Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 2-1350/11

РІШЕННЯ  

іменем України

"30" листопада 2011 р. Калинівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого Каращук О.  Г.

при секретарі                                        Лисюк О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Новогребельської сільської ради, СВК «Надія» с. Нова Гребля про визнання права власності на житловий будинок,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в позові вказуює, що  проживає в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 з жовтня 1986 року разом з дружиною та дочкою, іншими позивачами по справі.

В 1986 році він разом із сім'єю переїхав з с. Товтри Заставнівського району Чернігівської області для працевлаштування в місцевому колгоспі  «Шляхом Леніна» в с. Нова Гребля. Працював в даному господарстві з 9.10.1986 року трактористом, а ОСОБА_2 працювала в даному господарстві телятницею з 4.02.1987 року. Житловий будинок АДРЕСА_1 був наданий йому та його сім'ї  для постійного проживання на умовах, що він в майбутньому перейде в його власність після сплати його повної вартості. З часу проживання в даному будинку, а саме з 2.10.1986 року він щомісячно сплачував із своєї заробітної плати певну частину коштів в рахунок викупу будинку.

20 січня 2000 року відбувалася реорганізація КСП «Шляхом Леніна» і його правонаступником став СВК «Надія». Було запропоновано йому та іншим таким родинам, яким також було надано будинки для проживання на таких самих умовах, повністю сплатити всю суму для повного погашення вартості будинку, та як нове господарство не може мати на балансі житлові будинки, а тому після сплати їх вартості дані будинки передадуть на баланс сільської ради, яка зможе видати їм свідоцтво про право власності на будинок. Вказана сума коштів ним була сплачена згідно накладної № 186 від 05.01.2000 року. З того часу він вважав, що даний будинок належить йому та його сім'ї на праві власності.

На даний час для підтвердження належності йому будинку він звернувся до Новогребельської сільської ради для отримання свідоцтва про право власності на будинок, але сільська рада повідомила йому, що не зможе видати даного документу, так як будинок не знаходиться, та й не знаходився на балансі сільської ради. При реорганізації КСП в порушення вимог чинного законодавства житлові будинки, надані для проживання колгоспникам, не були передані на баланс сільської ради для забезпечення прав громадян на приватизацію.

Його право на безоплатну приватизацію житлового будинку, наймачем якого він являється ще з 1986 року, було порушено, і скористатись даним правом він, як наймач, та члени його сім'ї не можуть, так як будинок не перебуває на балансі господарства, ні сільської ради.

Тому звертаються до суду з даним позовом про визнання права власності на житловий будинок.

Позивачі у судове засідання не з’явилися, хоч належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, однак, від них  надійшли до суду заяви, в яких позов підтримують повністю та просять справу слухати у їх відсутність.

Представник відповідача Новогребельської сільської ради у судове засідання не з’явився, хоч про день розгляду справи був завчасно і належним чином повідомлений, але до суду надійшла довідка Новогребельської сільської ради Калинівського району з проханням справу розглянути за відсутності їх представника, позовні вимоги визнає.

Представник відповідача СВК «Надія» у судове засідання не з’явився, хоч про день розгляду справи був завчасно і належним чином повідомлений, але до суду надійшла довідка СВК «Надія» с. Нова Гребля Калинівського району з проханням справу розглянути за відсутності їх представника, позовні вимоги визнає.

Згідно ч.2 ст. 158 ЦПК особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.  

Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1  проживає в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 з жовтня 1986 року разом з дружиною та дочкою, іншими позивачами по справі.

В 1986 році позивач разом із сім'єю переїхав з с. Товтри Заставнівського району Чернігівської області для працевлаштування в місцевому колгоспі  «Шляхом Леніна» с. Нова Гребля. Працював в даному господарстві з 9.10.1986 року трактористом, а ОСОБА_2 працювала в даному господарстві телятницею з 4.02.1987 року. Житловий будинок АДРЕСА_1 був наданий йому та його сім'ї  для постійного проживання на умовах, що він в майбутньому перейде в його власність після сплати його повної вартості. З часу проживання в даному будинку, а саме з 2.10.1986 року ОСОБА_1 щомісячно сплачував із своєї заробітної плати певну частину коштів в рахунок викупу будинку.

20 січня 2000 року відбувалася реорганізація КСП «Шляхом Леніна» і його правонаступником став СВК «Надія». Було запропоновано позивачеві та іншим таким родинам, яким також було надано будинки для проживання на таких самих умовах, повністю сплатити всю суму для повного погашення вартості будинку, та як нове господарство не може мати на балансі житлові будинки, а тому після сплати їх вартості дані будинки передадуть на баланс сільської ради, яка зможе видати їм свідоцтво про право власності на будинок. Вказана сума коштів позивачем була сплачена згідно накладної № 186 від 05.01.2000 року, що підтверджується відповідною накладною. З того часу ОСОБА_1  вважав, що даний будинок належить йому та його сім'ї на праві власності.

