Справа № 2-1864/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "16" грудня 2011 р.                       Стрийський міськрайонний суд Львівської області

у складі:          головуючої –судді Ковалишин Н.І.

при секретарі            Цюцик О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до будинкоуправління № 1 Самбірської КЕЧ району, військової прокуратури Західного регіону України про визнання інформації недостовірною та її знищення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до будинкоуправління № 1 Самбірської КЕЧ району, військової прокуратури Західного регіону України про визнання інформації недостовірною та її знищення.

В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що будинкоуправління надало, а військова прокуратура внесла у лист від 17.11.2010 р. № 6/2969 недостовірну інформацію: що нею виявлені порушення вимог житлового законодавства України в діях службових осіб будинкоуправління № 1 Самбірської КЕЧ району та його діях; що зміст реєстраційних документів про його реєстрацію в одній особі з 25.04.1996 р. не відповідає фактичним обставинам; що внесено неправдиві відомості щодо фактичної реєстрації його дітей; що існує необхідність усунення виявлених порушень вимог житлового законодавства України. Позивач стверджує, що лист від 17.11.2010 р. № 6/2969 був одержаний гр. ОСОБА_2 в якості відповіді на її звернення від 26.04.2010 р. та 19.05.2010 р., які надійшли до військової прокуратури Львівського гарнізону факсимільним зв’язком, з вимогами надати їй конфіденційну інформацію про нього, зазначає, що згідно закону її звернення не підлягали реєстрації та розгляду. Позивач зазначає, що відповідачами порушено конституційні положення, вбачає загрозу інформаційній безпеці, загрозу впливу недостовірної інформації на суспільство та окремих громадян, так як складається хибне враження, що його діти: дочка ОСОБА_3 і син ОСОБА_4, постійно з 1991 р. зареєстровані та проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ним в квартирі, що не відповідає дійсності, чим створилась небезпека поширення недостовірної інформації, яка вже проявилася у тому, що гр. ОСОБА_2, посилаючись на одержаний нею офіційний лист військової прокуратури, повідомляє усім недостовірну інформацію про реєстрацію та проживання його дітей в м. Стрию.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав, покликаючись на вище наведені обставини, просить позовні вимоги задоволити.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просить позов задоволити.

Представник відповідача військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_5 у судове засідання не з’явився, у черговий раз подав до суду клопотання про відкладення судового розгляду справи.

Представник будинкоуправління № 1 Самбірської КЕЧ району ОСОБА_6 позов не визнав, пояснив, що припис на усунення виявлених порушень вимог житлового законодавства України він не виконав, прокуратура припис сама відкликала.

Суд, вислухавши позивача та його представника, які заперечили проти клопотання про відкладення розгляду справи, представника відповідача будинкоуправління № 1 Самбірської КЕЧ району ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи, письмові докази, оглянувши оригінали документів, вважає що позовні вимоги підлягають до задоволення.

З листа військового прокурора Львівського гарнізону від 22.04.2011 р.                     № 9/1926вих.-11 та з листа військової прокуратури Західного регіону України від 17.11.2010 р. № 6/2969 вбачається, що 17.11.2010 р. військовою прокуратурою Західного регіону України був скерований лист № 6/2969 на адресу гр. ОСОБА_2 (02156, АДРЕСА_1) як відповідь на її звернення в інтересах ОСОБА_7, яке надійшло на адресу військової прокуратури Львівського гарнізону факсимільним зв’язком, та було зареєстровано і скероване для розгляду, що суперечить п. 3.13. Інструкції з діловодства в органах прокуратури України, яким визначено, що звернення, які надійшли до органів прокуратури факсимільним зв’язком або електронною поштою реєстрації та розгляду не підлягають. Крім того, лист від 17.11.2010 р. № 6/2969 за своїм змістом він не несе жодної інформації безпосередньо як відносно ОСОБА_7, інтереси якої представляє ОСОБА_2, так і стосовно самої ОСОБА_2, безпосередньо не стосується прав та інтересів цих осіб.

Відповідно до ст. 11 Закону України “Про інформацію”, інформація про фізичну особу (персональні дані) –відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, а у листі від 17.11.2010 р. № 6/2969 поєднані дані про адресу (АДРЕСА_2) та прізвище з ініціалами (ОСОБА_1 н А.М.)., що  дає можливість ідентифікувати особу ОСОБА_1 Разом з тим, інформація про нього в цьому листі ґрунтується на даних, щодо яких немає жодних вихідних даних, які б ідентифікували її як таку, що була надана компетентним органом.

З листа начальника Самбірської КЕЧ району від 27.04.2011 р. №544 вбачається, що згідно журналу вхідної кореспонденції за 2010 рік запити про надання інформації стосовно ОСОБА_1 відсутні.

ОСОБА_8 прокуратури України від 10.05.2011 р. №05/2/1-6550-07, зазначає, що скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_7 від 27.10.2011 р. щодо законності дій службових осіб будинкоуправління № 1 Самбірської КЕЧ району розглянуто ОСОБА_8 прокуратурою України та заявниці надано відповідь про відсутність підстав для реагування.

Як вбачається з листа військової прокуратури Західного регіону України від 24.06.2011 р. № 6/1857, що припис від 17.11.2010 р. № 6/2970 про усунення порушень вимог житлового законодавства України, який було внесено начальнику будинкоуправління № 1 Самбірської КЕЧ району за результатами перевірки скарг гр. ОСОБА_2, відкликаний 23 червня 2011 р. як нереалізований.

У п.п. 5, 11 п. 4 “Положення про Державний департамент у справах громадянства,  міграції та реєстрації фізичних осіб”, затвердженого постановою Кабміну України від 14.06.2002 р. № 844, визначено, що Департамент відповідно до покладених на нього завдань: організовує видачу громадянам України паспортних документів; організовує роботу, пов’язану із створенням Державної інформаційної системи реєстраційного обліку фізичних осіб та їх документування.

З копії паспорта позивача, виданого Стрийським МВ УМВС України у Львівській області вбачається, що за адресою: АДРЕСА_3, ОСОБА_1 зареєстрований з 25.04.1996 р.

Як зазначає довідка відділу ГІРФО Стрийського МВ УМВСУ у Львівській області від 29.08.2005 р. № 2279 - ОСОБА_1 зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2 з 1996 року. Інших осіб за даною адресою не зареєстровано. Також, з довідки служби ГІРФО Стрийського МВ ГУМВСУ у Львівській області від 20.05.2011 р. № 3513 зазначено, що діти позивача ОСОБА_1: дочка ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 та син ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, в місті Стрию не зареєстровані.

З листа виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області від 04.05.2011 р. № Ш-230/3.22 вбачається, що в зазначених у листі військової прокуратури Західного регіону України від 17.11.2010 р. № 6/2969 роках (02.08.1989 р.-10.01.1991 р.) вулиці Степана Бандери в місті Стрию не було.

Відповідно до Положення “Про фінансово-господарську діяльність будинкоуправління № 1 Самбірської КЕЧ району МО України”, зареєстрованого 15.06.2006 р., основним завданням будинкоуправління є збереження житлового фонду.

Статтею 3 Конституції України гарантовано, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Конституційний Суд України у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України (справа № 1-31/2011, 20.10.2011 р., № 12-рп/2011) установив, що згідно з частинами першою, другою статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України; не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Конституційний Суд України в пункті 1 резолютивної частини Рішення від 30 жовтня 1997 року № 5-зп (справа ОСОБА_11) зазначив, що до конфіденційної інформації, зокрема, належать відомості про особу (освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров’я, дата і місце народження, майновий стан та інші персональні дані). Щодо неможливості державних органів втручатися в особисте та сімейне життя людини, а також безпідставно отримувати відомості особистого характеру Конституційний Суд України наголосив у підпункті 4.2 пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 6 жовтня 2010 р. № 21-рп/2010 у справі про корупційні правопорушення та введення в дію антикорупційних законів.

Згідно ч. 4 ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім’ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно до ст. 277 ЦК України, спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний.

Згідно до п. 3 ч. 1 ст. 10 Закону України ”Про доступ до публічної інформації” кожна особа має право вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону.

Аналізуючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що лист військової прокуратури Західного регіону України від 17.11.2010 р. № 6/2969 можна ідентифікувати як такий, що ґрунтується на недостовірних даних одержаних не уповноваженою на те особою, що існує загроза впливу недостовірної інформації  на окремих громадян, а тому такий слід визнати недостовірним, відкликати та знищити його.

Керуючись ст. 3, ч. 4 ст. 32 Конституції України, ст.ст. 16, 277 ЦК України, п. 3 ч. 1 ст. 10 Закону України ”Про доступ до публічної інформації”, ст.ст. 10,11, 60, 61, 212-215, суд

ВИРІШИВ:

  Позов задоволити.

Визнати недостовірною інформацію в листі військової прокуратури Західного регіону України від 17 листопада 2010 року № 6/2969, адресованому гр. ОСОБА_2 (02156, АДРЕСА_1). Зобов’язати військову прокуратуру Західного регіону України відкликати лист від 17 листопада 2010 року за № 6/2969, адресований гр. ОСОБА_2 (02156, АДРЕСА_1) та знищити його.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_12