Справа № 2-2039/11 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2011р. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі : головуючого судді - Літвіненко Т.Я.

 при секретарі          - Шилакіній Л.О.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до  ОСОБА_2  про стягнення боргу за договором позики  –

ВСТАНОВИВ:

08.11.2011р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики з урахуванням індексу інфляції в сумі 1294 грн. та 31 грн. - три процента річних від час прострочення, мотивуючи свої вимоги тим, що 16.11.2010р. відповідачка взяла у нього в борг 1240 грн., які зобов`язалась повернути до 01.01.2011р., про що написала розписку. Строк повернення боргу закінчився, однак повернути вказану суму грошей відповідачка відмовляється.  

В судовому засіданні позивач підтримав позов у повному обсязі та просив його задовольнити.

Відповідачка в судовому засіданні позов визнала та не заперечувала проти його задоволення, вказуючи, що вона не змогла повернути борг у зв’язку з скрутним майновим становищем.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд дійшов слідуючого.

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені названими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до вимог статей 11,13,203,204 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків (зобов`язань) зокрема, є договори, зміст яких не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення його учасників має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; він має бути вчинений у форм, встановленій законом і спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Договір є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійним.

Відповідно до ст. 509,526,615 ЦК України правомірний  договір породжує для сторін цивільні обов`язки, які повинні виконуватись належним чином у межах та на умовах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язань недопустима, якщо інше не передбачене умовами договору чи законом.

Згідно із положеннями статей 1046,1047,1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050, ч.2 ст. 625 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.   

Судом встановлено, що 16.11.2010р. за договором позики, укладеному в усній формі, позивач передав відповідачці 1240 грн. під зворотне зобов`язання останньої повернути таку ж суму грошових коштів до 01.01.2011р., про що ОСОБА_2 складено розписку (а.с. 3).

Однак до вказаного строку відповідачка не повернула позивачу 1240 грн., отже строк прострочення виконання зобов’язання складає 304 дні, тобто сума боргу з урахуванням індексу інфляції дорівнює 1294 грн. та три процента річних за час прострочення складає 31 грн..  

На підставі викладеного, враховуючи, що визнання відповідачкою позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги знайшли своє повне підтвердження в судовому засіданні, обґрунтовані, законні і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача на підставі ст. 88 ЦПК України понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 188 грн. 10 коп.   

Керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 60, 209, 213, 214, 215, 216 ЦПК України, суд, -   

В И Р І Ш И В :

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1294 грн. заборгованості за договором позики з урахуванням індексу інфляції, 31 грн. - три процента річних за час прострочення та 188 грн. 10 коп. витрат по сплаті судового збору, всього  1513 (одну тисячу п`ятсот тринадцять) грн. 10 коп.   

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: