ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.11.11р.Справа № 16/5005/9518/2011

за позовом  Комунального підприємства „Дніпроводоканал” Дніпропетровської міської  ради, м. Дніпропетровськ

до  Дочірнього підприємства "Самара" приватного підприємства "Кіаніт-А", м. Дніпропетровськ 

про стягнення 118 068 грн. 65 коп.

                                                                                             Суддя  Пуппо Л.Д.

Представники:

   від позивача: ОСОБА_1 - дов. за № 65/28-06  від 11.07.2011р. 

  від відповідача: ОСОБА_2 - дов. за № 42/09 від 17.09.10

  Книшенко П.О. - директор  

      СУТЬ СПОРУ

Позивач просить стягнути суму заборгованості по оплаті послуг з водопостачання в розмірі  118068,65 грн., з яких : 99939,01 грн. - сума  основного боргу, 3973,18 грн. - сума пені ,11164,17 грн. - інфляційне збільшення, 2992,29 грн.- 3% річних від простроченої суми, а також судові витрати по справі.

Відповідач проти позову заперечує наступним.

- оплата   за   спожиту   воду   провадилася Відповідачем не по розрахунках Позивача, а по показниках приладу обліку спожитої води,   Позивач   же   рахунок   за   спожиті   обсяги   питної   води   нараховував   убік збільшення, то у зв'язку з цим нібито й виникла ця заборгованість;

- розрахунок штрафних санкцій Позивачем зроблений не вірно, як і сама сума загальної заборгованості зроблена без обліку загальної позовної давності тривалістю у 3 роки (ст.257 ЦКУ) від дати звернення Позивачем до суду по захисту своїх прав;

- Позивач    застосовує до Відповідача міру відповідальності   за   порушення   грошового   зобов'язання   у   розмірі   0,5%   від простроченої суми за абзацом 2 п.3.1 розділу 3 Договору і другий раз застосовує міру
відповідальності за порушення грошового зобов'язання за нормою ч.2 ст. 625 ЦК України у розмірі 3%  річних від простроченої суми;

- Період з листопада 2002р.по травень 2011р.,  з урахуванням  вимоги стягнення неустойки,  підпадає  під сплив позовної давності у відповідності  з ч. 3 ст.267 Цивільного кодексу України, тому є підставою для  відмови судом;

- після  складання акту звірки   за його даними  є заборгованість на суму 9381,38 грн., яку він визнає.

Також Відповідач просить зменшити розмір санкцій за порушення  грошових зобов’язань.

У своїх поясненнях до відзиву  Відповідача, Позивач  вважає, що  заперечення  Відповідача є безпідставними, оскільки  листом від  03.02.2010р. №05/02 він визнає суму боргу за період з 01.01.2007р. по 01.12.2009р.  в розмірі 20414,82 грн. та просить укласти  договір реструктуризації. Таким чином після перевірки розрахунку сума заборгованості становить 60438,27 грн. за період з січня 2007р по березень 2011р.

Заявою від  23.11.11 Відповідач вказує на те, що   зазначений лист про реструктуризацію боргу не є  доказом визнання ним боргу, а доказом визнання боргу є  якась юридична дія, тобто  укладання договору,  погашення заборгованості.

В засіданні 17,23.11.11р. оголошено перерву на 23,28.11.11р.

Справа розглядається за наявними матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України ).

В порядку статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача,  та оцінивши надані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ

Відповідно до правовстановлюючих документів відповідачем змінено назву та встановлено правонаступника в особі дочірнього підприємства "Самара" приватного підприємства "Кіаніт-А" з усіма правами та обов'язками.        

10.02.1998р. Між Позивачем та Відповідачем  укладений договір №2721 на відпуск води та послуг каналізації.

Згідно п.1.1.1 Договору Позивач зобов’язаний відпустити  питну воду в кількості 196м3 в місяць.

