Справа №  2-1776/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2011 року                                                                        м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

в складі:

судді Гавриш М.З.   при секретарі  Єльченко А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кілія цивільну справу за позовом  ОСОБА_1     до Морського торгівельного порту « Усть – Дунайськ»  про  поновлення на роботі, стягнення   середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу   та моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

          Позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся до суду  06.12.2010 року з позовом до відповідача, Морського торгівельного порту « Усть – Дунайськ»   про поновлення на роботі   , стягнення  оплати  за вимушений прогул та моральної шкоди в розмірі 75 000 грн. Вказує, що 02.09.2010 року   був звільнений з посади  групового механіка  механізації Кілійського порто пункту МТП « Усть – Дунайськ»  по ст.. 40  п.1 КЗпП України  в зв»язку із скороченням  штату. Обгрунтовуючи свої вимоги вказує, що  фактично скорочення штатної  посади, яку він займав  не відбулось.

  В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав в повному обсязі, пояснив, що  на підприємстві працював з 1967 року, починав трудову діяльність  з посади підмінного механіка  на плавучих кранах, з 01.11.2001 року працював  на посаді  групового механіка механізації Кілійського порто пункту, неодноразово заохочувався   подяками, грамотами, грошовими преміями, є ветераном порту  та ветераном праці, занесений  в Книгу Трудової слави підприємства. Вказує, що  за два місяці був попереджений про звільнення  в зв»язку із скороченням  штатної посади,  але  перевід на іншу посаду йому не пропонувався, хоча, як вказує позивач, на момент звільнення   була вакантною посада  змінного механіка, і він особисто звертався з проханням про перевід, що було проігноровано. Крім того,  як зазначив позивач,  через місяць після  його  звільнення підприємством знов було внесено зміни в штатний розклад  і   введена посада  механіка, ідентична  за функціями та обов’язками  скороченій посаді групового механіка. Також зазначає, що фактично він один   був реально звільнений за скороченням  штатних посад, інші  скорочення  стосувались  вакантних посад .   Вважає, що звільнення з посади  стало наслідком особистих напружених  стосунків  з керівництвом, посилання на  фінансову кризу та зменшення грузопотоку порту   як підставу   скорочення штату    заперечує, оскільки  факт  зменшення  перевозок ніяким чином не відбився на   кількості механічного обладнання  підприємства.

   Як вбачається з письмових заперечень на позов  та пояснень представника відповідача, даних в ході судового розгляду справи  24.02.2011, 11.03.2011,29.04.2011 року,  звільнення  відбулось  при  дотримані вимог закону.  На початок 2010  року  штатний розклад передбачав  в енерго – механічній дільниці  портового пункту Кілія    1 одиницю   групового механіка, 1 одиницю групового  електромеханіка,  2 одиниці змінного механіка - чергового електрика, 1 одиницю  слюсаря – електрика по ремонту та обслуговуванню   перевантажувальної техніки, електрозварювальника – слюсаря – сантехника, 0,5 одиниці  електромонтера  зв»язку , всього 6,5 одиниць. Змінами в штатний розклад  від 01.01.2006 року   скорочено  1 одиницю  групового механіка, змінами в штатний розклад   від 28.09.2010 року  скорочено   2 одиниці  змінного  механіка – чергового електрика  з введенням 2 одиниць механіка, , також  в жовтні  -  листопаді 2010 року   скорочено посаду  електрозварювальника  - слюсаря – сантехніка  та електромонтера зв»язку. Фактично, за існуючим штатним розкладом в  енерго – механічній дільниці  портового пункту Кілія   відповідно до штатного розкладу  на займаних посадах  працюють один  груповий електромеханік та 2 механіки.  Як зазначив представник відповідача , ОСОБА_1  у встановленому порядку про наступне   вивільнення   був  попереджений  за два місяці до звільнення, доцільність та законність звільнення підтвердила профспілка,  давши згоду на звільнення  за відсутністю  вакантних посад,  процедура звільнення  не  порушена.

    В зв»язку з  повторною неявкою представника відповідача   в судове засідання після оголошення перерви  суд , зі згоди позивача постановляє рішення  при заочному розгляді справи  на підставі   наявних письмових доказів.    

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Наказом  від 01.06.2010 року № 68  по МТП « Усть – Дунайськ» було  внесено зміни в штатний розклад підприємства  із скороченням  з 03.06.2010 року черги вакантних посад   та скороченням  з 09.08.2010 року   9  штатних одиниць , в тому числі  посади  групового механіка. Як вбачається з наказу  №  80 від 21.06.2010 року   ОСОБА_1   був під розпис ознайомлений з наказом про скорочення поряд і з іншими особами  02.07.2010 року

Згідно виписку  з протоколу № 7  від 31.08.2010 року   профспілковим комітетом  порту « Усть – Дунайськ» в присутності ОСОБА_1 було розглянуто подання  адміністрації порту   на звільнення  останнього  та  за  відсутністю   вакансій   та не можливістю  переведення   надано погодження на звільнення  по п.1 ст.40 КЗпП  в зв’язку із скороченням штату.

Наказом №  179-к від 01.09.2010 року  ОСОБА_1  з 02.09.2010 року звільнено з  посади групового механіка  по п.1 ст.40 КЗпП в зв»язку із скороченням штату .

Як вбачається з довідки  МТП « Усть – Дунайськ»  від 02.03.2011 року № 00-10 , на момент звільнення ОСОБА_1   згідно штатного розкладу займав посаду  групового механіка   і вакансій  за  його спеціальністю  ( Київське річне училище – технік – механік)  не було, районний центр  зайнятості   був проінформований про  звільнення працівників  письмово  по ф. № 4-ПН .

Наказом  МТП « Усть – Дунайськ»  від 28.09.2010 року № 131    внесено зміни в штатний розклад  по порто пункту Кілія та скорочено  2 одиниці  змінного механіка – чергового  електрика з введенням в штатний розклад  двох одиниць механіка, на одну з цих посад  наказом від 01.10.2010 року № 103 –к  з 01.10.2010 року переведений  механіком з посади   змінного диспетчера  ОСОБА_2

 Згідно штатного розпису  заробітна плата  ОСОБА_1 складала як групового  механіка 2040 грн. ( довідка  від 30.11.2010 року № 34)

 Позивач визнає, що  фактично його середня  заробітна плата складала  1017 грн,57 коп. , що підтверджено довідкою  відповідача  б/н, б/д , яка залучена до матеріалів справи.

Суд визнає доведеним, що в даному випадку    мало місце звільнення  позивача    в зв’язку  із скороченням штату працівників.

П.1  ст. 40 КЗпП  України передбачено, що трудовий договір,  укладений на невизначений строк,  а  також строковий  трудовий  договір  до  закінчення  строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом  у  випадках змін в організації  виробництва  і  праці,  в  тому  числі  ліквідації, реорганізації,  банкрутства    або    перепрофілювання підприємства, установи, організації,  скорочення  чисельності  або штату працівників.

          Ст.. 49-2 КЗпП України передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.     Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в  організації  виробництва  і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві,  в установі,  організації.  При  відсутності  роботи  за  відповідною професією чи спеціальністю,  а також у разі відмови працівника від переведення  на  іншу  роботу на тому ж підприємстві,  в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

             Як вбачається з змісту ст.. 42 КЗпП України  працівники з  більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці  мають переважне право на залишенні на роботі при скороченні чисельності  або штату  чи інших змінах в організації виробництва і праці з працівниками  меншої кваліфікації і продуктивності праці,   які займають таку саму ж посаду або виконують таку ж роботу на підприємстві, установі, організації, а не лише в тому структурному підрозділі, в якому виконував роботу чи займав посаду  працівник, що вивільняється.

Згідно ст.. 43 КЗпП  України  розірвання трудового договору  з підстав, передбачених  пунктами  1 ( крім  випадку ліквідації підприємства, установи,організації) ст. 40 КЗпП України може бути проведено лише за попередньою згодою  профспілкового органу.

 Позов не підлягає задоволенню з наступних підстав  

Право визначати штат та  чисельність  працівників  належить лише власнику  чи уповноваженому  ним органу.

Питання про доцільність  скорочення чисельності  чи штату  працівників   не знаходиться в компетенції  судового органу при розгляді справи,  і право власника  на свій розсуд вносити зміни до штатного розкладу   судовому обмеженню не підлягає.

Оскільки  законодавством  межі  кола працівників, серед яких  визначаються ті, що користуються  перевагами на  залишенні їх на роботі , не визначені,  Пленумом Верховного суду  України  надано роз»яснення з яких вбачається, що  « …При здійсненні  вивільнення  власник  чи уповноважений  ним орган  має право  у межах  споріднених  професій і посад  перевести перестановку ( перегрупування)  працівників і перевести більш  кваліфікованого  працівника, посада  якого скорочується, за його згодою, на іншу посаду ,, звільнивши з неї  менш кваліфікованого працівника.  Якщо це правило  не було використаное, суд   не вправі  обговорювати питаня  доцільності такої перестановки , перегрупування.  ( п.19  ПВСУ « Про практику розгляду трудових спорів»

З  врахуванням досліджених обставин справи та наведених сторонами доказів    випливає, що відповідачем  вимоги КЗпП України в частині  порядку  вивільнення  працівників при  скороченні штату працюючих  в установі не порушено. Позивач був своєчасно   попереджений про наступне  звільнення,  згода профспілкового комітету  на звільнення   адміністрацією підприємства  отримана у встановленому порядку,  позивач  при розгляді  подання на звільнення    на засіданні профкому  був присутнім, вимоги ст.  40 ч.1, 42,43  відповідачем   дотримані.  

 Доводи позивача щодо доцільності  проведення відповідачем  скорочення штатної посади, яку він займав та    введення через місяць після скорочення нових штатних одиниць з  ідентичними його посаді   службовими обов»язками   суд відхиляє, як такі , що перебувають за межами компетенції суду  і відносяться до    компетенції власника підприємства  при здійсненні господарської діяльності та визначення напрямків розвитку підприємства.

В частині стягнення моральної шкоди в розмірі  75000 грн позивачем не наведеного жодного доказу  на її обґрунтування та    посилання на обставини,які  її спричинили.  Вид, характер,  тривалість, факт  завдання моральної  шкоди позивачем   не визначені, підстав для задоволення позову в цій частині у суду  не має.

Враховуючи викладене суд  визнає позов   безпідставним та таким що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 10,11,209,212,214-215 ЦПК, суд

ВИРІШИВ :

  В задоволені позову ОСОБА_1     до Морського торгівельного порту « Усть – Дунайськ»  про  поновлення на роботі, стягнення   середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу   та моральної шкоди відмовити.

  Рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Одеської області протягом 10 днів з дня оголошення.

Заочне  рішення може бути скасовано  судом, що його постановив за письмовою завою  відповідача, поданою протягом 10 днів з дня оголошення.   

Суддя   Кілійського

районного суду
М. З. Гавриш