Справа №2-а-1648/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

          22 вересня 2011 року суддя Дубровицького районного суду Рівненської Отупор К.М., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації про зобов'язання до нарахування та виплати допомоги у розмірі, передбаченому ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",

в с т а н о в и в:

          Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації та просить визнати дії відповідача щодо ненарахування та невиплати їй грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до визначених законом розмірів - неправомірними.

          Крім того, просить зобов`язати відповідача перерахувати та виплатити на її користь невиплачену допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва відповідно до вимог ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 40% від мінімальної заробітної плати, який визначається виходячи із Законів України про Державний бюджет України на відповідний рік, ст.2 Закону України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" з урахуванням фактично виплачених коштів починаючи з дня, що на шість місяців передує даті її звернення до адміністративного суду.

          Відповідач - управління праці та соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації в своїх запереченнях на позов просить позивачу відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

          Суд визнав наявні докази достатніми для прийняття судового рішення в порядку скороченого провадження та ухвалення постанови відповідно до ч.6 ст.183-2 КАС України.

          Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, що мають значення для справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

          Як встановлено з матеріалів справи позивачка проживає на території радіоактивного забруднення - у зоні добровільного гарантованого відселення та знаходиться на обліку у відповідача як особа, що отримує допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування.

          Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України № 796-XII від 28 лютого 1991 року "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства - у зоні гарантованого добровільного відселення в розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати.

Підпунктом 8 пункту 28 розділу ІІ Закону України №107-VI від 28.12.2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»ч.1 ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладена в новій редакції, згідно якої громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 "У справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України)" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), зокрема, підпункт 8 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Зміни, внесені підпунктом 8 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 22 травня 2008 року. Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень законів, що визнані неконституційними і є обов’язковим до виконання на території України, остаточними і не може бути оскарженим.

Суд вважає необхідним визначити, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Відповідно до п.4 Постанови КМ України №936 від 20.09.2005 року «Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щомісячна грошова допомога громадянам, які проживають на території зон радіоактивного забруднення, у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства виплачується управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) державних адміністрацій за місцем реєстрації громадян.

Таким чином, до повноважень Управління праці та соціального захисту населення Дубровицької райдержадміністрації належить нарахування та виплата позивачці зазначеної допомоги.

          Діяння відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачці допомоги у зв’язку з обмеженим споживанням продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ч.1 ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 40% від мінімальної заробітної плати за період з 15 лютого 2011 року по 15 серпня 2011 року слід визнати протиправними та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити позивачці недоплачену допомогу із урахуванням проведених виплат за вказаний період.

Керуючись ст.ст.158-163, 183-2, 186, 256 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати противоправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ч.1 ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 40% від мінімальної заробітної плати, за період з 15 лютого 2011 року по 15 серпня 2011 року.

          Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації перерахувати та виплатити ОСОБА_1 невиплачену допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва відповідно до вимог ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 40% від мінімальної заробітної плати, який визначається виходячи із Законів України про Державний бюджет України на відповідний рік, ст.2 Закону України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" з урахуванням фактично виплачених коштів, за період з 15 лютого 2011 року по 15 серпня 2011 року.

          Постанова суду, винесена в порядку скороченого провадження підлягає негайному виконанню.

          Звільнити позивачку від сплати держмита відповідно до п.18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито".

          Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Дубровицький районний суд протягом десяти днів з дня отримання її копії.

          Суддя:   підпис.

          З оригіналом згідно.

          Суддя  Дубровицького

          районного суду                                                                                Отупор К.М.