На даний час для підтвердження належності йому будинку позивач звернувся до Новогребельської сільської ради для отримання свідоцтва про право власності на будинок, але сільська рада повідомила йому, що не зможе видати даного документу, так як будинок не знаходиться, та й не знаходився на балансі сільської ради. При реорганізації КСП в порушення вимог чинного законодавства житлові будинки, надані для проживання колгоспникам, не були передані на баланс сільської ради для забезпечення прав громадян на приватизацію.

Під час звернення до СВК «Надія» - правонаступника КСП, який будував будинок, ОСОБА_1 стало відомо, що будинок на балансі СВК також не перебуває та не перебував, до того ж будь – які документи, крім протоколів загальних зборів КСП знищені, оскільки зберігаються лише 3 роки.

Те, що такі будинки існували у віданні КСП підтверджується витягом з протоколу загальних зборів КСП за 1989 рік, де вказується на необхідність контролю за їхнім санітарним станом.

При здійсненні передачі КСП будинку зі свого балансу на баланс сільської ради, а сільської ради, відповідно, прийняття на свій баланс комунальну власність будинку в результаті реорганізації КСП,  ОСОБА_1  міг би скористатись своїм правом на приватизацію даного будинку, яке гарантоване йому Законом України «Про приватизацію державного майна», згідно якого приватизація комунального майна здійснюється в такому ж порядку як і державного. Так, на виконання закону, позивачі постійно мешкали в даному будинку, що підтверджується відповідною довідкою сільської ради та їхніми паспортами, де вказано їх прописка, площа будинку не перевищує норми площі для безоплатної передачі їм будинку, а отже вони могли би отримати будинок шляхом приватизації у спільну часткову власність.

Проте позивачі не змогли скористатись своїм правом, так як їх будинок, як житловий фонд реорганізованого КСП, не міг передатись на баланс сільській раді, оскільки будувався ще в 1984 році господарським способом, з того часу на баланс господарства не брався, а відповідно технічна документація жодного разу не виготовлялася.

На даний час створена ситуація, що житловий будинок не перебуває на балансі жодного підприємства, установи, організації, та й не перебував раніше, що підтверджується копією інвентаризаційної справи по даному будинку, яка була виготовлена вперше за заявою ОСОБА_1  про оцінку даного будинку з метою звернення в суд.

Право позивача на безоплатну приватизацію житлового будинку, наймачем якого він являється ще з 1986 року, було порушено, і скористатись даним правом він, як наймач, та члени його сім'ї не можуть, так як будинок не перебуває на балансі господарства, ні сільської ради.

Згідно Постанови КМУ від 05.09.1996 року «Про поетапну передачу у комунальну власність об’єктів соціальної сфери, житлового фонду сільськогосподарських, переробних та обслуговуючих підприємств, установ і організацій агропромислового комплексу, заснованих на колективній та інших формах недержавної власності» в 1997-2001 роках мала відбутись поетапна передача безоплатно в комунальну власність відповідних адміністративно – територіальних одиниць житлового фонду підприємств агропромислового комплексу, заснованих на колективній та інших формах недержавної власності, що мав знаходитьсь на їхньому балансі.

Така передача мала відбуватись відповідно до «Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій», затвердженого Постановою КМУ від 6.11.1995 року № 891. Згідно даного Положення, передача відомчого житлового фонду в комунальну власність проводиться разом з відповідною технічною документацією на будинок, а також документами, що встановлюють право на нього.

За вказаних обставин суд вважає за можливим визнати за позивачами право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 328, 345 ЦК України, ст.ст. 10, 60,158, 212-215, ЦПК України, ст.ст. 2,3,8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», п.4 ст.3 Закону України «Про приватизацію державного майна», Постановою КМУ від 05.09.1996 року «Про поетапну передачу у комунальну власність об’єктів соціальної сфери, житлового фонду сільськогосподарських, переробних та обслуговуючих підприємств, установ і організацій агропромислового комплексу, заснованих на колективній та інших формах недержавної власності» суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 право власності на  житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1, що в цілому складається з житлового будинку літ. А, веранди літ.а, ганка, загальною площею 77,3 кв.м, житловою площею 49,6 кв.м., сараю літ.Б, погріба літ. П/Б, шиї погріба літ. ш/п, убиральні літ.б, воріт № 1, хвіртки № 2, огорожі № 3, інвентаризаційною вартістю 64077 грн. в рівних частках по 1/3 за кожним.

Апеляційна скарга на рішення суду  подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь  у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:О. Г. Каращук

позов задоволено повністю