КОПІЯ

Справа № 2-208/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

25 липня 2007 року Суворовський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого   судді               Катаєвої Е.В.

при секретарі                         Пепеляшковом О.С. ,  Юзефович Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  за участю третіх осіб - приватних нотаріусів Одеського міського нотаріального округу Колодяжної Альвіни Валеріївни,  Пачевої Ірини Іванівни,  Філімонової Галини Василівни про визнання договорів купівлі-продажу недійсними,  про зобов'язання усунення перешкод у здійсненні прав власників,  виселення -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом посилаючись на те,  що він є власником двокімнатної квартириАДРЕСА_1  в якій він фактично не проживав,  оскільки з 2002 року постійно проживає в місті Миколаєві. В березні 2004 року йому стало відомо про те,  що належна йому квартира від його імені була продана відповідачам ОСОБА_2.,  а потімОСОБА_4,  ОСОБА_5. за договором від 26.01.2004 року та від 05.03.2004 року. Зазначенні договори оформлені на підставі дублікату договору дарування на ім'я позивача,  а також на підставі довіреності від 19.12.2003 року. Належну йому квартиру позивач нікому не продавав і не мав таких намірів,  а також нікому не надавав повноважень,  в тому числі і ОСОБА_3. ,  на укладення будь яких договорів на її відчуження. У зв'язку з тим,  що відчуження квартири відбулося проти його волевиявлення,  у порушення діючого законодавства,  позивач просить визнати недійсним договір купівлі-продажу,  засвідчений 26.01.2004 року між особою,  яка назваласьОСОБА_3  та діяла від імені ОСОБА_1та ОСОБА_2.,  а також договір купівлі-продажу від 05.03.2004 року,  укладений між ОСОБА_2. та ОСОБА_4.,  повернути сторони у первісний стан - виселив останню та її чоловіка ОСОБА_5 з спірної квартири.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та представник позивача пояснила,  що після оформлення квартири на її сина ОСОБА_1квартира тривалий час була пустою,  в ній лише була зареєстрована представник позивача,  яка постійно проживала у місті Миколаєві. Вирішили,  щоб погашати плату за житло у Миколаєві здати квартиру у місті Одесі у найом.  З осені 2003 року в спірній квартирі проживав квартиронаймач ОСОБА_6 за договором найму. Однак останні півроку ОСОБА_6 запевнював ОСОБА_1,  що все у повному порядку,  приїжджати не потрібно,  а потім вимкнув телефон і не дзвонив сам.  11.03.2004 року приїхав в Одесу ОСОБА_1 дізналась,  що квартира продана невідомими особами,  та звернулася від імені позивача до Суворовського райвідділу м. Одеси,  де було порушено кримінальну справу за ознаками  ст.  190 ч.4 КК України. Впевнені,  що довіреність від імені ОСОБА_1на ім'я ОСОБА_3 була підписана невідомою особою за підробним паспортом.

Відповідач ОСОБА_5,  який також діяв від імені та в інтересахОСОБА_4. позов не визнав та пояснив,  що на прикінці 2003 року вони з дружиною продали належну їм квартиру на вулиці Парашутній у місті Одесі та шукали в замін собі житло. При укладенні договору купівлі-продажу,  який оспорює позивач,  ніяких порушень діючого законодавства не було допущено,  вони з дружиною є добросовісними набувачами,  у зв'язку з чим зазначений договір не може бути визнаний недійсним.  Також немає підстав для їх виселення з спірної квартири.

Відповідачі ОСОБА_2.,  ОСОБА_3  до судового засідання не з'явились,  причини не явки суду не повідомили,  про день,  час місце слухання справи повідомлені у порядку частини 9 статті 74 ЦПК України належним чином.

Третя особа приватний нотаріус ОМНО Колодяжна А.В. у судовому засіданні пояснила,  що 29.12.2003 року до її нотаріальної контори звернувся чоловік,  який надав їй паспорт на ім'я ОСОБА_1та вона посвідчила генеральну довіреність від іменіОСОБА_1. на ім'я ОСОБА_3 ,  ніяких сумнівів особа та паспорт ОСОБА_1у неї не викликали,  тому вона посвідчила довіреність. Вважала позов не огрунтованим та таким,  що не підлягає задоволенню.

