ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" грудня 2011 р.Справа № 30/17-2887-2011
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді Головея В.М.,
Суддів: Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.
при секретарі судового засідання: Ткачук Є.О.
за участю представників сторін:
від позивача за первісним позовом: не з’явився
від відповідача за первісним позовом: ОСОБА_1, довіреність 17/1, дата видачі: 17.08.2011 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства „АТП ДОМСТРОЙ-АВТО”
на рішення господарського суду Одеської області від 15.09.2011 року
по справі № 30/17-2887-2011
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕМПІЛС-УКРАЇНА”
до відповідача: Приватного підприємства „АТП ДОМСТРОЙ-АВТО”
про стягнення та зобов’язання вчинити певні дії
та за зустрічним позовом Приватного підприємства „АТП ДОМСТРОЙ-АВТО”
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕМПІЛС-УКРАЇНА”
про визнання договору оренди удаваним, а договору, який вчинено насправді - недійсним
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.
В судовому засіданні 22.12.2011р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням господарського суду Одеської області від 15.09.201 р. позов ТОВ „ЕМПІЛС-УКРАЇНА” задоволено, з ПП „АТП ДОМСТРОЙ-АВТО” стягнута заборгованість з орендної плати за договором оренди № 87-юр від 27.04.2010 р. у розмірі 172 247,18 грн. Цим же рішенням суд зобов’язав відповідача повернути позивачу об’єкт оренди, а саме площадки у вигляді твердого покриття загальною площею 4000 кв.м., що розташована в м. Одесі по вул.. Лінія 6, буд.. 1 (вул.. Лимончик, 2).
У задоволені зустрічного позову ПП „АТП ДОМСТРОЙ-АВТО” до ТОВ „ЕМПІЛС-УКРАЇНА” про визнання удаваним і не дійсним договору оренди відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги за первісним позовом, суд вказав про доведеність позивачем документальними доказами наявність у відповідача за боргу по орендній платі в сумі 158 000 грн. за користування об’єктом оренди на підставі договору оренди Також, судом зазначено, що позивачем за первісним позовом підставно нарахована пеня у відповідності з умовами п. 6.2 цього договору, та наявність факту прострочення відповідачем виконання грошового зобов’язання за договором оренди є підставою для нарахування 3% річних і інфляційних відповідно до вимог ст.. 625 ЦК України.
Відмовляючи в задоволенні вимог зустрічного позову, суд вказав про недоведеність відповідними доказами обставин, на які посилався відповідач у своїй зустрічній позовній заяві, зважаючи на те, що ТОВ „ЕМПІЛС-УКРАЇНА” є власником нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, площею 46500 кв.м. у м. Одесі по вул.. Лінія 6, на підставі договору купівлі-продажу від 29.07.2004р., згідно з яким, мостіння із бетонних плит є складовою частиною вказаного об’єкту нерухомості.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, ПП „АТП ДОМСТРОЙ-АВТО” 29.09.2011р. звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 15.09.2011 р., прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ТОВ „ЕМПІЛС-УКРАЇНА” відмовити повністю та задовольнити в повному обсязі зустрічний позов ПП „АТП ДОМСТРОЙ-АВТО” про визнання договору оренди № 87-юр від 27.04.2010 р., укладений між сторонами удаваним, а правочин, який вони насправді вчинили (договір оренди земельної ділянки) недійсним.
Скаржник посилається на те, що зазначене рішення ухвалено без врахування фактичних обставин справи, з порушенням приписів процесуального та матеріального права, внаслідок чого воно підлягає скасуванню з огляду на таке, що позивач не надав суду документи і докази, що він є власником площадки у вигляді твердого покриття тому і не мав права передавати площадку в оренду, позивач не довів, а суд не дослідив чи мало місце фактичне користування майном з 01.01.2011 року.
В частині відмови в задоволені зустрічного позову скаржник посилається на те, що площадка у вигляді твердого покриття не є і не може бути самостійним об’єктом цивільних прав, вона є приналежністю земельної ділянки, а тому укладення договору оренди площадки у вигляді твердого покриття окремо від землі є неможливим.
Обов’язковим елементом відносин оренди, та, відповідно, підставою для стягнення орендної плати, є встановлення факту користування об’єктом.
Скаржник зазначає, що у період з 01.01.2011р. не користувався площадкою у вигляді твердого покриття, тож у позивача відсутні правові підстави для стягнення орендної плати у цей період.
Посилається скаржник і на те, що укладений договір оренди № 87-юр від 27.04.2010р. своїм предметом має надання в тимчасове платне користування не тверде покриття, а площадку, тобто певну частину земельної ділянки, тому цей договір має бути визнано удаваним. Площадка у вигляді твердого покриття є приналежністю до земельної ділянки, на якій вона знаходиться, це покриття має слідувати за головною річчю, а тому укладання договору оренди площадки у вигляді твердого покриття окремо від землі не є можливим.
Таким чином, укладаючи цей договір сторони фактично підмінили оренду земельної ділянки орендою площадки у вигляді твердого покриття.
На погляд скаржника укладений договір вчинено з метою приховати інший правочин, тому застосуванню підлягають норми законодавства, що регламентують саме оренду землі.
Виходячи із вищенаведеного, скаржник не оспорюючи суму стягнення вважає, що відсутні правові підстави для стягнення заборгованості з орендної плати що тягне за собою відсутність підстав для стягнення за оскаржуваним рішенням пені, інфляційних, 3% річних як похідних від основного зобов’язання.
Представник відповідача надав пояснення, повністю підтримує вимоги апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ПП „АТП ДОМСТРОЙ-АВТО”, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційної скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін з огляду на таке.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України „Про оренду землі” орендодавцями земельних ділянок є громадяни і юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено рішенням господарського суду Одеської області, 27 квітня 2010р. між сторонами був укладений договір оренди № 87- юр, згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування площадку у вигляді твердого покриття загальною площею 4000 кв. м, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Лінія 6, буд. 1 (Лиманчик 2), з метою здійснення статутної діяльності Орендаря. За умовами Договору Орендар зобов’язався своєчасно сплачувати орендну плату у розмірі, 24 000 грн. (з ПДВ) в місяць, та сплачується Орендарем щомісячно на умовах 100% передплати та має бути внесена на рахунок Орендодавця до 01 числа поточного місяця за поточний місяць.
Оскільки Орендар виконував свої зобов’язання не належним чином щодо сплати орендної плати, судом правомірно стягнуто з ПП „АТП ДОМСТРОЙ-АВТО” на користь ТОВ „ЕМПІЛС-УКРАЇНА” заборгованість за період з грудня 2010р. по серпень 2011р. у сумі 158 000 грн., пеню у сумі 9001 грн. 04 коп., збитки від інфляції у сумі 3 504 грн. та 3% річних у сумі 1742 грн. 14 коп., а також відповідач зобов’язаний повернути об’єкт оренди позивачу.
Посилання скаржника на те, що у ТОВ „ЕМПІЛС-УКРАЇНА” не є власником власності на площадку у вигляді твердого покриття, що укладений договір оренди № 87-юр від 27.04.2010р. своїм предметом має надання в тимчасове платне користування не тверде покриття, а певну частину земельної ділянки, тобто що об’єктом оренди не має бути площадка у вигляді твердого покриття, а також, що орендна плата сплачується лише у разі користування об’єктом оренди не може бути прийнято до уваги з таких підстав.
Згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.07.2004р. ТОВ „ЕМПІЛС –УКРАЇНА” придбало у власність нерухоме майно –нежитлові будівлі під № 1, що знаходяться по вул. 6 Лінія (Другий Лиманчик) в м. Одесі, загальною площею 2184,4 кв. м, що складаються з: літ. „А”,”А1”- адміністративний корпус та побутові приміщення тарного цеху, літ. ”Б”- побутовий будинок, літ. ”Е” –зарядна станція, електрокарний цех, літ. ”И”- продбаза БСУ, літ. ”Ж”- навіс, літ. ”З”- склад цементу, І-ІІ –мостіння, № 1 –огорожа, що розташовані на земельній ділянці площею 46500 кв. м. Право власності позивача зареєстровано в КП „ОМБТІ та РОН”. Таким чином мостіння із бетонних плит не підлягає окремій державній реєстрації як нерухоме майно, так як ТОВ „ЕМПІЛС –УКРАЇНА” придбало у власність об’єкт в цілому разом з мостінням.
Крім того, 12 серпня 2004р. був укладений договір купівлі-продажу № 980, згідно якого ТОВ „ЕМПІЛС –УКРАЇНА” придбало у власність товарно-матеріальні цінності (майно), розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Лінія, буд. 1 (Лиманчик 2) згідно специфікації, зокрема, дороги, площадки та їх покриття.
Отже позивач, як власник придбаного майна, не порушив норми Закону, при укладанні Договору оренди, а відповідач не заперечував проти укладання угоди йому було відомо що об’єктом оренди є саме мостіння, яке позначено у технічному паспорті, виготовленому КП „ОМБТІ та РОН”, тобто площадка у вигляді твердого покриття загальною площею 4000 кв. м, яка находиться на території придбаного позивачем майна.
Не може бути прийнято до уваги і твердження скаржника про те, що об’єкт оренди після підписання договору ПП „АТП ДОМСТРОЙ-АВТО” не використовувався з посиланням на відсутність господарської діяльності та звільнення працівників, а також на відсутність основних фондів на підприємстві, так як ані нормами законодавства, ані умовами Договору оренди не передбачено, що у випадку невикористання об’єкту оренди Орендар звільняється від сплати орендної плати.
Суд вірно дійшов висновку, що невикористання об’єкту оренди орендарем, якщо це мало місце, звільняє його від сплати орендної плати.
У відповідності до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського суду.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Представник не довів того, що оскаржуваний Договір оренди № 87-юр від 27.04.2010р. був укладений з порушенням актів цивільного законодавства, що і явилось підставою для відмови у позові.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу ПП „АТП ДОМСТРОЙ-АВТО” слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 15.09.2011 р. по справі № 30/17-2887-2011 - без змін.
Керуючись cm.cm. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -
ПОСТАНОВИЛА:
Рішення господарського суду Одеської області від 15.09.2011р. по справі №30/17-2887-2011 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Головей В.М.
Суддя Мирошниченко М.А.
Суддя Шевченко В.В.