кіровограді при виконанні маневру, а саме розвороту поза перехрестям, на проїзній частині, яка має дві смуги руху, допустив зіткнення з автомобілем «Рено 25» державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1, коли він рухався по крайній лівій смузі дороги.

            В судовому засіданні представник позивачів підтримала заявлені вимоги в повному обсязі.

            В судові засідання, які призначались судом на 25.02.08 року та на 13.03.08 року, відповідач вдруге не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не сповістив.

            Відповідно до ст. 169 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача на підставі наявних матеріалів, які достатньо свідчать про правовідносини сторін.

            Судом встановлені слідуючи факти.

            18.12.2006 року об 11.00 год. на вул. Кропивницького в м. Кіровограді сталася дорожньо - транспортна пригода між автомобілем «ВАЗ 21011» державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобілем “Рено 25” державний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1.

            Зазначена обставина підтверджується копією протоколу від 18.12.2006 року № АБ 834975 (а. с. 10) та копією довідки відділу ДАІ УМВС України в Кіровоградській області № 78 від 07.02.2007 року (а. с. 13).

            Згідно ч. 2 ст. 12 Закону України «Про власність» № 697-ХІІ від 07.02.1991 року, який діяв на момент звернення позивачів до суду (далі - ЗУ «Про власність»), громадянин набуває права власності на … майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.

            Відповідно до ч. 5 ст. 48 ЗУ «Про власність» положення щодо захисту права власності поширюються також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління, довічного успадковуваного володіння або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором.

            ОСОБА_1 та ОСОБА_2 володіють автомобілем “Рено 25” на підставі довіреності від 08.12.2006 року, що підтверджується копією вказаної довіреності (а. с. 8), тобто володіють майном на праві повного господарського відання і тому мають право звертатись до суду за захистом своїх прав та відшкодування завданої їм шкоди.

            ОСОБА_3 керував автомобілем «ВАЗ 21011» на підставі довіреності від 14.12.2006 року, що підтверджується копією вказаної довіреності (а. с. 29).

            Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22.02.07 року по адміністративній справі № 3-992-07 громадянин ОСОБА_3 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, а провадження по справі закрито у зв'язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

            З матеріалів адміністративної справи вбачається, що ДТП сталася з вини ОСОБА_3, який на проїзній частині, яка має по дві смуги в обох напрямках почав виконувати маневр - розворот - не з крайнього лівого положення, не впевнившись при цьому в безпечності такого маневру, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем “Рено 25”, що рухався в попутному напрямку по крайній лівій смузі.

            Згідно звіту № 7-055 від 13.02.07 року про експертну оцінку дорожнього транспортного засобу марки “Рено 25” державний номер НОМЕР_1, який проведено оцінювачем ОСОБА_4 згідно договору з ОСОБА_5, сума матеріального збитку, який завдано ОСОБА_1, становить 13 586,52 грн. (а. с. 14-16)

            Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України діяльність пов'язана з використанням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для інших осіб тощо, є джерелом підвищеної небезпеки.

            Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

            В матеріалах цивільної справи відсутні докази, які б підтверджували факти наявності непереборної сили або умислу позивача в момент ДТП.

Відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

            Таким чином суд вважає, що вимоги позивачів в цій частині позову є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судом також встановлено, що внаслідок ДТП позивачам завдано моральну шкоду.

Так, відчуття страху та переживання не покидали позивачів впродовж декількох місяців.

До того ж позивачі були позбавлені можливості користуватися автомобілем впродовж тривалого часу. Пошкодження автомобіля стало причиною моральних страждань. Позивачами було витрачено багато часу на оформлення всіляких документів, проведення експертиз тощо, в зв'язку з чим ними було втрачено душевний спокій, що призвело до відчуття безвихідності та відчаю, та, як наслідок, до депресивного стану. Переживання позивачів посилила відмова відповідача ремонтувати автомобіль або виплатити кошти на його ремонт.

Знаходячись у важкому емоційному стані, позивачі відчували незручності, їм доводилось докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

В свою чергу відповідач не проявив готовності мирним шляхом вирішити спірне питання, не поцікавився здоров'ям пасажирів, що знаходились в салоні автомобілю, та самого потерпілого.

За таких обставин суд дійшов висновку, що ця частина позову ґрунтується на законі.

Разом з цим, враховуючи характер, глибину та тривалість моральних страждань, яких зазнали позивачі, істотність вимушених змін в їх житті, ступінь вини особи, яка заподіяла шкоди, суд вважає вказану в позові суму завищеною і визначає розмір моральної шкоди в розмірі 1000 грн. ОСОБА_1 та 1000 грн. ОСОБА_2

Відповідно до ст. 75 ЦПК України суд також стягує з відповідача на користь позивачів 185,66 грн. судових витрат - солідарно.

Керуючись ст. 1187 ЦК України, ст. ст. 12, 48 ЗУ «Про власність» від 07.02.1991 року, ст. ст. 75, 169, 209, 215-216 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 13 586,52 грн. у відшкодування матеріальних збитків, завданих ДТП та 185,66 грн. судових витрат - солідарно.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Решту вимог залишити без задоволення.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Кіровського районного суду

м. Кіровограда                                                                                                                  І.П. Косцова