Садгірського районного суду м. Чернівці  

 Україна   58007  м. Чернівці, вул. Хотинська, 3 факс: 54-38-17; 54-99-57, тел. 54-99-40

Справа   2-301/11  

Категорія  26  

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 30.05.2011                                                                                                 м. Чернівці

в складі:  головуючого судді                Байцар Л.В.

                                         при секретарі                          Житарь С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою  ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі Черніецької обласної дирекції „Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі Черніецької обласної дирекції „Райффайзен Банк Аваль” звернулися до суду з позовом  ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення заборгованості.

В позові посилаються на те, що 16.11.2007 року між ними та відповідачем було укладено кредитний договір № 014/05/520. Відповідно до умов договору, відповідач отримала кредит у розмірі 4000 доларів США. Кредит надавався на термін з 16.11.2007 по 09.11.2009 року.

Вказують в позові на те, що 03.03.2009 року позивачем було подано до Садгірського районного суду м. Чернівці заяву про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 неповернутого кредиту, відсотків по неповернутому кредиту та пені в сумі 25223,74 грн. Після чого 12.03.2009 року Садгірським районним судом м. Чернівці було винесено судовий наказ про стягнення з відповідача на користь Чернівецької обласної дирекції ПАТ «Райфайзен банк Аваль» 25223,74 грн. заборгованості та 141,12 грн. судових витрат. Вказаний судовий наказ було направлено до виконавчої служби для відкриття виконавчого провадження та проведення відповідних виконавчих дій по примусовому виконанню виконавчого документа.

В позові посилаються на те, що відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Однак відповідач по теперішній час не виконав зобов’язання, тому банк продовжує нараховувати відсотки за користування кредитом та пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання. Таким чином додаткова сума заборгованості за період з 05.04.2010 року по 04.04.2011 року складає 1958,37 доларів США що згідно офіційного курсу НБУ станом на 05.04.2011 року становить 15593,33 грн.

Просять стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором №014/05/520 від 16.11.2007 року в сумі 15593,33 грн. та судові витрати у розмірі 275,94 грн. Просять розірвати вказаний кредитний договір укладений між банком та ОСОБА_2

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та дав аналогічні вимогам заяви пояснення. Згідний на заочний розгляд справи.

Зі згоди позивача суд може ухвалити заочне рішення по справі на підставі наявних у справі доказів що відповідають положенням ст.224 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, не повідомила суд про причини її неявки та не подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що згідно укладеного договору від 16.11.2007 року №014/05/520 ОСОБА_2 отримала від ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” кредит в розмірі 4000 доларів США на термін з 16.11.2007 до 09.11.2009 року.

Судом встановлено, що судового наказу виданого Садгірським районним судом м. Чернівці №2-н-40 від 12.03.2009 року з відповідача стягнуто на користь позивача 25223,74 грн. заборгованості та 141,12 грн. судових витрат. Однак відповідач по теперішній час не виконав зобов’язання, тому банк продовжує нараховувати відсотки за користування кредитом та пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання

З розрахунку ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” вбачається, що додаткова заборгованість відповідача за кредитним договором та відсотках за період з 05.04.2010 року по 04.04.2011 року складає 15593,33 грн.

Ці обставини знайшли  підтверджені дослідженими доказами.

Згідно ч.2 ст. 524 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті.

Згідно ст.ст.509, 526 ЦК України  зобов’язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони  (кредитора) певну дію, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, зобов’язання має виконуватися належним чином до умов договору та вимог кодексу.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.

Згідно ст.615 п.2 України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Суд приходить до висновку зобов’язання відповідача не було припинено, оскільки не було виконано належним чином, а звернення позивача до суду з заявою про видачу судового наказу про дострокове стягнення всіх сум за кредитним договором у зв’язку з порушенням умов договору є наслідком неналежного виконання боржником своїх договірним зобов’язань та способом цивільно-правової відповідальності. Вказаний судовий наказ не був виконаний тому у банку є право вимагати стягувати додаткову заборгованість.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Суд вважає, що відповідач борг не відшкодував, повинен відшкодувати суму заборгованості по кредитному договору.

На підставі викладеного та матеріалів справи суд  приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають до задоволення в повному об’ємі.

Слід стягнути з відповідача на користь позивача додаткову заборгованість за кредитним договором в розмірі 15593,33 грн. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, пов’язані із сплатою державного мита в розмірі 155,94 грн. та оплату за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. згідно квитанцій.  Крім цього слід розірвати кредитний договір укладений між сторонами.

Керуючись ст.ст. 3, 16, 509, 524, 526, 530, 599, 611, 612, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України,  ст.ст. 10,11, 152, 208, 209, 212, 214-215, 218, 224 ЦПК України, суд  -

В И Р І Ш И В :

Позивач ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі Черніецької обласної дирекції „Райффайзен Банк Аваль” звернулися до суду з позовом  ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення заборгованості.

В позові посилаються на те, що 16.11.2007 року між ними та відповідачем було укладено кредитний договір № 014/05/520. Відповідно до умов договору, відповідач отримала кредит у розмірі 4000 доларів США. Кредит надавався на термін з 16.11.2007 по 09.11.2009 року.

Вказують в позові на те, що 03.03.2009 року позивачем було подано до Садгірського районного суду м. Чернівці заяву про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 неповернутого кредиту, відсотків по неповернутому кредиту та пені в сумі 25223,74 грн. Після чого 12.03.2009 року Садгірським районним судом м. Чернівці було винесено судовий наказ про стягнення з відповідача на користь Чернівецької обласної дирекції ПАТ «Райфайзен банк Аваль» 25223,74 грн. заборгованості та 141,12 грн. судових витрат. Вказаний судовий наказ було направлено до виконавчої служби для відкриття виконавчого провадження та проведення відповідних виконавчих дій по примусовому виконанню виконавчого документа.

В позові посилаються на те, що відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Однак відповідач по теперішній час не виконав зобов’язання, тому банк продовжує нараховувати відсотки за користування кредитом та пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання. Таким чином додаткова сума заборгованості за період з 05.04.2010 року по 04.04.2011 року складає 1958,37 доларів США що згідно офіційного курсу НБУ станом на 05.04.2011 року становить 15593,33 грн.

Просять стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором №014/05/520 від 16.11.2007 року в сумі 15593,33 грн. та судові витрати у розмірі 275,94 грн. Просять розірвати вказаний кредитний договір укладений між банком та ОСОБА_2

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та дав аналогічні вимогам заяви пояснення. Згідний на заочний розгляд справи.

Зі згоди позивача суд може ухвалити заочне рішення по справі на підставі наявних у справі доказів що відповідають положенням ст.224 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, не повідомила суд про причини її неявки та не подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що згідно укладеного договору від 16.11.2007 року №014/05/520 ОСОБА_2 отримала від ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” кредит в розмірі 4000 доларів США на термін з 16.11.2007 до 09.11.2009 року.

Судом встановлено, що судового наказу виданого Садгірським районним судом м. Чернівці №2-н-40 від 12.03.2009 року з відповідача стягнуто на користь позивача 25223,74 грн. заборгованості та 141,12 грн. судових витрат. Однак відповідач по теперішній час не виконав зобов’язання, тому банк продовжує нараховувати відсотки за користування кредитом та пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання

З розрахунку ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” вбачається, що додаткова заборгованість відповідача за кредитним договором та відсотках за період з 05.04.2010 року по 04.04.2011 року складає 15593,33 грн.

Ці обставини знайшли  підтверджені дослідженими доказами.

Згідно ч.2 ст. 524 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті.

Згідно ст.ст.509, 526 ЦК України  зобов’язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони  (кредитора) певну дію, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, зобов’язання має виконуватися належним чином до умов договору та вимог кодексу.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.

Згідно ст.615 п.2 України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Суд приходить до висновку зобов’язання відповідача не було припинено, оскільки не було виконано належним чином, а звернення позивача до суду з заявою про видачу судового наказу про дострокове стягнення всіх сум за кредитним договором у зв’язку з порушенням умов договору є наслідком неналежного виконання боржником своїх договірним зобов’язань та способом цивільно-правової відповідальності. Вказаний судовий наказ не був виконаний тому у банку є право вимагати стягувати додаткову заборгованість.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Суд вважає, що відповідач борг не відшкодував, повинен відшкодувати суму заборгованості по кредитному договору.

На підставі викладеного та матеріалів справи суд  приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають до задоволення в повному об’ємі.

Слід стягнути з відповідача на користь позивача додаткову заборгованість за кредитним договором в розмірі 15593,33 грн. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, пов’язані із сплатою державного мита в розмірі 155,94 грн. та оплату за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. згідно квитанцій.  Крім цього слід розірвати кредитний договір укладений між сторонами.

Керуючись ст.ст. 3, 16, 509, 524, 526, 530, 599, 611, 612, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України,  ст.ст. 10,11, 152, 208, 209, 212, 214-215, 218, 224 ЦПК України, суд  -

Головуючий суддяЛюдмила.Валентинівна. Байцар