2-1704/11

                                                           РІШЕННЯ                            Справа № 2-1704/11

                                                                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

          30 червня 2011 року Ворошиловський районний суд м. Донецька  в складі:

головуючого –судді Орєхова О.І.,

при секретарі –Лисенко Л.В.,

за участю позивача –ОСОБА_1,

представника позивача –ОСОБА_2,

представника відповідача –ОСОБА_3

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні в залі суду в  м. Донецьку  цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»про повернення строкового банківського вкладу, відшкодування моральної шкоди, пені, компенсації інфляційних витрат та упущеної вигоди, -

ВСТАНОВИВ:

          Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»про повернення строкового банківського вкладу, відшкодування моральної шкоди, пені, компенсації інфляційних витрат та упущеної вигоди, посилаючись на наступні обставини.

          24 грудня 2009 року у м. Донецьку між відповідачем по справі – публічним акціонерним    товариством    АТ«РОДОВІД    БАНК»   в    особі    Головного    економіста Донецького відділення №7«РОДОВІД БАНК»ОСОБА_4, яка діяла на підставі  довіреності №507 від 05.10.2009р., та ним, позивачем по цій справі- Рудь ОСОБА_5   було   укладено   Договір   строкового   банківського   вкладу (депозиту)   «Довіра+»  №   ДРГ.048.ДВ+12-5752\12-2009   (далі   Договір).   Предметом договору   було    прийняття    Банком   від   нього   на   строковий   депозитний    рахунок № 26356048.980.005752 грошової суми в розмірі 45 000 гривень строком на 12 місяців та 2 дні, яку  ОСОБА_6 зобов'язувався повернути йому 26 грудня 2010 року   та   проценти за   цим вкладом з  розрахунку 24% річних (що прописано п.п.1.1, 2.2 ОСОБА_6).   На   момент укладення  зазначеного ОСОБА_6 ним на депозит Банку було  покладено  суму 45 000 гривень. У підтвердження укладення ОСОБА_6 видав йому екземпляр підписаного нами договору.

За  спливом   термину дії ОСОБА_6 ( відповідно п. 1.1 ) він  письмово звернувся  до банку із заявою про закриття    депозитного рахунку та   повернення його    коштів і належної  йому суми процентів за користування депозитом. Але у належний час своїх  коштів він не отримав, та не отримав від  Банка ніяких роз'яснень щодо невиконання умов  ОСОБА_6.   Наприкінці січня 2011р.,   спливом   більш місяця,   він отримав  лист від  банку де було вказано, що його кошти перераховані на банківський вклад і отримати він їх може відповідно до діючих у Банку тарифів з використанням платіжної картки через  мережу банкоматів AT «РОДОВІД БАНК»та банків-партнерів. Але в подальшій спробі отримати свої кошти з використанням банкоматовської картки він отримав інформацію, що, всеякі карткові операції заборонені.

Крім того, ОСОБА_6 у  своїй  відповіді  посилається на картковий розрахунок,  але  ж відповідно  Додаткової угоди №1 від 4.03.2010 р. до ОСОБА_6 № ДРГ.048.ДВ+12-5752/12-2009 від 24.12.2009 року   внесено зміни в п.2.4 ОСОБА_6 щодо виплати процентів від суми вкладу шляхом безготівкового перерахування на картковий рахунок. Таким чином, ОСОБА_6 у своїй відповіді безпідставно і   незаконно   посилається   на перерахунок   всієї сумидепозиту на картковий рахунок.  Таким чином, діями Відповідача грубо порушені його права з приводу чого він вимушений звернутися до суду.

Відповідно до п.4.3.2. ОСОБА_6 про строковий банківський вклад № ДРГ.048.ДВ+12-5752U2-2009 на вимогу Вкладника банк зобов'язується повернути Вклад та виплатити проценти за Вклад на умовах та в строки, встановлені ОСОБА_6.

Ним належним чином були виконані всі умови укладеного між нами ОСОБА_6, при цьому з його боку було дотримано всі умови угоди, строк дії ОСОБА_6, і навіть за декілька днів до спливу терміну дії ОСОБА_6 ним було подано заяву про повернення його коштів. Відповідач же не повернув йому суму депозитного вкладу та нарахованих відсотків, чим порушив свої зобов'язання по договору.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, є недопустимою одностороння відмова  від зобов'язання або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.

Своїми діями відповідач порушив також вимоги ст.ст. 629 та 1060 Цивільного Кодексу  України, пункт 3.3 Постанови НБУ від 03.12.2003 року №516 "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами" (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2003 p. 3a N 1256/8577).

Відповідно п.5.2 ОСОБА_6 про строковий банківський вклад № ДРГ.048.ДВ+12-5752/12-2009 у  разі порушення банком строку повернення Вкладу , вказаного у  вимозі Вкладника,   Банк сплачує на  вимогу Вкладника пеню у  розмірі 0,1 відсотків від суми вкладу    за кожний день прострочки, але не    більш  1     відсотка від суми Вкладу. У  разі  порушення  Банком   строку  виплати  процентів,   вказаного  у     вимозі вкладника, ОСОБА_6 сплачує на   вимогу Вкладника пеню у розмірі 0,1 відсотка від суми процентів за кожний день прострочки, але не більше 1 відсотка від суми невиплачених в строк процентів.

Таким чином Відповідач заборгував мені 45 000 гривень - депозитного рахунку,

-900 гривень - несплачені проценти за останній місяць,

- 450 гривень - розмір пені на суму вкладу;

- 9 гривень  - розмір  пені на суму несплачених процентів  до  дня звернення з позовом до суду.

Крім того, згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України при порушені зобов'язання наступають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема виплата неустойки відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ч. 1 ст.624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з ч.2 ст.22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати при звичних обставинах, якщо б його право не було порушено ( не повернувши мені своєчасно грошові кошти (суму вкладу) відповідач фактично користувався моїми грошовими коштами, а я в свою чергу, не мав такої нагоди.

Згідно ст. 536 ЦК України  за   користування   чужими   грошовими    коштами    боржник зобов'язаний сплачувати  проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір   процентів   за   користування   чужими   грошовими       коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

ОСОБА_6 ДРГ.048.ДВ +12-5752/12-2009 про строковий банківський вклад не передбачено розмір відсотків, які повинен сплачувати відповідач за користування його грошовими коштами після їх несплати. У такому випадку згідно ч.І ст.1061 ЦК України ОСОБА_6  повинен сплачувати відсотки в розмірі облікової ставки Національного банку України.

Розмір облікової ставки Національного банку України з 10.08.2010 року по сьогоднішній день встановлений в розмірі 7,75 % річних.

Таким чином , розмір відшкодування станом на 1 червня 2011 року за користування його грошовими коштами відповідачем (упущена вигода) з 27.12.2010 р по 1.06.2011р. ( 157 днів) дорівнює : 45000 гривень х 157 днів /365 днів х 7,75% /100% = 1500,1 гривень.

Згідно ст. 625 Цивільного Кодексу України Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір  пені  встановлений  п.  5.2  ОСОБА_6,  а індекси  інфляції в 2011   році оприлюднені Міністерством статистики України і становлять:

Січень-101,0

Лютий-100,9

Березень- 101,4

Квітень- 101,3

Розрахунок компенсації інфляційних втрат становить:

(45000 гривень xl,01xl,009xl,014xl,013) - 45000гривень = 2105,59 гривень.

Також, відмова Відповідача від своєчасного повернення депозиту спричинили йому душевні страждання, щодо долі своїх багаторічних заощаджень. Останній час він опинився у скрутному  матеріальному становищі, тому у нього й виникла потреба повернення
своїх заощаджень. Таке грубе порушення його прав з боку відповідача значно
відобразилось на стані його здоров'я, внаслідок постійних хвилювань останнім часом в
нього виникли систематичні головні та серцеві болі, порушення сну, депресія. Він вимушений   витрачати  свій  вільний  час   на  здійснення  дій  по  відновленню   свого порушеного права. Крім того, він не може забезпечити належний догляд та умови життя своїй родині.

Відповідно до ст.ст. 23 та 611 Цивільного Кодексу України Відповідач повинен Відшкодувати  йому нанесену моральну шкоду шляхом виплати грошової компенсації, яку він оцінює  в розмірі 5000 гривень.

          Просив суд стягнути з відповідача на його користь 45 000 гривень –суму депозитного вкладу, 900 гривень –суму несплачених відсотків за вкладом, 450 гривень –суму пені за вкладом, 9 гривень –суму пені за відсотками, 1500,01 гривень –суму упущеної вигоди, 2105,29 гривень –суму компенсації інфляційних втрат, 5000 гривень –моральну шкоду, 2000 гривень –судові витрати, сплачених на надання правової допомоги, витрати на інформаційне-технічне забезпечення покласти на відповідача.

