Справа № 149/785/25

Провадження №3/149/427/25

Номер рядка звіту 307

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2025                                                                        м. Хмільник

Суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області Олійник І. В., розглянувши матеріали, що надійшли від УПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області про притягнення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює електрогазозварником АТ "Вінницягаз", має на утриманні 3 неповнолітніх дітей, проживає за адресою: АДРЕСА_1

до адміністративної відповідальності за ч.ч. 3, 3, 3 ст. 173-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

06.03.2025 о 17:00 год по АДРЕСА_2 ОСОБА_1 , будучи особою, яку протягом року вже було піддано адміністративному стягненню за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вчинив домашнє насильство стосовно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме ображав її нецензурною лайкою.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано, як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 678078 від 06.03.2025, 06.03.2025 о 16:55 год по АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру, а саме висловлювався нецензурною лайкою до своєї колишньої дружини ОСОБА_2 у присутності малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю малолітньої ОСОБА_3 .

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано, як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 678077 від 06.03.2025, 06.03.2025 о 16:55 год по АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру, а саме висловлювався нецензурною лайкою до своєї колишньої дружини ОСОБА_2 у присутності малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю малолітнього ОСОБА_4 .

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано, як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

У суді ОСОБА_1 вину не визнав, заперечив викладені у протоколі обставини та пояснив, що між ним та його колишньою дружиною 06.03.2025 дійсно мав місце конфлікт через те, що він хотів забрати свої інструменти, а вона не відчинила йому двері, хоча знаходилася в будинку. Однак нецензурною лайкою до колишньої дружини в присутності дітей він не висловлювався. При цьому ОСОБА_1 подав заяву про відстрочення виконання постанови в частині накладення адміністративного стягнення у виді штрафу на строк чотири місяці, у зв`язку з його скрутним матеріальним становищем, оскільки з його доходу стягуються аліменти на утриманні дітей.

Суддя, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Щодо адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП

Частиною 3 статті 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а частиною 2 цієї ж статті передбачено адміністративну відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству").

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству, а дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на колишнє подружжя.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП стосовно ОСОБА_2 підтверджується:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 120290 від 06.03.2025 в якому викладені обставини правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, наявні відмітки про роз`яснення ОСОБА_1 прав та обов`язків, передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, а також його підписи про отримання другого примірника протоколу;

протоколом прийняття заяви про правопорушення від 06.03.2025, яким зафіксовано повідомлення ОСОБА_1 про конфлікт із колишньою дружиною ОСОБА_2 ;

письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 06.03.2025 за змістом яких остання підтвердила конфлікт між нею та колишнім чоловіком в ході якого він висловлювався до неї нецензурною лайкою;

відтвореними відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, якими зафіксовано конфлікт в ході якого ОСОБА_1 образливо висловлювався до ОСОБА_2 .

Стосовно адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, вчингення психологічного насильства щодо дітей, суддя приймає до уваги наступне.

Частиною 2 статті 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Згідно з частиною 1 статті 173-2 КУпАП домашнє насильство - умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Протоколи про адміністративні правопорушення серії ВАД №№ 678077, 678078 від 06.03.2025 містять формулювання про те, що ОСОБА_1 нецензурно висловлювався до дружини о 16:55 год. у присутності дітей, що суперечить змісту протоколу серії ВАД № 120290 про те, що такі дії ОСОБА_1 вчинив о 17:00 год. Також у протоколах, де потерпілими зазначені малолітні діти вказано, що їм могла бути завдана шкода, таке формулювання не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП про те, що така шкода має бути завдана.

Окрім цього, за фактичних обставин, наведених у протоколах ВАД №№ 678077, 678078 від 06.03.2025 (враховуючи час вчинення) дії ОСОБА_1 підлягали кваліфікації за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а не ч. 3 цієї статті.

Також суддя враховує, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

За змістом ст.ст. 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).

Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (постанова Постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 175/1982/16-а).

За змістом cт.cт. 254-256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП є джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. У ньому крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків потерпілих якщо вони є; пояснення, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини, а обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд. Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 року. При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги те, що в протоколах ВАД №№ 678077, 678078 від 06.03.2025 відображено суть адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, однак дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, також неведено припущення про можливе завдання шкоди, що не відповідає диспозиції статті, а також те, що суддя не наділений повноваженнями самостійно змінювати кваліфікацію адміністративного правопорушення вважаю, що провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Щодо накладення адміністративного стягнення

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 2 КУпАП).

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, особу ОСОБА_1 , який вину не визнав, працює, має на утриманні трьох дітей, суддя доходить висновку про застосування адміністративного стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, приймаючи до уваги доводи ОСОБА_1 про його скрутне майнове становище, суддя, у відповідності до ст. 301 КУпАП, ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", вважає за можливе відстрочити виконання постанови в частині накладення адміністративного стягнення у виді штрафу на строк чотири місяці.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з особи на яку накладено адміністративне стягнення, стягується судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Керуючись ст.ст. 27, 33-35, 40-1, 173-2, 221, 247, 280, 283, 284, 289, 294, 301, 307, 308 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним та притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП (протокол ВАД №120290) та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави (Отримувач коштів: ГУК у Він.обл./Хмільн.р-н/21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37979858, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (IBAN): UA308999980313060106000002624, Код класифікації доходів бюджету: 21081100) у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 грн.

Провадження про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3, ч. 3 ст. 173-2 КУпАП (протоколи ВАД №№ 678077, 678078 від 06.03.2025), - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Відстрочити виконання постанови в частині накладення адміністративного стягнення у виді штрафу на строк чотири місяця, тобто до 21.08.2025.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави (Отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цьогоКодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Хмільницький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя                                                                        Ігор ОЛІЙНИК