Ленінський районний суд м.Полтави

Справа №  2-1055/11

Р І Ш Е Н Н Я

17.11.2011м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого –судді  Новака Ю.Д.,

при секретарі –Артюховій  Я.В.,

з участю представників сторін –адвокатів  ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у  відкритому  судовому засіданні  в  залі  суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Ленінського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області в особі сектору ГІРФО, третя  особа ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування квартирою,-

                                                               ВСТАНОВИВ:

    Позивачка ОСОБА_3 звернулася до  суду з  позовом  до  відповідачів - ОСОБА_4, Ленінського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області в особі сектору ГІРФО про визнання ОСОБА_4, таким, що втратив право користування квартирою та зняття його з реєстрації. В  своєму позові зазначила, що їй - ОСОБА_3, належить трьохкімнатна квартира АДРЕСА_1, що підтверджується ОСОБА_6 № 1657 від 18 червня 1991 року на право особистої власності на  жилий будинок. ОСОБА_6 видане на ім’я ОСОБА_7. Згідно ОСОБА_6 про переміну прізвища від 5 січня 1999 року  її прізвище « Домніч»було змінене на «Северин». У вказаній квартирі зареєстровані: вона - позивачка, ОСОБА_5 –третя особа по справі та  ОСОБА_4 –відповідач по справі, який є її рідним братом. Квартира знаходиться у домі житлового кооперативу «Мирний». Відповідач ОСОБА_4 за місцем своєї реєстрації не проживає з 1989 року. Він одружений з 1988 року, має дружину, дочку і  проживає разом зі своєю родиною, а не з її сім’єю. Вже досить тривалий час,  як їй відомо, ОСОБА_4 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 разом зі своєю родиною. До цього часу відповідач мав та має інше житло, де і проживає зі своєю сім’єю. Останнім часом відповідач почав вести себе агресивно, вчиняти напади на неї та вимагати від неї передачі йому її квартири. Вона вимушена терпіти його нападки та переслідування, так як відповідач вважає, що факт його реєстрації в  квартирі надає йому право вимагати від неї передачі йому  права  власності на квартиру. Крім того позивачка вимушена нести зайві витрати у зв’язку з тим, що відповідач будучи зареєстрованим в квартирі ніякої участі у сплаті за комунальні витрати та інші витрати по утриманню квартири не приймає. Таким чином, відповідач ОСОБА_4 не проживає в належній їй квартирі понад 20 років, його майно в квартирі відсутнє, добровільно знятися з реєстрації  відповідач не бажає. Тому просила суд визнати ОСОБА_4 таким, що втратив право  користування квартирою № 4 по вул. Леніна, 100 у м. Полтава та зобов’язати Ленінський РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області в особі сектору ГІРФО зняти ОСОБА_4 з реєстрації за адресою АДРЕСА_2.

         В судовому засіданні позивачка, її представник   позов підтримали.

          Відповідач  ОСОБА_4 та його  представник позов  не визнали та просили відмовити в його задоволенні.

          Відповідач Ленінський РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області та третя особа по справі надали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність.

           Суд, вислухавши сторони, їх представників, свідків, дослідивши  матеріали  справи, вважає позов  таким, що підлягає  до  задоволення виходячи з наступного.

           Так  у  судовому засіданні  встановлено, що  відповідач ОСОБА_4, будучи зареєстрованим у  ІНФОРМАЦІЯ_2, яка належить позивачці на праві власності, в зазначеній квартирі з 1989 року не  проживає, а  проживає разом зі  своєю сім’єю за  адресою АДРЕСА_3.

             Зазначене підтверджується поясненнями позивачки, яка суду пояснила, що квартира АДРЕСА_1 знаходилася у домі житлового кооперативу «Мирний», членом  якого до 1989 року була  її  матір –ОСОБА_8, а  потім мати згідно  поданої  нею  заяви вибула з членів кооперативу, а вона була  прийнята в члени  кооперативу загальними зборами кооперативу, згідно  поданої нею  заяви. В зазначеній квартирі з моменту вселення в 1968 році були  зареєстровані, вона, її матір –ОСОБА_8, її батько - ОСОБА_9 та брати –ОСОБА_10, ОСОБА_4. ОСОБА_11 виїхав та виписався з  квартири в 1972 році. Батько помер та був виписаний з  зазначеної квартири в 1985 році. Відповідач ОСОБА_4 одружився в 1988 році та разом з дружиною деякий час  проживав у зазначеній квартирі, а в 1989 році разом з дружиною виїхав на  інше  місце  проживання і з того  часу в  квартирі не проживав. Вона у 1987 році одружилася з гр. ОСОБА_12 та проживали разом з її матір’ю у зазначеній квартирі. У 1989 році її матір та її  чоловік - ОСОБА_12 здійснили  сімейний обмін та  мати виписалася з  квартири, а  в зазначену квартиру був прописаний ОСОБА_12 та з цього року членом  кооперативу  стала вона - ОСОБА_3,  в 1991 році вона приватизувала зазначену квартиру. В подальшому її матір знову прописалася в  квартиру і в 1996 році в зв’язку зі  смертю була  виписана з квартири. В 1995 році вона  розлучилася зі своїм  чоловіком ОСОБА_12 та розділила  спільне  майно і її  бувший чоловік ніяких  претензій щодо належної йому частини житлової площі  в  квартирі не має.

              Відповідач ОСОБА_4 в засіданні  пояснив, що  він позов не  визнає, так як  він вважає, що оскільки він зареєстрований в квартирі, то він має право на  частину квартири. В  зв’язку з роботою по декілька років працював в різних  містах України та проживав у них, між  приїздами проживав у  спірній квартирі. Пояснював, що  міг  приїхати до  квартири о  п’ятій годині ранку, коли  його ніхто із  сусідів не  міг  бачити. Вважає, що  трьохкімнатна квартира АДРЕСА_4, яка була  придбана  в  період  шлюбу, належить дружині. Пропонує   позивачці  виплатити йому  15000 доларів і  він  зніметься з реєстрації.

             Третя особа ОСОБА_5 на минулих судових засіданнях суду  пояснив, що  він з 1996 року проживає з  позивачкою перебуваючи  в  фактичних  шлюбних відносинах та з 1998 року зареєстрований в  квартирі. Відповідач ОСОБА_4 з моменту його проживання з  позивачкою однією сім’єю, в квартирі не проживав, ніяких речей, належних  відповідачу в  квартирі не  має. Відповідач приходив до них у гості так  само  як і  вони ходили до  відповідача в гості на  вул. Пушкіна,15 в квартиру, де проживає відповідач та його сім’я.

      Свідок ОСОБА_13Г суду пояснила, що  вона з 1968 року проживає по  сусідству з сім’єю Северин  в  квартирі № 2 та  підтримувала дружні  стосунки з  матір’ю позивачки та була  обізнана  в  сімейних справах сім’ї Северин.  Відповідач в 1988 році одружився та  протягом року разом з дружиною проживав в квартирі, а  потім забравши речі пішов проживати до  тещі і з цього часу –з 1989 року більше в квартирі не  проживав. Відповідач отримав  від  матері дачу, яку продав та гроші і  купив  собі однокімнатну  квартиру. В  подальшому  матір також підтримувала  сина та допомагала йому  придбати  автомобіль.

        Свідок ОСОБА_14 суду  пояснила, що  вона  приблизно 43 роки проживає по  сусідству з  сім’єю Северин в квартирі №12, але дружніх  стосунків не  підтримувала. Відповідач  колись проживав у квартирі, але давно не  живе, десь років 18-20, жив  деякий час  після одруження і пішов жити, якщо не  помиляється, до  тещі.

         Свідок  ОСОБА_15 суду  пояснила, що сім’ю Северин знає з 1968 року, відповідач проживав у  квартирі до 1989 року, потім  виїхав звідти і дочка у  сім’ї відповідача  народилася в іншій квартирі. Зараз  відповідач проживає на  вул. Пушкіна 15 біля  Березового  скверу, знає, що  він  там  проживає, оскільки проводжала  його з  дружиною додому.

         Факт непроживання відповідача у квартирі АДРЕСА_1 підтверджується актом мешканців будинку, підписи яких затверджені головою кооперативу.

         Згідно довідки Полтавської обласної клінічної лікарні  вбачається, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3, спостерігається у лікаря ендокринолога з  діагнозом: Цукровий діабет ІІ типу з 2005 року та  мешкає за  адресою  АДРЕСА_5.

          Згідно довідки 3-ї міської  клінічної поліклініки вбачається, що до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 за  адресою АДРЕСА_6 за 2007-2011 роки виклики  лікаря не зареєстровані.

           Суд  критично  відноситься до  пояснень  свідка ОСОБА_7, який  суду  пояснив, що  він до  1995 року проживав у ІНФОРМАЦІЯ_4 та  разом  з  ними в  цій квартирі  проживав і  відповідач, про що сусіди  могли і  не знати так як  відповідач в зв’язку з  роботою був у  від’їздах по місяцю - півтора, оскільки він колишній чоловік позивачки і між ним та позивачкою є неприязнені  взаємовідносини, пов’язані з  розлученням  та  розподілом  майна,  а також він являється хрещеним батьком доньки відповідача ОСОБА_4

           Відповідно до ч.2 ст. 405 ЦК України член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі  відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не  встановлено домовленістю між ним і  власником житла або  законом.

          Таким чином в  судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_4 будучи зареєстрованим в ІНФОРМАЦІЯ_5, яка належить на  праві власності позивачці ОСОБА_3, з 1989 року разом зі  своєю дружиною вибув в інше місце проживання та з цього часу не проживає в зазначеній квартирі, таким чином відсутній понад рік без поважних причин, в зв’язку з чим  він втратив право користування житлом.

          Відповідно до ст. 256 ЦК України –позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

          Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

          Відповідно до ст. 261 ч.1 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа дізналася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

          Щодо строку давності на який посилається відповідач ОСОБА_4 який нібито пропустила позивачка, то суд вважає що в даному випадку строк позовної давності не пропущений, оскільки як було встановлено в процесі розгляду справи та пояснено самими учасниками судового процесу до 02.05.2011 року між сторонами по справі існували певні домовленості щодо вирішення питання розподілу спадкового майна. А тому позивачка ОСОБА_3 вважала, що її права не порушуються. І лише 02.05.2011 року після того як між позивачем та відповідачем виникла сутичка та відповідач ОСОБА_4 заявив, що він вважає, що має право на частину квартири і має намір претендувати на частину майна позивач дізналася, що її право порушується, а тому звернулася до суду 31.05.2011 року. Таким чином суд вважає, що позивачем не пропущено строк позовної давності передбачений ст. 257 ЦК України.

            На підставі ст. 405 ЦК України, керуючись ст. 4,5,6,7,8,10,11,60,63,64,212,213,214,215 ЦПК України, суд, -

                                                                   ВИРІШИВ:

         Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Ленінського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області в особі сектору ГІРФО, третя  особа ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування квартирою –задовольнити.

          Визнати ОСОБА_4 таким, що втратив право  користування квартирою № 4 по вул. Леніна, 100 у м. Полтава.

          Зобов’язати Ленінський РВ ПМУ УМВС України у м. Полтава в особі сектору ГІРФО зняти з реєстрації за адресою АДРЕСА_2 ОСОБА_4.

           На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави   ОСОБА_16