ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

26 березня 2008 р.

№ 11/269

господарський  суд України  у складі колегії суддів:

                                                       Перепічая В.С.  (головуючого),

                                                     Вовка І.В.,

                                                  Гончарука П. А.,          

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального культурно-освітнього закладу Палац культури "Юність" на рішення господарського суду Львівської області  від 02.10.2007 року у справі  №11/269  за позовом Міського державного комунального підприємства "Розділтеплокомуненерго" до Комунального культурно-освітнього закладу Палац культури "Юність"  про стягнення заборгованості,  

                                      У С Т А Н О В И В:

У липні  2007 року позивач звернувся до господарського суду  Львівської області з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 278 336,74  грн., інфляційних сум  75 254,01 грн.  і            3 % річних  у сумі  21 041,32  грн. у зв’язку з неналежним виконанням  зобов’язання  за договором  від 11.05.2004 року  №05/12 з оплати   за поставлену  теплову енергію.

Рішенням господарського суду Львівської області від 02.10.2007 року позов  задоволено.

В апеляційному порядку   зазначене рішення суду першої інстанції не переглядалось.

У касаційній  скарзі та доповненні до неї відповідач вважає, що  судом порушено і  неправильно застосовано норми матеріального  та процесуального  права, і тому просить прийняте ним рішення  скасувати та прийняти  нове рішення.

Відзив  на касаційну скаргу від позивача  до суду не надходив.

Доповідач –Вовк І.В.

Ухвалою Вищого господарського суду України відкладено розгляд справи на 26.03.2008 року.

Заслухавши пояснення  представників сторін, дослідивши   доводи касаційної скарги та доповнення до неї, перевіривши матеріали справи  і    прийняте   в   ній   судове   рішення,  суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.08.2000 року між сторонами було укладено договір № 1068-т/2000 на постачання  теплової  енергії у вигляді  пари і гарячої води, за умовами якого позивач (постачальник)  зобов’язується   поставити відповідачу (споживачу) теплову енергію, а відповідач (споживач) - оплатити її вартість.

За п.5.1 облік споживання  теплової енергії проводиться  за приладами  обліку, а при їх відсутності - розрахунковим методом.

П.6.5 договору передбачено, що оплата за послуги  теплопостачання   повинна здійснюватись по платіжних  дорученнях в планових  сумах, визначених  розрахунковим  шляхом, виходячи  із заявленої потреби в комунальних послугах і планових договірних цін за попередній місяць до 5 числа поточного  місяця.

За розподільчим  балансом  станом на 01.09.2000 року позивач  став  правонаступником   вимог до відповідача про  сплату заборгованості в сумі 114 837,87 грн.

У зв’язку з виникненням у відповідача заборгованості з оплати за спожиту теплову енергію в сумі 278 336,74 грн., яка утворилася  станом  на  01.05.2004 року, між позивачем та відповідачем було укладено договір від 11.05.2004 року  № 05/12 пролонгації розрахунків  за постачання  теплової енергії, за умовами якого  позивач надав  відстрочку  щодо  оплати  спірної  заборгованості, а відповідач зобов’язався сплатити  заборгованість рівними частинами  до 01.05.2005 року.

Ст.ст.525, 526 ЦК України  визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач виконав взяті на себе зобов’язання за договором і  поставив відповідачу теплову  енергію у вигляді  пари і гарячої води, а відповідач взяті на себе зобов’язання з оплати спожитої теплової енергії не виконав належним чином і має заборгованість перед  позивачем в сумі  278 336,74  грн., що підтверджується матеріалами справи.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав  для задоволення заявлених вимог про стягнення спірної заборгованості, інфляційних сум  та 3% річних відповідно до вимог ст. 625 ЦК України у зв’язку з  неналежним виконанням відповідачем взятого на себе зобов’язання за договором №05/12 від 11.05.2004 року з оплати за надані  послуги  теплопостачання, й обґрунтовано  задовольнив позов.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За таких обставин, прийняте судове рішення   відповідає  матеріалам справи та вимогам закону, і тому підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 1211   Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

                                        П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Комунального культурно-освітнього закладу Палац культури "Юність" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області  від 02.10.2007 року - без змін.

Поновити виконання рішення  господарського суду Львівської області від 02.10.2007 року.

Головуючий  суддя                                                          В. Перепічай

Судді                                                                                    І. Вовк

                                                                                             П.Гончарук