ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"06" грудня 2011 р. Справа № 12/198-11
Господарський суд Київської області
у складі:
головуючого: судді Дьоміної С.Ю.
секретар: Кулакова С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області
до Вишгородського районного споживчого товариства
про визнання укладеним договору та акту приймання-передачі
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 –представник (довіреність №1442 від 15.12.2010 року);
від відповідача: не з’явився,
ВСТАНОВИВ:
30 вересня 2011 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області (далі –позивач) до Вишгородського районного споживчого товариства (далі –відповідач) про визнання укладеним договору оренди землі (далі –договір), згідно з умовами якого позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування земельну ділянку, площею 0,0459 га, під розміщення існуючої нежитлової будівлі по вул. Леніна, 129-а, села Нові Петрівці, Вишгородського району, Київської області, кадастровий номер 3221886001:03:235:0157.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на те, що 15 квітня 2011 року позивачем було прийнято рішення «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо надання земельної ділянки в оренду Вишгородському районному споживчому товариству»№99.6-VI-VI (далі –рішення).
Згідно з рішенням, Новопетрівська сільська рада Вишгородського району Київської області, розглянувши лист відповідача щодо складання договору оренди землі, технічну документацію із землеустрою щодо надання земельних ділянок відповідачу в оренду під розміщення існуючих магазинів, складів та інших приміщень, які розташовані в с. Нові Петрівці, Вишгородського району, Київської області, затвердила технічну документацію із землеустрою щодо надання земельної ділянки в оренду відповідачу, надала в оренду відповідачу земельну ділянку, площею 0,0459 га, під існуючою будівлею по вул. Леніна, 129-а, села Нові Петрівці, Вишгородського району, Київської області, встановила розмір річної орендної плати у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
08 червня 2011 року позивач направив на адресу відповідача проект договору оренди землі, проте відповідач проект договору не підписав.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив суд визнати договір оренди землі укладеним.
Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 30.09.2011 року та призначено до розгляду 18.10.2011 року.
18 жовтня 2011 року представник позивача у судовому засіданні надала заяву про уточнення позовних вимог, просила визнати укладеним не тільки договір оренди землі, але й акт приймання-передачі земельної ділянки. Позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, заявив клопотання про відкладення розгляду справи, яке підлягало задоволенню судом.
Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладено на 15.11.2011 року.
15 листопада 2011 року в судовому засіданні представник позивача подав заяву про додаткове обґрунтування заявлених вимог. Позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити. Крім цього, заявив клопотання про продовження строку розгляду спору в справі, яке підлягало задоволенню судом на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Представник відповідача в судовому засіданні надав відзив на позовну заяву. Проти задоволення позову заперечував.
Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 06.12.2011 року.
06 грудня 2011 року в судовому засіданні представник позивача позов підтримав, вважав позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку:
розглянувши лист Вишгородського районного споживчого товариства №93 від 11.03.2011 року щодо складання договору оренди землі, технічну документацію із землеустрою щодо надання земельних ділянок відповідачу в оренду під розміщення існуючих магазинів, складів та інших приміщень, які розташовані в с. Нові Петрівці, Вишгородського району, Київської області, Новопетрівською сільською радою Вишгородського району Київської області 15 квітня 2011 року було прийнято рішення «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо надання земельної ділянки в оренду Вишгородському районному споживчому товариству»№99.6-VI-VI (далі –рішення), згідно з яким Новопетрівська сільська рада Вишгородського району Київської області (далі –позивач) затвердила технічну документацію із землеустрою щодо надання земельної ділянки в оренду відповідачу, надала в оренду відповідачу земельну ділянку, площею 0,0459 га, під існуючою будівлею за адресою: Київська область, Вишгородський район, село Нові Петрівці, вул. Леніна, 129-а, встановила розмір річної орендної плати у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
08 червня 2011 року позивач листом №729 направив відповідачу проект договору оренди землі, проте відповідач проект договору оренди не підписав.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив суд визнати договір оренди землі укладеним. Крім цього, в судовому засіданні 18 жовтня 2011 року представник позивача уточнила позовні вимоги, просила визнати укладеним не тільки договір оренди землі, але й акт приймання-передачі земельної ділянки.
Відповідно до ч. 1 ст. 187 Господарського кодексу України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов’язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов’язані укласти певний господарських договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Представник позивача в судовому засіданні послався на те, що відповідач не підписав направлений йому позивачем проект договору оренди землі, чим порушив його права.
Доводи позивача спростовуються наступним.
Згідно з ч. 2 ст. 181 Господарського кодексу України, проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору (ч. 3 ст. 181 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 4 цієї статті, за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Частиною 5 ст. 181 Господарського кодексу України встановлено, що сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов’язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що пропонував позивачу узгодити окремі пункти договору, про що надав копії листів №256 від 16.09.2011 року та б/н від 26.10.2011 року, проте відповіді від позивача не отримував.
Згідно з ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:
вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;
примірного договору, рекомендованого органом управління суб’єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;
типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;
договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб’єктів, коли ці суб’єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 Господарського кодексу України, у разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).
Згідно з ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Згідно з ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови по предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Статтею 13 Закону України «Про оренду землі»визначено, що договір оренди землі –це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Частиною 1 ст. 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно з ч. 3 ст. 179 Господарського процесуального кодексу України, укладення господарського договору є обов’язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов’язком для суб’єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов’язковості укладення договору для певних категорій суб’єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України (ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України).
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що підстави для визнання договору оренди землі укладеним, відсутні.
Крім визнання договору оренди землі укладеним, позивач просив суд визнати укладеним акт приймання-передачі земельної ділянки.
Оскільки вимога позивача про визнання договору оренди землі є безпідставною, необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, то вимога позивача про визнання укладеним акту приймання-передачі земельної ділянки, як похідна позовна вимога, задоволенню також не підлягає.
Згідно з ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при відмові в позові господарські витрати покладаються на позивача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 187, ч. ч. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8 ст. 181, ч. ч. 3, 4, 7 ст. 179, ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 627, ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 13 Закону України «Про оренду землі», ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, ч. 5 ст. 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
У позові Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області до Вишгородського районного споживчого товариства про визнання укладеними договору оренди землі та акту приймання-передачі земельної ділянки відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя С. Дьоміна
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 12.12.2011 року