Справа №  2-а-4833/11р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2011року суддя Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області ОСОБА_1 розглянувши в порядку письмового провадження в місті Первомайську справу за адміністративним позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_3 Пенсійного Фонду України у м. Первомайську Миколаївської області про визнання дії неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги Дітям війни -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 Пенсійного Фонду України у м. Первомайську Миколаївської області про визнання дії неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги Дітям війни за 6 місяців з моменту звернення до суду, мотивуючи свої вимоги тим, що вона має статус дитини війни, тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захисти дітей війни»від 18.11.2004р., який вступив у дію 01.01.2006р., має право на отримання щомісячної надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак у 2011 році така надбавка виплачувалась в неповному обсязі.

В судове засідання позивачка не з`явилась, надала заяву, в якій позов підтримала у повному обсязі, просила його задовольнити та розглядати справу у її відсутність.

Відповідач ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м. Первомайську  Миколаївської області надав суду лист, в якому позов не визнав, заперечував проти його задоволення та просив розглядати справу без участі представника у зв’язку з його зайнятістю в іншому процесі.

В своїх запереченнях на позов відповідач просив в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що розмір мінімальної пенсії за віком, з якої потрібно обчислювати 30% надбавки до пенсії, законодавчо не визначений; застосувати мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»(у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність) не можна, оскільки він застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з вказаним Законом. Крім того, ст. 6 Закону України «Про соціальний захисти дітей війни»від 18.11.2004р. не визначено, який орган та за рахунок яких коштів та джерел і в якому процедурному порядку здійснюється призначення та виплата пенсій. Тому органи Пенсійного фонду в своїй діяльності керуються постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка набрала чинності з 22.05.2008р., та проводять виплату підвищення до пенсії «дітям війни»в розмірі 49,80 грн. від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Виходячи з цього відсутні підстави для зобов’язання ОСОБА_3 Пенсійного Фонду України у м. Первомайську  Миколаївської області провести перерахунок пенсії та забезпечити її виплату.

Відповідно до ч.4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Отже, враховуючи вище викладене, суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Позивачка має статус «дитини війни»та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№2195-1У від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 01.01.2006 року (далі Закон), має право на підвищення пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30% мінімальної пенсії за віком.

В запереченнях відповідач вказує, що у 2010р. доплата позивачу як дитині війни проводиться відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка набрала чинності з 22.05.2008 року. В пункті 8 зазначеної постанови передбачено, що дітям війни (крім тих на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів  війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії, або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної  допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться в розмірах: з 22.05.2008 року –48,10 грн., з 01.07.2008 року –48,20 грн., з 01.10.2008 року –49,80  грн.

Таким чином, відповідно до даної постанови з січня 2009 року по теперішній час позивачці проводилася доплата до пенсії в розмірі 49,80 грн.

Згідно з положенням ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»державні соціальні гарантії дітям війни встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами, в тому числі і постановою Кабінету Міністрів України.

Обчислення підвищення до пенсії, виходячи з розміру встановленого постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року є порушенням засад пріоритету законів над підзаконними актами, а тому розрахунок такого підвищення у 2010р. повинен здійснюватися  в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Що стосується твердження відповідача з приводу того, що підстави для задоволення позову відсутні у зв’язку з тим, що визначений Законом України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»розмір мінімальної пенсії за віком повинен застосовуватися виключно для розмірів пенсії, призначеної згідно з вказаним законом, то воно не може бути судом взяте до уваги, так як відповідно до ч.9 ст. 8 ЦПК України забороняється відмова в розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, неясності, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

Отже, факт відсутності визначення та врегулювання на законодавчому рівні питання визначення величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлено статус дитини війни, не може бути підставою для позбавлення позивача визначених державною соціальних гарантій та підтримки як дитини війни.

Згідно з ч.7 ст. 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права.

На час розгляду справи розмір мінімальної пенсії за віком, визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», згідно якого мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність. Відповідно до ст.2 ч.1 Закону України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Крім того, суд вважає безпідставним твердження відповідача щодо не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу, на який покладено обов’язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого указом Президента України від 1.03.2002 р., Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, на який покладено обов’язок щодо призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій. Діє Пенсійний фонд України через свої місцеві органи.

До органів Пенсійного фонду України входить й ОСОБА_3 Пенсійного Фонду України у м. Первомайську    Миколаївської області.

Таким чином обов’язок по нарахуванню та виплаті доплат до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни», покладено саме на відповідача.

Але, враховуючи, що з 19.06.2011 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 р.»№ 3491 від 14.06.2011 р., який встановив, що у 2011р. норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 р., тому вважаю, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню до 18.06.2011р., оскільки згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка набрала чинності з 22.05.2008р., виплата підвищення "дітям війни" проводиться в розмірі 49,80 грн..

Керуючись ст.ст. 2, 7, 158, 159, 162, 163, 167 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольтини частково.   

Визнати неправомірними дії посадових осіб ОСОБА_3 Пенсійного Фонду України у м. Первомайську Миколаївської області щодо нездійснення виплат  ОСОБА_2 щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 26 січня 2011р. по 18 червня  2011 року включно.

Зобов’язати ОСОБА_3 Пенсійного Фонду України у м. Первомайську  Миколаївської області нарахувати та виплатити  ОСОБА_2 доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з26 січня 2011р. по 18 червня  2011 року включно з урахуванням вже виплачених сум такого підвищення.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

            Постанова набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

          Апеляційну скаргу може бути подано до Одеського апеляційного адміністративного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

          У разі подачі апеляційної скарги постанова набирає законної сили в день прийняття рішення в справі  судом апеляційної інстанції, якщо постанову не буде скасовано.

Суддя: