Увага! Зараз ми працюємо у тестовому режимі! Якщо у Вас є будь-які підказки, бажання або відгуки, будь-ласка, лишайте їх на
Судове рішення #19800735





Справа № 1519/2а-3842/11


 У Х В А Л А

Іменем України

 

22 липня 2011 року суддя Малиновського районного суду міста Одеси Целух А.П., розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про визнання відмови відповідача нарахувати та виплатити щомісячну державну допомогу «Дітям війни»безпідставною та зобов’язання його вчинити певні дії, -

  В С Т А Н О В И В :

 

30 червня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про визнання відмови відповідача нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни»безпідставною та зобов’язання його вчинити певні дії. Позивач просив нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни», за період  з 1 січня по 31 грудня 2009 року, з 1 січня по 31 грудня 2010 року та по цей час включно. Позивачка обґрунтувала свої вимоги тим, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» їй з 2006 року повинна була виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Проте, відповідними законами «Про державний бюджет»на 2007р. та 2008р. дія цієї норми була призупинена, але рішеннями Конституційного суду № 6-рп від 09.07.2007р. та № 10-рп від 22.05.2008р. такі обмеження в соціальному захисті визнавались неконституційними. Відповідач в добровільному порядку відмовився виплатити щомісячну соціальну допомогу в повному обсязі. На підставі цього позивачка звернулася до суду з позовом про виплату їй недоплаченої щомісячної соціальної допомоги за період з  1 січня по 31 грудня 2009 року, з 1 січня по 31 грудня 2010 року та по цей час включно та визнати дії відповідача неправомірними. Також вона просила зобов’язати відповідача в подальшому, тобто у наступні роки, надавати надалі виплату щомісячної державної соціальної допомоги у повному обсязі, поновити їй строк на звернення до суду.

Представник відповідача надав заперечення на позов, в якому він вважав позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та просив в їх задоволенні відмовити. В обґрунтування своєї позиції він посилався на те, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що фінансування виплат по даному закону проводиться із Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України, та в який не включені витрати по виплаті зазначеної державної соціальної допомоги, тому в діях управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси порушень законодавства не вбачає. Більш того, управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси в запереченнях зауважило, що ОСОБА_1  пропустила строк на звернення до суду без поважних причин, у зв'язку з чим при вирішенні справи необхідно застосовувати ст.ст. 99,100 КАС України.

Сторони в судове засідання не викликались, оскільки справа розглядається в порядку скороченого провадження без присутності сторін відповідно до ст. 183-2 КАС України.

Дослідивши наявні в справі докази, оцінивши  повідомлені позивачем, відповідачем обставини, суд дійшов висновку, що є наявність достатніх підстав для залишення без розгляду позовних вимог в частині зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1  як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з  1 січня  2009 року по 30 грудня 2010 року. Вимоги в іншій частині позову підлягають розгляду по суті.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи,  яка його подала,  не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Ч. 2 ст. 99 КАС України зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Вбачається, що позивачка просить стягнути суму недоплаченої допомоги за період з 1 січня 2009р., отже вона звернулася до суду з пропущенням строку позовної давності відносно цих вимог.

ОСОБА_1   просить поновити їй строк позовної давності, посилаючись на ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до якої нараховані суми пенсій, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більш як за три роки перед зверненням за одержанням пенсії. Суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. У зв'язку з чим позивач вважає, що термін позовної давності не сплив, оскільки термін звернення у її випадку встановлюється не ст. 99 КАС України, а спеціальним матеріальним законом.

Суд, оглянувши матеріали справи, вважає можливим розглядати позовні вимоги в частині щодо зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу починаючи з 30 грудня 2010р., а в іншій частині залишити без розгляду на підставі наступного.

Так, суд приймає до уваги те, що позивач дізналась про неналежний розмір виплат лише отримавши відповідь з управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси. Суд вважає це поважною причиною пропуску строку, оскільки ОСОБА_1 дізналася про порушення свого права лише 23 червня 2011р. Враховуючи, що соціальні виплати «Дітям війни»є щомісячною соціальною допомогою і строк її виплати для ОСОБА_1 ще триває, суд вважає, що позивачка встановлений ч. 2 ст. 99 КАС України строк за період з 30 грудня 2010р. по 30 червня 2011р., тобто день подачі позову, не пропустила.

Суд не згодний з позицією ОСОБА_1 про те, що строк позовної давності звернення до суду, встановлений ст. 99 КАС України на дані правовідносини не розповсюджується, а на думку позивачки треба виходити з положень ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до якої неотримання пенсії з вини органу, що призначає або виплачує її, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком. Суд вважає, що державна соціальна допомога дітям війни не є пенсією, виплата цієї допомоги врегульована спеціальним законом, а тому до даного позову належить застосовувати шестимісячний строк звернення до суду, встановлений ч.2 ст.99 КАС України. Отже, підстав для поновлення строку немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про зобов’язання виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни»за період з  1 січня 2009 року по 30 грудня 2010 року у відповідному розмірі суд залишає без розгляду, як такий, що поданий після закінчення строку, установленого законом.

Керуючись ст.ст. 99,100,183-2 КАС України, суд, -

 

УХВАЛИВ:

 

Позовні вимоги ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про визнання відмови відповідача нарахувати та виплатити щомісячну державну допомогу «Дітям війни»безпідставною та зобов’язання його вчинити певні дії за період з 1 січня 2009р. по 30 грудня 2010 року у відповідному розмірі залишити без розгляду.

 

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5 денний строк з дня отримання повного тексту ухвали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ                                                                   А.П. ЦЕЛУХ