ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

                                                                                      Справа № 1-59/11                                                                                                                                                                   

23 листопада 2011 року

Зарічненський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді                                          Зейкан Н.М.

при секретарі                                                   Савич Ж.В.

з участю прокурора                                         Полюховича Ф.В.

потерпілої, цивільного позивача                    ОСОБА_1

представника потерпілої                                 ОСОБА_2.   

захисника                                                         ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Зарічне кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, в порядку ст.89 судимості не має, за ч.2 ст.286 КК України,-  

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4, керуючи автомобілем, порушив правила безпеки дорожнього руху, допустив з’їзд в кювет, спричинивши смерть потерпілому ОСОБА_5, за наступних обставин.

23 квітня 2011 року близько 11-ї години 30 хвилин ОСОБА_4, керуючи особистим автомобілем марки «ВАЗ-21093», державний номерний знак НОМЕР_1,  в стані алкогольного сп’яніння,  рухаючись по вул.Крижовій в смт.Зарічне Рівненської області зі швидкістю приблизно 160 км/год., порушуючи  п.12.4 Правил дорожнього руху (далі –Правил), відповідно до якого, в населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю 60 км/год. та п.12.9 Правил, згідно з яким водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість руху, зазначену в п.п.12.4-12.7 Правил, п.12.1 Правил, згідно якому під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не врахував дорожню обстановку, не впорався з керуванням, виїхав за межі проїзної частини дороги та допустив з’їзд в правий кювет. В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди, пасажир автомобіля ОСОБА_5 від отриманих травм помер на місці події.

В судовому засіданні ОСОБА_4 винним себе визнав частково. Підсудний не заперечуючи своєї вини в порушенні ним правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого, не визнав, що він перебував в нетверезому стані під час вчинення ДТП. Суду показав, що 23 квітня 2011 року в ранці, на прохання його друзів ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, він відвіз їх в с.Черніни Зарічненського району, де останні вживали спиртне, а            він - не вживав. Повертаючись з товаришами в смт.Зарічне, керуючи автомобілем, він перевищив швидкість руху, не впорався з керуванням, в результаті чого допустив з’їзд в кювет. Відразу після ДТП  в своєму будинку він переодягнувся і вжив близько 400 грамів горілки. Цивільний позов визнав. Відшкодував 12 тисяч гривень потерпілій завданої шкоди. Підсудний, посилаючись на те, що він порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого, будучи в тверезому стані, просив звільнити його від покарання на підставі Закону України «Про амністію в 2011 році»

Крім часткового визнання підсудним своєї вини, винність його встановлена та доведена зібраними та перевіреними в ході судового слідства доказами.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні показала, що смерть сина завдала їй матеріальну шкоду в розмірі 29 291,40 гривень –витрати пов’язані з похованням та моральну шкоду, яка виразилась в душевних стражданнях та переживаннях, яку вона оцінює в 30 тисяч гривень. Посилаючись на те, що ОСОБА_4  добровільно їй відшкодував 7 тисяч  гривень матеріальної шкоди та 5 тисяч гривень моральної шкоди, потерпіла просила стягнути з підсудного 22 291,40 гривень матеріальної шкоди  та 25 тисяч гривень моральної шкоди. Потерпіла наполягала на призначенні покарання підсудному, лише у виді позбавлення волі.

Свідок ОСОБА_8В  в судовому засіданні ствердив, що 23 квітня 2011 року, батько  підсудного попросив його знайти сина ОСОБА_4, через те, що останній керує автомобілем в нетверезому стані і протягом трьох діб не являється додому. Знайшовши останнього в с.Черніни, під час розпиття спиртних напоїв з товаришами, він умовив підсудного їхати додому. По дорозі в смт.Зарічне він знаходився в автомобілі підсудного, коли ОСОБА_4 перевищив швидкість, не впорався з керуванням і скоїв ДТП.

Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_9, в судовому засіданні показали, що 23 квітня 2011 року, перебуваючи в с.Черніни Зарічненського району вони розпивали спиртні напої з жителями цього ж села. Підсудний ОСОБА_4 спиртне не вживав і перебував у тверезому стані.

Суд критично оцінює показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_9М і вважає їх не об’єктивними та непереконливими, оскільки вони суперечать показанням свідка ОСОБА_8., який бачив, як вони з ОСОБА_4 розпивали спиртне в с.Черніни. Крім того,  вказані свідки є товаришами підсудного, а тому з метою пом’якшити відповідальність ОСОБА_4, показали, що 23 квітня 2011 року в с.Черніни, підсудний спиртних напоїв з ними не вживав.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав, що він перебував в будинку підсудного ОСОБА_4 і бачив, що підсудний після ДТП випив незначну кількість  горілки, не більше 50-100 грамів.

Протоколом огляду місця події від 23.04.2011 року,  встановлено  місце ДТП, зафіксовані сліди гальмівного шляху автомобіля «ВАЗ-21093»та виявлено труп ОСОБА_5Ю.(а.с.9-24)

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи, при судово-медичному досліджені трупа ОСОБА_5 виявлені наступні тілесні ушкодження:  тупа травма грудної клітки, множинні переломи ребер з пошкодженням легень, забій легень, двобічний гемоторакс, закритий перелом лівого плеча, садна тулуба та кінцівок. Вказані тілесні ушкодження утворились прижиттєво, можливо при дорожньо-транспортній пригоді від контактування з частинами салона автомобіля і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх спричинення і перебувають в прямому причинному зв’язку з настанням смерті. Смерть           ОСОБА_11 настала внаслідок тупої травми грудної клітки з переломами ребер з пошкодженням легень, забою легень та двобічного гемоторакса.(а.с.100-102).

За висновком судової авто-технічної експертизи, в дорожній обстановці, яка виникла            23 квітня 2011 року, ОСОБА_4 повинен був діяти згідно з вимогами п.10.1 Правил дорожнього руху, згідно якого перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, п.12.1 Правил дорожнього руху, за яким під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, п.12.4 Правил, відповідно до якого у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год. та п.12.9 Правил, згідно якому водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах               12.4-12.7 Правил. Причиною даної дорожньо-транспортної пригоди є виїзд автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 за межі проїзної частини дороги. (а.с.113-115).

Враховуючи наведене, суд рахує, що в прямому причинному зв’язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали, перебуває порушення ОСОБА_4 правил дорожнього руху.

Відповідно до висновку судово-токсикологічної експертизи, в крові ОСОБА_4 виявлений етиловий спирт в концентрації 2,13 ‰. Вказана концентрація алкоголю в крові відповідає середній степені алкогольного сп’яніння. (а.с.106).

Доводи ОСОБА_4 стосовно того, що він керував автомобілем будучи тверезим є такими, що не відповідають добутим в ході судового слідства доказам і спростовуються вищезазначеною експертизою. Крім того, показання ОСОБА_4 про те, що він вжив 400 грамів горілки після скоєння ДТП, спростовуються показаннями свідка ОСОБА_10, який бачив, що  ОСОБА_4  після ДТП випив не більше 50-100 грамів горілки.

Суд відноситься до показань підсудного критично і розцінює їх, як намір ухилитись  від відповідальності за скоєння ДТП  в стані алкогольного сп’яніння, оскільки підсудний умисно вжив спиртне після скоєння ДТП, достовірно знаючи, що це заборонено Правилами дорожнього руху, а тому суд вважає, що такі дії підсудного направленні на приховування стану сп’яніння, в якому він перебував в момент ДТП.

Оцінивши наведені докази в їх сукупності, суд рахує, що вина ОСОБА_4 доведена і дії підсудного органами досудового слідства кваліфіковані вірно за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, дані про особу підсудного, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Як особа, ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується позитивно, раніше двічі притягався до кримінальної відповідальності, є потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС.

Обставин, що пом’якшують покарання підсудного, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного, є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Враховуючи, що ОСОБА_4 скоїв тяжкий злочин, з необережною формою вини, суд вважає, що покарання підсудному слід призначити в межах санкції ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі.

Клопотання підсудного ОСОБА_4 про звільнення його від покарання, внаслідок акту амністії, не підлягає до задоволення, оскільки у відповідності до п. «з»ст.7 Закону України «Про амністію у 2011 році», до осіб, які вчинили злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, амністія не застосовується.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4, суд визнає обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення, у відповідності до ч.2 ст.1187 ЦК України.

В ході судового розгляду справи знайшло своє підтвердження те, що в результаті злочинних дій ОСОБА_4, потерпілій ОСОБА_1 заподіяна матеріальна та моральна шкода.

Враховуючи характер протиправних дій ОСОБА_4, глибину та тривалість моральних страждань потерпілої ОСОБА_1 з приводу втрати сина, суд, виходячи із засад розумності та справедливості, вважає, що для відшкодування моральної шкоди  на користь потерпілої необхідно стягнути  25 000 грн.

Також, підлягає стягненню понесена потерпілою та документально підтверджена матеріальна шкода. З врахуванням частково відшкодованої матеріальної шкоди, стягненню з ОСОБА_4 підлягає шкода в розмірі 22 291,40 грн.

На підставі наведеного ст.ст. 323,324,328 КПК України, суд

з а с у д и в:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого                      ч.2 ст.286 КК України і призначити йому покарання  у виді позбавлення волі строком на чотири роки  з позбавленням права керування транспортними засобами на три роки.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_4 змінити з  підписки про невиїзд на тримання під вартою.

Строк відбування покарання рахувати з 23 листопада 2011 року - з часу винесення вироку.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 22 291,40 гривень в порядку відшкодування матеріальної шкоди та 25 тисяч гривень в порядку відшкодування моральної шкоди.

Речові докази: автомобіль «ВАЗ-21093», державний номерний знак НОМЕР_1, колесо від автомобіля, ущільнювач лобового скла, акумулятор, повернути ОСОБА_4, як власнику. Спортивну кофту чорного кольору, куртку чорного кольору, гумовий тапок, розбите лобове скло, знищити.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду в Рівненській області протягом п”ятнадцяти діб з моменту його проголошення шляхом подачі апеляції через Зарічненський районний суд, а засудженим, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.                                  

Головуючий