          В судовому засіданні позивач та його предствник кожний окремо підтримали позовну заяву, надали пояснення аналогічні викладеній в позовній заяві та просили суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

          Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог та просила суд відмовити позивачу в їх задоволені.

          Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

          Судом встановлені наступні обставини.

          24 грудня 2009 року між відповідачем публічним акціонерним товариством    АТ«ОСОБА_7 та позивачем ОСОБА_1   було   укладено   Договір   строкового   банківського   вкладу (депозиту)   «Довіра+»  №   ДРГ.048.ДВ+12-5752\12-2009.

         Предметом договору   було    прийняття    Банком   від  позивача   на   строковий   депозитний    рахунок № 26356048.980.005752 грошової суми в розмірі 45 000 гривень строком на 12 місяців та 2 дні, яку  ОСОБА_7 зобов'язувався повернути позивачу 26 грудня 2010 року   та   проценти за   цим вкладом з  розрахунку 24% річних (що прописано п.п.1.1, 2.2 ОСОБА_6).   

За  спливом   термину дії ОСОБА_6 ( відповідно п. 1.1 ) позивач ОСОБА_1  письмово звернувся  до банку із заявою про закриття    депозитного рахунку та   повернення його    коштів і належної  йому суми процентів за користування депозитом. Але у належний час своїх  коштів він не отримав, та не отримав від  Банка ніяких роз'яснень щодо невиконання умов  ОСОБА_6.  

Лише наприкінці січня 2011р.,   спливом   більш місяця,   позивач отримав  лист від  банку де було вказано, що його кошти перераховані на банківський вклад і отримати він їх може відповідно до діючих у Банку тарифів з використанням платіжної картки через  мережу банкоматів AT «РОДОВІД БАНК»та банків-партнерів. Але в подальшій спробі отримати свої кошти з використанням банкоматовської картки він отримав інформацію, що, всеякі карткові операції заборонені.

Крім того, ОСОБА_6 у  своїй  відповіді  посилається на картковий розрахунок,  але  ж відповідно  Додаткової угоди №1 від 4.03.2010 р. до ОСОБА_6 № ДРГ.048.ДВ+12-5752/12-2009 від 24.12.2009 року   внесено зміни в п.2.4 ОСОБА_6 щодо виплати процентів від суми вкладу шляхом безготівкового перерахування на картковий рахунок.

Відповідно до п.4.3.2. ОСОБА_6 про строковий банківський вклад № ДРГ.048.ДВ+12-5752U2-2009 на вимогу Вкладника банк зобов'язується повернути Вклад та виплатити проценти за Вклад на умовах та в строки, встановлені ОСОБА_6.

Відповідно п.5.2 ОСОБА_6 про строковий банківський вклад № ДРГ.048.ДВ+12-5752/12-2009 у  разі порушення банком строку повернення Вкладу, вказаного у  вимозі Вкладника,   Банк сплачує на  вимогу Вкладника пеню у  розмірі 0,1 відсотків від суми вкладу    за кожний день прострочки, але не    більш  1  відсотка від суми Вкладу. У  разі  порушення  Банком   строку  виплати  процентів,   вказаного  у     вимозі вкладника, ОСОБА_6 сплачує на   вимогу Вкладника пеню у розмірі 0,1 відсотка від суми процентів за кожний день прострочки, але не більше 1 відсотка від суми невиплачених в строк процентів.

Крім того, посилання відповідача щодо неможливості виконання умов договору, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Родовід Банк» у зв»язку з погіршенням в 2009 році фінансового стану Банку та введеням Нацбанком України тимчасової адмінінстрації на задоволення вимог кредиторів, як на підставу відмови у задоволенні позовних вимог, суд вважає необгрунтованим, оскільки права, визначені Конституцією України і не можуть бути обмежені, а порушене право позивача підлягає захисту. Введення тимчасової адміністрації  на задоволення вимог кредиторів може бути враховано на стадії виконання судового рішення.

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно ст.615 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.  

Згідно ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 629 ЦК України зазначено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Крім того, статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Згідно п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплатити вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно ч.2 ст.1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Невиконання відповідачем ПАТ «Родовід Банк»своїх договірних зобов’язань по своєчасному і належному поверненню банківського вкладу є порушенням умов договору банківського вкладу і наведених норм Цивільного кодексу України.

