Справа № 2-5389/11

Категорія 29

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

21 грудня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –          Остапчук Т.  В. ,

при секретарі –                    Нагібіна Я. О.,

озглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Держави Україна в особі Державного казначейства України , 3-тя особа Головне Управління Пенсійного фонду України у  Київської області про відшкодування матеріальної шкоди, завданої фізичній особі законодавчим актом, що визнаний неконституційним  

В С Т А Н О В И В :

 Позивач звернувся в суд  з позовом  посилаючись на те , що вона є пенсіонером, учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС, інвалідом 2 групи, постраждалою  внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії. У відповідності до вимог ст.ст. 39, 49, 59, ч. ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”вона має право на отримання  пенсії по інвалідності у розмірі не нижче восьми мінімальних пенсії за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до підпункту 15 пункту 28 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 28.12.2007 р. № 107-VI до статті 54 Закону № 796-ХІІ внесені зміни, згідно яких у всіх випадках розміри пенсій для учасників  ліквідації  наслідків аварії на Чорнобильській   АЕС у 1987-1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році  із  зони   відчуження не можуть  бути нижчими по II  групі  інвалідності  -  150   процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Оскільки рішенням Конституційного Суду України    № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. у справі “Щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України на 2008 рік”визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення підпункту 12, підпункту 15, пункту 28 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 28.12.2007 р. № 107-VI, просить  стягнути з Держави України в особі Державного казначейства України на підставі ст.1175 ЦК України завдану йому матеріальну шкоду в сумі 26582,9 грн., що відповідає недоотриманій сумі пенсії та судові витрати по справі.   Представник позивача просив розглядати справу в його відсутність.

Відповідач –Державне казначейство України , представник третьої особи –Управління ГУПФУ в Київській області в судове засідання не з”явилися, про час і місце слухання справи повідомлені належним чином.

Суд,  дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов не підлягає до задоволення, входячи з наступного.

По справі встановлено, що позивач є пенсіонером, учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС, інвалідом 2 групи, постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії і має право на отримання пенсії по інвалідності у розмірі не нижче восьми мінімальних пенсії за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з мінімальної пенсії за віком.

Обов'язок по проведенню зазначених виплат покладено на Головне управління Пенсійного фонду України у  Київської області.

Пунктом  15 розділу 28 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”визначено, що  у всіх випадках розміри пенсій для учасників  ліквідації  наслідків аварії на Чорнобильській   АЕС у 1987-1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році  із  зони   відчуження не можуть  бути нижчими по II  групі  інвалідності  -  150   процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення п. 15 р. 28 Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік та  про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Вищевказані обставини і стали підставою для звернення позивача з позовом до держави Україна в особі Державного казначейства України про відшкодування шкоди, заподіяної актом, що визнаний неконституційним, згідно до припису ч. 3 ст. 152 Конституції України, як норми прямої дії.

Частиною 3 ст. 152 Конституції України передбачено, що матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

Відповідальність держави за зобов'язаннями визначено у Главі 11 ЦК України та ст.ст. 1173-1175 ЦК України, якими встановлено правило про відшкодування шкоди, завданої фізичній або юридичній особі, незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю органу державної влади посадових чи службових осіб цих органів та шкоди, завданої у результаті прийняття органом державної влади нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований. Відповідальність держави встановлено також і деякими іншими законами.

Проте, закон, в якому визначений порядок відшкодування державою шкоди завданої актами і діями, що в подальшому визнані неконституційними, відсутній.

Відповідно до  ст.ст. 170, 176 ЦК України, якими передбачено, що держава здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, а тому в деліктних правовідносинах зобов'язання держави виконує Державне Казначейство України на яке постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року у покладена функція по здійсненню управління наявними коштами Державного бюджету України.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності , суд приходить до висновку, що правові підстави для стягнення матеріальної шкоди відсутні, оскільки позивачем не надано доказів відповідно   до вимог ст. 60 ЦПК України  факту заподіяння  шкоди законами, положення яких в подальшому були визнані неконституційними, виходячи з  визначень шкоди за ст. 22 ЦК України та вини відповідача у її заподіянні, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст.  19,  152 Конституції України, ст..22,  174,  1175 ЦК України, ст.. ст.. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд,   

В И Р І Ш И В :

    В позові    ОСОБА_1  до Держави Україна в особі Державного казначейства України , 3-тя особа Головне Управління Пенсійного фонду України у  Київської області про відшкодування матеріальної шкоди, завданої фізичній особі законодавчим актом, що визнаний неконституційним    відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Печерський районний суд м.Києва протягом десяти  днів з дня  отримання копії цього рішення.   

Суддя                                                                                           Т. В. Остапчук