Справа №  1-136/11

Провадження №11/0390/784/11 Головуючий у 1 інстанції:Костюкевич О.К.

Категорія: оскарження постанови про

закриття кримінальної справи   Доповідач: Хомицький А. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

23 грудня 2011 року місто Луцьк  

          Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

          головуючого судді –Хомицького А.М.,

суддів –Оксентюка В.Н., Силки Г.І.,

за участю прокурора – Артиш Н.В.,

захисника – адвоката ОСОБА_1,

підсудного –ОСОБА_2,

законного представника підсудного - ОСОБА_3,

          розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за апеляцією законного представника потерпілого - ОСОБА_4 на постанову Ківерцівського районного суду від 10 жовтня 2011 року, якою

          ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився та проживає в АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше несудимого,-

          звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого  ст.128 КК України  у зв’язку із застосуванням п. «а»ст.1, ст.6 Закону України «Про амністію у 2011 році»та закрито провадження у справі.

          Цивільний позов представника потерпілого залишено без розгляду.

          Запобіжний захід ОСОБА_2 у виді підписки про невиїзд скасовано.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області, -

В С Т А Н О В И Л А :

          Згідно постанови суду ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 29 квітня 2011 року близько 10 год. 20 хв., перебуваючи в приміщенні Цуманської загальноосвітньої школи, необережно штовхнув учня цієї школи –неповнолітнього ОСОБА_5, який від отриманого поштовху вдарився головою об дерев’яні двері та отримав тілесні ушкодження, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії середніх.

У своїй апеляції законний представник потерпілого ОСОБА_5 - ОСОБА_4 просить постанову суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування. Зазначає, що дії ОСОБА_2 органом досудового слідства та судом необхідно було кваліфікувати за ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, оскільки потерпілий чотири дні перебував у реанімаційному відділенні лікувального закладу, а тому загрожувала небезпека його життю. Крім цього, судом з цього приводу безпідставно відхилено клопотання про призначення у справі комісійної судово-медичної експертизи та не допитано усіх свідків.

Заслухавши доповідача, який виклав суть постанови суду першої інстанції та доводи апеляції, пояснення підсудного ОСОБА_2, його законного представника ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_1, які заперечували доводи апеляції та просили залишити постанову без зміни, міркування прокурора про скасування постанови суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція до задоволення не підлягає.

Безпідставними і такими, що не підтверджуються матеріалами справи є доводи апеляції, про те, що судом відхилено клопотання представника потерпілого про призначення у справі комісійної судово-медичної експертизи. Як убачається із протоколу судового засідання, зауважень на який не надходило, такого клопотання жоден з учасників процесу, в тому числі і представник потерпілого, не подавав, погоджуючись із висновком судово-медичної експертизи №47 від 29.06.2011 року, згідно якому потерпілому ОСОБА_5 були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Відповідно до ч.1 ст.44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках передбачених Кримінальним кодексом, а також на підставі закону України про амністію чи акта помилування.

Згідно ст. 1 Закону України "Про амністію у 2011 році"  від 08.07.2011 року певна категорія осіб, у тому числі неповнолітні, підлягають звільненню від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України.

Як убачається із матеріалів справи, підсудний ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1, на момент вчинення злочину був неповнолітнім, злочин, у якому він визнаний винним, за формою вини є необережним і відноситься до категорії середньої тяжкості.

За таких обставин, захисник ОСОБА_1, за згодою ОСОБА_2, звернувся в суд із клопотанням про звільнення останнього від кримінальної відповідальності та закриття щодо нього кримінальної справи на підставі ст.1 п."а", ст. 6 Закону України "Про амністію у 2011 році"  від 08.07.2011 року .

А тому суд першої інстанції, дотримуючись вимог кримінального та кримінально-процесуального закону про необхідність закриття кримінальної справи за даних обставин, обґрунтовано звільнив ОСОБА_2  від кримінальної відповідальності за ст. 128 КК України на підставі ст. 6 Закону України “Про амністію у 2011 році”, закривши провадження у справі.

Також суд першої інстанції згідно вимог закону залишив цивільний позов представника потерпілого про стягнення матеріальної та моральної шкоди без розгляду, роз’яснивши право звернення до суду з цим позовом в порядку цивільного судочинства (а.с.138).

Враховуючи наведене, колегія суддів доходить висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування з направленням справи на додаткове розслідування за обставин, наведених в апеляції, немає.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Постанову Ківерцівського районного суду від 10 жовтня 2011 року, якою ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за ст. 128 КК України на підставі ст. 6 Закону України “Про амністію у 2011 році” і провадження у справі закрито, залишити без зміни, а апеляцію законного представника потерпілого ОСОБА_4 –без задоволення.

Головуючий

Судді