Третя особа приватний нотаріус ОМНО Пачева 1.1,  в судовому засіданні пояснила,  що при посвідченні спірного договору купівлі-продажу від 26.01.2004 року ніяких порушень

. діючого законодавства не було,  оскільки для її оформлення були надані всі необхідні документи,  правомірність яких не викликала сумніву. Справжність довіреності,  на підставі якій діяв ОСОБА_3 ,  була нею перевірена запитом до реєстру довіреностей,  дублікат правовстановлюючого документу отриманий у встановленому порядку. З зазначених підстав вона вважала,  що підстав для визнання договору купівлі-продажу недійсним немає.

Третя особа приватний нотаріус ОМНО Філімонова Г.В. у судовому засіданні пояснила,  що при посвідченні спірного договору купівлі-продажу від 05.03.2004 року між ОСОБА_2. та ОСОБА_4. ніяких порушень діючого законодавства не було,  оскільки для її оформлення були надані всі необхідні документи,  правомірність яких не викликала сумніву. Наявність боргів по сплаті комунальних платежів не може бути підставою для відмови посвідчення купівлі-продажу квартири. З зазначених підстав вона вважала,  що підстав для визнання договору купівлі-продажу недійсним немає.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників,  третіх осіб,  вивчивши та проаналізувавши надані сторонами та учасниками процесу докази суд встановив,  що ОСОБА_1  який постійно проживає у місті Миколаєві,  а зареєстрований за адресою:АДРЕСА_1на підставі договору дарування від 15.07.2003 року,  посвідченого приватним нотаріусом ОМНО Єсіною A.M. за реєстром №7348,  дублікат якого виданий там же 22.12.2003 року,  належала двокімнатна квартира АДРЕСА_1  ( а.с. 8,  59).

Відповідно до статті 239 ЦК України правочин,  вчинений,  безпосередньо створює,  змінює і припиняє цивільні права і обов'язки особи,  яку представляють.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін,  спрямована на встановлення,  зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 658 ЦК України право продажу майна,  крім випадків примусового продажу,  належить власнику. Якщо продавець майна не є його власником,  покупець набуває право власності лише у тих випадках,  коли згідно статті 388 ЦК України власник не має права витребувати від нього майно.

2003                         року особою,  яка назваласяОСОБА_1  була видана на ім'яОСОБА_3 довіреність на право розпорядження належним позивачу майном,  яка була посвідчена приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу Колодяжною А.В. та зареєстрована в реєстрі за №4490 (а.с.  12)

2004                         року між особою,  яка назвалася ОСОБА_3  та яка діяла на підставі довіреності від 19.12.2003 року від імені ОСОБА_1.,  з одного боку,  та ОСОБА_2ітланою Вікторівною з іншого,  був укладений договір купівлі-продажу,  відповідно до якого ОСОБА_1продав,  а ОСОБА_2. придбала у власність квартиру АДРЕСА_1. Зазначений договір був посвідчений приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу Пачевою 1.1,  та зареєстрований в реєстрі за №254 (а.с.  59).

При цьому ОСОБА_1,  який був власником спірної квартири,  намірів на продаж квартири не мав,  своєї згоди на продаж квартири нікому не давав,  договір купівлі-продажу не укладав. Крім цього,  ОСОБА_1також не надавав нікому повноважень на відчуження квартири,  довіреність від 19.12.2003 року на ім'я ОСОБА_3  не підписував,  що підтверджується висновком судової почеркознавчої експертизи №2121/02 від 06.03.2007 року (а.с.  128-132)

05.03.2004 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Філімоновою Г.Б. був посвідчений договір купівлі-продажу,  згідно якому ОСОБА_2 продала,  а ОСОБА_4,  яка знаходилась у зареєстрованому 23.08.1996 року з ОСОБА_5 шлюбі,  купила квартиру АДРЕСА_1. Продаж квартири здійснений за 10 200 гривень. Договір зареєстрований в Одеському міжміському бюро технічної інвентаризації в книзі 515 пр на сторінці 150 під реєстраційним номером 3990 (а.с.  58 - 65)

Після укладення договору купівлі-продажу,  05.03.2004 року ОСОБА_4 вселилася в спірну квартиру разом з чоловіком ОСОБА_5. і проживають в ній до цього часу,  про що сторони не заперечують.

За заявою представника ОСОБА_1заступником прокурора Суворовського району міста Одеси 04.01.2005 року було порушено кримінальну справу за №ТО 10200500024 за фактом шахрайських дій за ознаками злочину,  передбаченого  ст.  190 ч.3 КК України відносно квартири АДРЕСА_1,  матеріали направлені для проведення досудового слідства до Суворовського РВ ОМУ У MB С України в Одеській області (а.с.  71)

Однак особи,  які від імені ОСОБА_1.,  а також від імені ОСОБА_3  підписали зазначені вище довіреність і договір,  до цього часу не встановлені,  кримінальна справа зупинена у порядку пункту 3 статті 206 КПК України (до становлення особи,  яка скоїла злочин).

Разом з тим,  відповідно до частини 1 статті 388 ЦК України,  якщо майно за плату придбане у особи,  яка не мала права його відчужувати,  про що набувач не знав і не повинен був знати (добросовісний набувач),  то власник вправі витребувати це майно від набувача лише в разі,  коли майно загублене власником або особою,  якій майно було передане власником у володіння,  або викрадено у того чи іншого,  або вибуло з їх володіння іншим шляхом поза їх волею.

Виходячи із змісту статей 316,  317,  319,  325 ЦК України право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння,  користування і розпорядження майном.

Аналізуючи діюче законодавство,  під правом володіння слід розуміти врегулювання законом відношення,  в силу якого одна особа або група осіб можуть здійснювати фактичне господство (панування) над майном,  а всі інші особи зобов'язані не перешкоджати йому в цьому.

Судом встановлено і проти цього не заперечував позивач та його представники,  що у порядку передбаченому законом ОСОБА_1уклав договір найму з громадянином ОСОБА_6 (а.с.  115,  125).

Зазначена обставина свідчить про те,  що квартира №АДРЕСА_1 вибула із володіння ОСОБА_1за його волею і з його відома,  а власник при передачі майна у володіння іншій особі проявив недбалість.

Крім того,  жодного належного доказу в підтвердження того,  що майно було саме викрадене у власника,  ні позивач,  ні його представник суду не надали. На думку суду в силу статей 59 ч. 2,   ст.  61 ч. 4 ЦПК України допустимим і належним доказом щодо скоєння злочину може бути певний доказ - лише вирок або постанова суду,  з питань чи мали місце ці дії та чи вчиненні вони цією особою. Те,  що спірною квартирою заволоділи злочинним шляхом - на сьогоднішній день є лише версією досудового слідства,  яке зупинено.

З урахуванням встановлених в судовому засіданні фактів суд доходить до висновку про те,  що позивач та його представники не довели суду своє право на витребування квартири спочатку у набувача ОСОБА_2.,  а також у добросовісних набувачів ОСОБА_4,  які не знали і не повинні були знати,  що особа яка діяла від імені власника володіє майном - квартирою №АДРЕСА_1 незаконно і тому позов ОСОБА_1задоволенню не підлягає,  але він має право відповідно до статті 1166 ЦК України при встановленні особи,  яка провела відчуження майна за відсутності права на це,  пред'явити вимоги до нього про стягнення вартості відчуженого майна,  причинених збитків та шкоди.

На підставі зазначеного та статей 316,  317,  319,  325,  626,  658,  388 ЦК,  керуючись статтями 10,  11,  59,  60,  61,  212-215 ЦПК України,  суд-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  за участю третіх осіб - приватних нотаріусів Одеського міського нотаріального округу Колодяжної Альвіни Валеріївни,  Пачевої Ірини Іванівни,  Філімонової Галини Василівни про визнання договору купівлі-продажу квартири №АДРЕСА_1 від 26.01.2004 року посвідченого між особою яка назвалась ОСОБА_3,  який діяв від імені та в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2,  а також між договору купівлі-продажу квартири №АДРЕСА_1 посвідченого між; ОСОБА_2 та ОСОБА_4 недійсними,  про зобов'язання усунення перешкод у здійсненні прав власників,  виселення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Суворовський районний суд міста Одеси шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана без посереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо подається у строк,  встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.