Крім того, згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України при порушені зобов'язання наступають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема виплата неустойки відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ч. 1 ст.624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з ч.2 ст.22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати при звичних обставинах, якщо б його право не було порушено.

Згідно ст. 536 ЦК України  за   користування   чужими   грошовими    коштами    боржник зобов'язаний сплачувати  проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір   процентів   за   користування   чужими   грошовими       коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 625 Цивільного Кодексу України Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          У зв’язку з викладеним, суд дійшов висновку, що з відповідача ПАТ «Родовід Банк»на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню грошові кошти за депозитним вкладом у сумі 45 000 гривень, суму несплачених відсотків за вкладом у розмірі 900 гривень, суму пені за вкладом у розмірі 450 гривень, суму пені за відсотками у розмірі 9 гривень, суму компенсації інфляційних витрат у розмірі 2105,29 гривень, суму упущеної вигоди у сумі 1500,01 гривень.

Згідно ст. 22 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

  Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

     Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

  Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

У відповідності до п. 1.1. ОСОБА_6 строк дії вкладу –12 місяців та 2 дні та ОСОБА_6 зобов»язується повернути Вкладникові суму Вкладу 26 грудня 2010 року.

Таким чином, 26.12.2010 року відповідач повинен був повернути відповідну суму вкладу разом із сумою нарахованих за користування ним процентів у відповідності до умов договору.

Але відповідачем не було повернуто позивачу суму вкладу та нараховані проценти.

З часу закінчення строку дії вкладу –26.12.2010 року позивач до теперішнього часу не отримав вклад та нараховані відсотки.

Вважає, що ним були належним чином виконані всі умови договору, однак відповідач повів себе некоректно і своїми діями ( бездіяльністю ) наніс йому моральну шкоду, яку він оцінює у розмірі 5000 гривень, оскільки відмова відповідача від своєчасного повернення депозиту спричинили йому душевні страждання, щодо долі своїх багаторічних заощаджень. Останній час він опинився у скрутному  матеріальному становищі, тому у нього й виникла потреба повернення своїх заощаджень. Таке грубе порушення його прав з боку відповідача значно відобразилось на стані його здоров'я, внаслідок постійних хвилювань останнім часом внього виникли систематичні головні та серцеві болі, порушення сну, депресія. Він вимушений   витрачати  свій  вільний  час   на  здійснення  дій  по  відновленню   свого порушеного права. Крім того, він не може забезпечити належний догляд та умови життя своїй родині.

Обговорюючи відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України питання про відшкодування моральної шкоди, заподіяної позивачу відповідачем, суд враховує характер та тривалість страждань позивача та вважає необхідним стягнути з відповідача ПАТ «Родовід Банк»на користь позивача ОСОБА_1 300  гривень у вигляді грошової компенсації за його моральні страждання.

Щодо позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача витрати сплачені за надання правової допомоги у сумі 2000 гривень, суд вважає, таки вимоги такими, що не підлягають задоволеню, оскільки понесені такі витрати позивачем ОСОБА_1 документально не підтверджено.

Крім того, згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена позивачем при предявленні позову сума судових витрат у розмірі 45,50 гривень.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 64 Конституції України та ст. ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”,  ст.ст. 526, 530, 536, 610, 611, 615, 624, 625, 629, 1058-1060 ЦК України та керуючись ст.ст. 3, 5, 60, 88, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРИШИВ:

          Позовні вимоги ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»про повернення строкового банківського вкладу, відшкодування моральної шкоди, пені, компенсації інфляційних витрат та упущеної вигоди, -задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»на користь ОСОБА_1 суму банківського вкладу у розмірі 45 000 гривень, суму несплачених відсотків за вкладом у розмірі 900 гривень, суму пені за вкладом у розмірі 450 гривень, суму пені за відсотками у розмірі 9 гривень, суму компенсації інфляційних витрат у розмірі 2105,29 гривень, суму упущеної вигоди у сумі 1500,01 гривень, моральну шкоду у сумі 300 гривень, державне мито у сумі 8,50 гривень та витрати на інформаційне-технічне забезпечення у сумі 37 гривень, а всього 50 309,80 гривень ( п»ятьдесят тисяч триста дев»ять гривень вісімдесят копійок ).

В решті позовних вимог  –відмовити.

          Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Донецької області через даний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя                                                                                                                                    О.І. Орєхов