Судове рішення #1974642

                                   Справа № 2а - 233/2007

 

                                                                                            

27 березня 2008  року      Київський районний суд м. Сімферополя  в складі

головуючого  судді - Чумаченко Р.Д.

при секретарі - Ліфінцової Я.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в  Київському районі м. Сімферополі  про визнання відмови неправомірною, зобов'язання  до певних дій, відшкодування моральної шкоди,

 

В С Т А Н О В И В:

 

               ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним  позовом.  В обґрунтування якого вказує, що  у відповідності до ЗУ “Про статус суддів” від 15.12.1992р.  йому як колишньому  голові Кримського обласного суду у відставці була призначена пенсія  - “довічне грошове утримання” тому  йому, як інваліду війни другої групи повинна проводитися доплата  - щомісячна надбавка в розмірі 50 грн., у відповідності  до ЗУ “Про поліпшення  матеріального стану учасників бойових дій та інвалідів війни” № 1603-ІV від 16.03.2004р.  із змінами  від 18.11.2004 № 2492- ІV, яку він до 01.01.2007р. отримував  за місцем отримання грошового утримання в Апеляційному суді АР Крим.  Однак, у зв'язку з тим, що  виплата грошового утримання  була передана органам Пенсійного Фонду України, Управління цього фонду в Київському районі м. Сімферополя, де він на сьогодні отримує грошове утримання  відмовило йому в виплаті зазначеної надбавки, посилаючись на те, що  він отримує  “грошове утримання”,  а ні пенсію.  Зазначену відмову він вважає неправомірною, такою що порушує його конституційні права, та просить  зобов'язати відповідача проводити йому доплату до довічного грошового утримання  в розмірі 50 грн. щомісячно, провести перерахунок з 01.01.2007р.  При цьому вказує , що на день звернення до суду заборгованість по справі надбавки складала 550 грн, на сьогодні ця сума вже більша. Крім того, позивач вказує, що неправомірними діями  відповідача йому завдана моральна шкода, яка виразилася в тому, що він вже літня людина,  інвалід війни другої групи був змушений ходити по судових інстанція для відстоювання своїх законних прав. Моральну шкоду позивач оцінює в 1000грн.

          В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав в повному об'ємі.

          Представник відповідача в судове засідання не явився, про дату та місце слухання справи повідомлений належно, про причини неявки суд не повідомив. Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, по доказах , що є в справі.

          Вислухав позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного. 

          Судовим розглядом встановлено, що у відповідності до ЗУ “Про статус суддів” від 15.12.1992р.  позивачу  як колишньому  голові Кримського обласного суду у відставці була призначена пенсія  - “довічне грошове утримання”.

          Позивач стверджує, що йому, як інваліду війни другої групи повинна проводитися доплата  - щомісячна надбавка в розмірі 50 грн., у відповідності  до ЗУ “Про поліпшення  матеріального стану учасників бойових дій та інвалідів війни” № 1603-ІV від 16.03.2004р.  із змінами  від 18.11.2004 № 2492- ІV, яку він до 01.01.2007р. отримував  за місцем отримання грошового утримання в Апеляційному суді АР Крим.

           У відповідності  до постанови Кабінету Міністрів України № 1522 від 02.11.2006р. “Про передачу органам Пенсійного фонду України  функції по призначенню та сплаті пенсії деяким-яким категоріям громадян”, функція  призначення та сплати щомісячного  довічного грошового утримання суддів передана органам Пенсійного фонду України.

         Згідно до листа Управління пенсійного фонду  України в Київському районні м. Сімферополі від 28.08.2007р. № 201/13-06 на ім'я позивача, останньому було відмовлено в сплаті щомісячної надбавки в розмірі 50 грн. як інваліду війни другої групи. При цьому відповідач  посилався на ст. 37 ЗУ “Про державну службу”, у відповідності до якої, суддям у відставці, що мають стаж роботи на посаді судді не менш ніж 20 років , сплачується за його вибором пенсія або звільнене від податків щомісячне довічне грошове утримання  в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. Позивач обрав собі довідне грошове утримання. На думку відповідача, ЗУ “Про поліпшення  матеріального стану учасників бойових дій та інвалідів війни” сплата цільової грошової допомоги до щомісячного довічного грошового утримання нормами цього Закону не передбачено.

         Суд не може погодитися із зазначеною позицією відповідача, оскільки згідно до ст. 1 ЗУ “Про поліпшення  матеріального стану учасників бойових дій та інвалідів війни” № 1603-ІV від 16.03.2004р.  із змінами  від 18.11.2004 № 2492- ІV, інвалідам війни першої та другої групи щомісячно виплачується цільова грошова допомога на прожиття у розмірі 50 грн., незалежно від розміру пенсій та надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги та пенсії за особливі заслуги перед Україною.

          Таким чином суддям у відставці, які є інвалідами війни за місцем отримання довічного грошового утримання має бути нарахована зазначена цільова грошова допомога на прожиття.

           Позивач - суддя у відставці, інвалід війни другої групи, що підтверджується посвідченням від 30 листопада 2006 року, має право на зазначену грошову допомогу, тому його позовні вимоги в частині визнання відмови відповідача в сплаті  йому грошової допомоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному об'ємі.

           Що стосується вимог про відшкодування моральної шкоди, то, на думку суду, в цій частині позов підлягає задоволенню частково, в сумі 500 грн., оскільки позивач літній чоловік, є інвалідом війни другої групи, був змушений ходити по інстанціях для відстоювання свого законного права на отримання грошової допомоги, яка передбачена законом для його категорії громадян, що завдало йому певні  моральні страждання.

           На підставі викладеного, ст. 37 ЗУ “Про державну службу”, ст. 1 ЗУ “Про поліпшення  матеріального стану учасників бойових дій та інвалідів війни”, керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, с у д

П О С Т А Н О В И В:

          Позов задовольнити.

         Визнати відмову Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя  від 28.08.2007р.  в сплаті  ОСОБА_1 грошової допомоги як інваліду війни другої групи в розмірі 50 грн. щомісячно неправомірною.

         Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя  проводити сплату ОСОБА_1 грошової допомоги в розмірі 50 грн., як інваліду війни другої групи щомісячно  починаючи з 01.01.2007р.

       Стягнути з Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя на користь ОСОБА_1 в відшкодування  моральної шкоди в розмірі 500 грн.

       Судовий збір віднести за рахунок держави.

На постанову може бути принесена заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів зі дня проголошення постанови, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційну скаргу до апеляційного суду АРК через Київській районний суд м. Сімферополя.

 

Суддя                  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація