Справа №  2-865/11

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16 травня 2011 р.                                                                                      м.Шахтарськ

          Шахтарський міськрайонний суд Донецької області  у складі:

головуючого судді                                  Федорової О.Ф.

при секретарі                                           Кобзіній Т.В., Комісарі С.А.

за участю позивача                                  ОСОБА_1

за участю представника відповідача      ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду в місті Шахтарську Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» Відокремленого підрозділу «Шахтарська - Глибока» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання, -

ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернувся до суду з цивільним позовом до відповідача, в якому просить стягнути з ВП «Шахтарська-Глибока» ДП «Шахтарськантрацит» на його користь на відшкодування моральної шкоди суму 77 000 грн. Мотивуючи свої позовні вимоги тим, що більш ніж 31 рік він перебував у трудових відносинах на різних підприємствах вугільної промисловості електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею, останній час на ВП “Шахтарська-Глибока” ДП «Шахтарськантрацит». Згідно висновку МСЕК від 20.01.2009р. йому встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 40% та третя група інвалідності безстроково, у зв'язку з професійним захворюванням – хронічним обструктивним захворюванням легенів другої стадії загострювання, яке супроводжується захворюванням – атеросклеротичним кардіосклерозом. Вважає, що отриманим захворюванням йому спричинена моральна шкода, оскільки відповідачем не забезпечені безпечні умови праці.    

          У судовому засіданні позивач повністю підтримав свої позовні вимоги. Просив позов задовольнити. Надав суду пояснення відносно своїх страждань та зазначив, що ушкодження його здоров'я привело до порушення його особистих немайнових прав, таких як право на охорону здоров'я, на безпечну працю. Внаслідок професійного захворювання він став інвалідом третьої групи і його здоров’є вже ніколи не відновиться до нормального стану. З моменту його захворювання і до теперішнього часу була порушена його нормальна життєдіяльність. Упродовж усього цього часу він був вимушений неодноразово звертатися до різних медичних установ і організацій з приводу його захворювань. Згідно приписів лікарів йому рекомендовано уникати переохолодження, важких фізичних навантажень, контакту з пилом, токсичними газами, в несприятливих мікрокліматичних умовах, також було рекомендовано динамічне спостереження і лікування у пульмонолога, кардіолога, санітарно-курортне лікування і оздоровлення в санаторії – профілакторії. Для нього дуже незручно користуватися громадським транспортом з огляду на те, що йому протипоказано знаходитися в середовищі, де існує яка-небудь вібрація. Нині, в результаті профзахворювань він не може виконувати певні роботи по господарству, був вимушений відмовитися від певних звичок і свого улюбленого зайняття. Деякий час йому довелося фізично і морально пристосовуватися до такого життя з урахуванням його інвалідності і обмежень, які витікають з наслідків його захворювання. Нині він, не зі своєї вини вимушений досить часто звертатися за допомогою до медичних установ і проходити курси лікування, що також дезорганізує його життя і спричиняє за собою негативні наслідки, які згубно відбиваються на його нервовій системі.

          Представник відповідача у судовому засіданні  позов не визнала, посилаючись не те, що позивачем до матеріалів справи не додано жодного документу, який би підтверджував факт спричинення йому моральної шкоди, таким би документом, на її думку, міг бути лише висновок експертизи у якому булу б зазначено про спричинення моральної шкоди. Просила у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

           Заслухавши пояснення  позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи сторін суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

          Судом встановлені наявні факти та відповідні їм правовідносини.

          Позивач ОСОБА_1 з 1973р. перебував у трудових відносинах на різних підприємствах вугільної промисловості, з 20.08.1996р. працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею на ВП “Шахтарська -Глибока” ДП «Шахтарськантрацит» та 26.01.2009р. був звільнений за п.2 ст. 40 КЗпП України через виявлену невідповідність виконуємої роботи внаслідок стану здоров’я. Працював в умовах важкої фізичної праці, піддавався дії несприятливого мікроклімату, підвішеної концентрації вугільно-породного пилу. Висновком МСЕК від 20.01.2009р. йому встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 40% та третя група інвалідності безстроково.

          Суд вважає доведеним, що позивачу внаслідок професійного захворювання заподіяно моральну шкоду, що позивач відчував і відчуває фізичні страждання, частково втратив працездатність, роботу, яку виконував протягом більш ніж 31 рік.

          Суд вважає доведеними вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, і вважає, що позов може бути задоволений, але з урахуванням характеру і ступеня завданої шкоди, часткового збереження працездатності позивача, його матеріального і сімейного стану, а також те, що у його медичних документах вказані обмеження по його працездатності, та те, що відповідач не визнає позов, керуючись принципом справедливості, слід зменшити суму відшкодування до 12000грн. Ця сума обґрунтована вищенаведеними доказами – матеріалами справи і зумовлюється тим, що позивачу дійсно протягом тривалого часу завдано моральної шкоди умовами виробництва, що призвело до незворотних наслідків – втрати працездатності безстроково, втрати здоров’я.

          У відповідності із ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала за наявності її вини.  

                Статтею 153 Кодексу Законів про працю України передбачено, що на всіх підприємствах, в установах та організаціях повинні утворюватися безпечні та нешкідливі умови праці.

          Забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

          Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, обладнання та інших  засобів виробництва, стан колективного та індивідуального захисту, які використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

          Отримання позивачем професійного захворювання свідчить про те, що зазначені норми законодавства відповідачем дотримані не були, що власне і призвело до захворювання.   

          Викладене є підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди відповідачем, у відповідності із статтею 237№ КЗпП України.

          Згідно із ст. 237№ Кодексу законів про працю України відшкодування працівнику моральної шкоди у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, провадиться власником або уповноваженим ним органом в порядку, встановленому законодавством.

В судовому засіданні на підставі аналізу приведених доказів беззаперечно встановлена вина відповідача у спричинені позивачеві моральної шкоди внаслідок пошкодження здоров’я.

          Відповідно до ст. 1168 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

          У відповідності до ст. 23 ЦК України та п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом, залежно від характеру заподіяних фізичних та душевних страждань, їх глибини та погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, а також інших негативних наслідків, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, при визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

          Суд не може погодитись з доводами представника відповідача відносно відшкодування шкоди лише за умови наявності висновку експертизи про спричинення позивачу моральної шкоди. Відповідно до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. В свою чергу ст. 143 ЦПК України визначає, що суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі для з’ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла, тощо.

          Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає зокрема у фізичному болю та стражданнях,  які фізична особа зазнала у зв’язку із каліцтвом або інших ушкодженням здоров’я.      

          Суд вважає, що встановлення факту наявності спричинення позивачу моральної шкоди в даному випадку, не потребує спеціальних знань та підтверджено іншими наявними у справі доказами.

          Відповідно до ч. 4 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.

          Керуючись статтями ст.21, 28 Закону України “Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, керуючись ст..1168 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 84, 88, 213-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

          Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» Відокремленого підрозділу «Шахтарська - Глибока» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання – задовольнити частково.

          Стягнути з Відокремленого підрозділу «Шахтарська - Глибока» Державного підприємства «Шахтарськантрацит»  на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію  за моральну шкоду у сумі 12 000 (дванадцять тисяч) гривень.

          У  решті  позовних вимог відмовити.            

Стягнути з Державного підприємства «Шахтарськантрацит» Відокремленого підрозділу «Шахтарська - Глибока» на користь держави судовий збір в сумі 120грн..

Стягнути з Державного підприємства «Шахтарськантрацит» Відокремленого підрозділу «Шахтарська - Глибока» на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 15грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом  подання апеляційної скарги  протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя                                                                                       О.Ф.Федорова