Справа № 2-1110/11

З А О Ч Н Е     Р І Ш Е Н Н Я

Іменем  України

"12" грудня 2011 р.                                                                                м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

                                                      у складі: головуючого - судді Галина В.П.

                                                при секретарі Задорожній В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ПАТ КБ    «ПРИВАТБАНК»до ОСОБА_1 про звернення стягнення,

в с т а н о в и в:

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»звернувся до суду з цим позовом посилаючись на те, що 31 березня 2006 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 34 850 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,23 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення кредиту 31 березня 2011 року.

У забезпечення виконання  зобов’язання за кредитним договором 31 березня 2006 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»і  ОСОБА_1 був укладений  договір застави рухомого майна автомобіля  ВАЗ, модель: 21140, 2006 року випуску, тип ТЗ:  легковий універсал –В, номер кузова (шасі) XTA 21140064140810, реєстраційний номер НОМЕР_1  який належать відповідачеві на праві приватної власності.

Умови вищевказаного кредитного договору ОСОБА_1 належним чином  не виконав.

Відповідно до розрахунку суми заборгованості за договором № LVBWAK00000021 від 31.03.2006 станом на 21.09.2011 року загальна сума заборгованості становить – 79 082,76 гривень, з якої: заборгованість за кредитом –24406,03 грн.; заборгованість за процентами за користування кредитом –30619,87 грн.; 2439,64 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом;  пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором –21617, 22 грн.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з обставин викладених у позовній заяві, просив її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1, в судове засідання не з’явився, але це не перешкоджає вирішенню спору в порядку ч.1 ст. 224 ЦПК України, оскільки позивач проти цього не заперечує, а відповідач був належно повідомлений про дату, час і місце слухання справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, з’ясувавши всі обставини справи і перевіривши їх доказами, суд прийшов до висновку, що позов підлягає  частковому задоволенню  з наступних підстав:

Із кредитної угоди № LVBWAK00000021 від 31.03.2006 вбачається, що ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 34850 грн., а відповідач прийняв на себе зобов’язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 1,23 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами у сумі 915,57 грн., кінцевий строк погашення якого 31 березня 2011 року.

Згідно ордеру –розпорядження №1  про видачу кредиту від  31.03.2006  ОСОБА_1 була видана готівка у вказаній сумі.

Умови вищевказаного кредитного договору ОСОБА_1 належним чином не виконав, він не сплатив проценти за користування кредитом та не повертав кредиту щомісячними платежами відповідно до договору.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором № LVBWAK00000021 від 31.03.2006 станом на 21.09.2011 року загальна сума заборгованості становить – 79 082,76 гривень, з якої: заборгованість за кредитом –24406,03 грн.; заборгованість за процентами за користування кредитом –30619,87 грн.; 2439,64 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом;  пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором –21617, 22 грн.

Згідно ст.ст. 526, 1049 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору, позичальник зобов’язаний повернути позичкодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

У забезпечення виконання  зобов’язання за кредитним договором 31 березня 2006 року між ЗАТ КБ «Приват Банк»і  ОСОБА_1 був укладений  договір застави рухомого майна автомобіля  ВАЗ, модель: 21140, 2006 року випуску, тип ТЗ:  легковий універсал –В, номер кузова (шасі) XTA 21140064140810, реєстраційний номер НОМЕР_1  який належать відповідачеві на праві приватної власності.

Із договору застави рухомого майна від 31.03.2006 року видно, що заставою забезпечується виконання зобов’язань за вказаним кредитними договором і з метою задоволення своїх вимог заставодержатель має право звернути стягнення на Предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання Позичальником якого-небудь із зобов»язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані та у випадку порушення Заставодавцем зобов’язань за цим договором Заставодержатель має право вимагати від Заставодавця дострокового виконання всіх зобов’язань за Кредитним договором, а в разі невиконання –звернути стягнення на Предмет застави.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є примусове виконання обов’язку в натурі.

На підставі ст. 19 Закону України «Про заставу»за рахунок  заставленого  майна  заставодержатель  має  право задовольнити свої вимоги в  повному  обсязі,  що  визначається  на момент фактичного задоволення, включаючи  проценти,  відшкодування збитків,  завданих  прострочкою  виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором,  неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати  на  здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не  передбачено  договором застави.

Згідно ст. 20 Закону України «Про заставу» та ст. 590 ЦК України Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави  в  разі,  якщо  в  момент  настання  терміну    виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано,  якщо інше не передбачено законом чи договором.

На підставі ст. 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»якщо протягом 30  днів  з  моменту  реєстрації  в  Державному реєстрі    відомостей   про   звернення   стягнення   на   предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене  обтяженням,  залишається  невиконаним  і  в разі якщо предмет  забезпечувального  обтяження  знаходиться   у   володінні боржника,  останній  зобов'язаний  на  вимогу  обтяжувача  негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача.  До  закінчення процедури   звернення  стягнення  обтяжувач  зобов'язаний  вживати заходи  щодо  збереження  відповідного  рухомого  майна  згідно  з вимогами, встановленими статтею 8 цього Закону. Якщо боржник,   у   володінні   якого   знаходиться   предмет забезпечувального  обтяження,  не  виконує обов'язок щодо передачі предмета  забезпечувального  обтяження  у  володіння   обтяжувача, звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду.

Ураховуючи наведене, є підстави вилучити у ОСОБА_1 заставлене майно та передати його в заклад «ПРИВАТБАНК».

У зв’язку із задоволенням позову також підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення із ОСОБА_1 судових витрат в сумі 910,83 грн., пов’язаних зі сплатою судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 209, 212, 213, 215 ЦПК України, ст. ст. 16, 526, 553, 554, 590, 1049, 1050, 1052, 1054 ЦК України, ст. 19, 20 Закону України «Про заставу», ст. 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», суд

в и р і ш и в:

Позов ПАТ  КБ «ПРИВАТБАНК»задовольнити повністю.  

Передати в заклад ПАТ  КБ «Приват Банку»шляхом вилучення у ОСОБА_1 належне йому на праві приватної власності заставлене майно, а саме: автомобіль ВАЗ, модель: 21140, 2006 року випуску, тип ТЗ:  легковий універсал –В, номер кузова (шасі) XTA 21140064140810, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належать відповідачеві на праві приватної власності.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № LVBWAK00000021 від 31.03.2006 року в сумі 79082,76 грн. звернути стягнення на: автомобіль ВАЗ, модель: 21140, 2006 року випуску, тип ТЗ:  легковий універсал –В, номер кузова (шасі) XTA 21140064140810, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належать відповідачеві на праві приватної власності шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «ПриватБанк»конкретному покупцю з правом укладення договору купівлі-продажу предмету застави від імені ОСОБА_1, зі зняттям вказаного транспортного засобу з обліку в органах  ДАІ України, а також наданням ПАТ  КБ «Приват Банк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути із ОСОБА_1 судові витрати в сумі 910 ( дев’ятсот десять) грн.. 83 коп. в користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк».

На рішення суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області через Самбірський міськрайонний суд протягом 10 днів,  з дня його проголошення.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя