Справа №2/1519/7972/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

22 грудня 2011 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Дрішлюка А.І.,

при секретарі судового засідання Солтис О.Ю.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

в с т а н о в и в :

В Малиновський районний суд м. Одеси звернулась ОСОБА_1 з позовом про стягнення боргу. Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивачка зазначила, що відповідач ОСОБА_2 отримав від неї грошові кошти у сумі 4 650 доларів США, що в еквіваленті складало 25 575 гривень, які зобов’язався повернути до 23 серпня 2008 року, проте в обумовлений сторонами строк відповідач цю суму не повернув, в зв’язку з чим позивачка просила суд постановити рішення, яким стягнути суму позики у сумі 25 575 гривень, а також витрати по сплаті державного мита у сумі 255, 75 грн., ІТЗ 30 грн. В процесі розгляду справи позивачка уточнила позовні вимоги, в зв’язку зі змінами офіційного курсу долара США станом на 22.12.2008 року та просила стягнути суму позики у сумі 4 650 доларів США, що в еквіваленті складає 38 900 гривень.

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси  від 22 грудня 2008 року було задоволено позов ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про стягнення  боргу. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг у сумі 38 900 грн. та судові витрати у розмірі 285 грн. 75 коп. (а.с.24-25).

Відповідач не погоджуючись з рішенням суду 08.04.2010 року подав заяву про його перегляд. Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 02.12.2010 року було заочне рішення було скасовано, справу призначено до розгляду (а.с.57).

Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 29.03.2011 року позов ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про стягнення  боргу було залишено без розгляду (а.с.57).

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 01.11.2011 року ухвалу про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про стягнення  боргу було скасовано (а.с.95-96).

12.12.2011 року представником позивача було подано заяву про уточнення позовних вимог, в якої він просив стягнути з відповідача заборгованість з урахуванням індексу інфляції у розмірі 33 111,83 грн.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Суд приймає рішення в порядку ст. 169 ЦПК України  за наявними в справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.   

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти  або  інші речі,  визначені  родовими ознаками,  а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму  позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості, а договір позики є укладеним з  моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. З врахуванням положень ст.ст. 11, 509, 626, 639, 1046 ЦК України суд вважає встановленим, що  сторони знаходяться в зобов’язальних договірних відносинах які кваліфікуються судом як позикові. Як вбачається з наданих суду документів, зокрема копії розписки відповідача та пояснень позивачки, між позивачкою і відповідачем 08.08.2008 року було укладено договір позики, предметом якого було позика грошових коштів у сумі 4 650 доларів США, які відповідач зобов’язався повернути в строк до 23 серпня 2008 року.

           Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  ЦК України,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості,  такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у  строк  та  в порядку, що встановлені договором.

За період розгляду справи відповідач частково погасив борг, повернувся 1000 дол., що визнається сторонами, до матеріалів справи приєднана відповідна розписка (а.с. 40).    

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 32 399 грн. 05 коп. підлягають задоволенню.

Щодо вимог про індексацію грошової суми, яка підлягає стягненню. Відповідно до Закону України „Про індексацію грошових доходів населення” N 1282-XII від 03.07.1991 індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (ст.1). Відповідно до ст. 2 вказаного Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.  Разом з тим, суд відмовляє в застосуванні індексу інфляції, оскільки сторони використовували механізм доларового еквіваленту, який компенсує можливі втрати позивача пов’язані з простроченням виконання боржника-відповідача грошового зобов’язання вираженого в національній валюті по справі (ст. 524 ЦК України).

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.   

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. До судових витрат згідно зі ст. 79 ЦПК України відносяться судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема, витрати на інформаційно-технічне забезпечення; витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи. Таким чином суд стягує з відповідача на користь позивач понесені останнім витрати по сплаті державного мита та ІТЗ в розмірі 322 грн. 75 коп.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 20, 509, 524, 526, 626, 639, 1046, 1049 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 61, 88,  209, 212, 213-215 ЦПК України, СУД –

В И Р І Ш И В :

Уточнений позов ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про стягнення  боргу – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг у сумі 38 900 грн.

В частині стягнення індексу інфляції –відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 322 грн. 75 коп.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення апеляційної скарги.

ГОЛОВУЮЧИЙ                                                                                           А.І.  ДРІШЛЮК