Оплата за відпуск води та послуг   каналізації  здійснюється щомісячно в 5 –денний строк по рахункам або абонентським книжкам, після початку розрахункового місяця.

У разі прострочення платежу  сплачується пеня в розмірі 0,5% суми, яка підлягає  оплаті за кожний день прострочення ( п.3.1 Договору).

Так, за період з листопада 2002р. по травень 2011р. були виставлені рахунки на суму  141588,10 грн.

Відповідач сплатив лише частину боргу в розмірі 41649,09 грн.

Внаслідок чого, станом на 11.07.11р. за Відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 99939,01 грн.

Листом № 2131/9-19 від 04.04.11р. на адресу Відповідача направлені  акти  звірки розрахунків. У десятиденний термін  останній не надіслав своїх заперечень, тому Позивач вважає, що він погодився з нарахуванням.

Згідно вимог, визначених в статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ч. 1 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, за порушення умов договору з урахуванням перерахунку Позивач  нарахував: за період з  січня по серпень2007р,  березень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2008р., січень, лютий, квітень - грудень 2009р., січень, лютий, липень, вересень - листопад 2010р., січень, березень 2011р. суму основного боргу 60438,27 грн., сума пені -3973,18 грн.

На підставі положень ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив  виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, за спірний період інфляційні становлять  11164,17 грн., три проценти річних –2992,29 грн., що підтверджується розрахунками Позивача.

Клопотання Відповідача про зменшення розміру  санкцій за порушення договірних зобов’язань підлягає задоволенню та у відповідності з п.3 ст.83 ГПК України, якою зазначено що господарський суд, приймаючи рішення, має право  зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, зменшує  розмір пені до 73,18 грн.

Заперечення Відповідача з приводу строку позовної давності  є недоречним з таких підстав.

Згідно ч.1 ст.264 Цивільного кодексу України перебіг  позовної  давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Такими діями згідно ч. 23 Інформаційного листа господарського суду України № 01-8/211 від 07.04.2008р. про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексу України можуть бути будь - які дії боржника, які свідчать, що боржник визнав себе зобов’язаною особою по відношенню до кредитора, Зокрема,  до дій, які свідчать про визнання боргу відноситься: повне або часткове визнання претензії, часткове погашення самим боржником чи за його згодою іншою особою основного боргу і неустойки, прохання про відстрочку виконання.

Відповідно до ч.3 ст. 264 Цивільного кодексу України після  переривання  перебіг  позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Листом №05/02 від 03.02.10р. Відповідач визнав свою заборгованість  та просить про реструктуризацію боргу, що є  підставою для переривання строку  позовної давності.

Заперечення Відповідача щодо покладення на нього Позивачем двічі фінансових санкцій за одне правопорушення, не відповідає нормам законодавства, оскільки Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності ; неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник,   який   прострочив   виконання   грошового   зобов'язання,   на   вимогу   кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь чЈ'. прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціям, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та  отримані компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов "язання.

Аналогічна позиція Позивача підтверджується Верховним Судом України (постанова № 3-11 гс 10 від 15.10.2011 р.)

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково, розмір основного боргу становить -  60438,27 грн., сума пені -73,18грн., інфляційні - 11164,17 грн., 3% річних –2992,29 грн.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 193,230 Господарського Кодексу України, 264, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України статтями 49, 77,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Самара" приватного підприємства "Кіаніт-А" (49074, м. Дніпропетровськ, вул. Сагайдачного,6, ЄДРПОУ 21852776) на користь Комунального підприємства „Дніпроводоканал” Дніпропетровської міської  ради  (49101,м.Дніпропетровськ,вул. Червона,21А,  ЄДРПОУ 03341305) розмір основного боргу -  60438,27 грн., сума пені -73,18 грн., інфляційні - 11164,17 грн., 3% річних –2992,29 грн., 785,68 грн. державного мита, 157,05 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

В решті відмовити.

Суддя                                                                                                    Л.Д.Пуппо

Рішення підписано 08.12.11