Справа № 22-ц-2459/2011 Головуючий у I інстанції – Сова Т.Г.
Категорія – цивільна Доповідач - Бойко О. В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 листопада 2011 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіБойко О.В.
суддів:Квача М.О., Смаглюк Р.І.
при секретарі:Зіньковець О.О.
за участю:апелянта ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Менського районного суду від 01 липня 2010 року по справі за позовом ВАТ „Чернігівгаз” до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,
в с т а н о в и в:
Заочним рішенням Менського районного суду від 01 липня 2010 року стягнуто з ОСОБА_5 на користь ВАТ „Чернігівгаз” заборгованість за спожитий природний газ в сумі 443 грн. 38 коп., судовий збір в сумі 25 грн. 50 коп., 30 грн. витрат на ІТЗ та 630 грн. судових витрат за надання оголошення в пресі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати заочне рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального, процесуального права, неповне з”ясування обставин, що мають значення для справи. Доводи скарги зводяться до того, що суд не вказав в рішенні якою нормою закону він керувався. Змінив суд і підставу позову, стягнувши 443 грн. 38 коп. за період з 01.08.2008 року по 01.03.2010 року, пославшись лише на розрахунок, наданий позивачем. Зазначає, що на час ухвалення рішення він не мав заборгованості за природний газ, а тому суд безпідставно стягнув з нього зазначену суму заборгованості.
У судовому засіданні апелянт підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Вислухавши суддю – доповідача, пояснення апелянта, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в повному обсязі не проводив оплату за спожитий природний газ, а тому зобов”язаний погасити наявну заборгованість.
З таким висновком суду погоджується і апеляційний суд, оскільки він відповідає вимогам закону та обставинам даної справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 є споживачем послуг, які надаються ВАТ „Чернігівгаз” за адресою АДРЕСА_1, що не заперечується сторонами та підтверджується тим, що сторонами 27.04.2006 року був укладений договір про надання послуг з газопостачання (а.с. 12-13).
В зв”язку з тим, що в належному розмірі відповідач не проводив оплату за послуги з газопостачання за період з 01.08.2008 року по 01.03.2010 року виникла заборгованість в сумі 443 грн. 38 коп., що підтверджується відповідним розрахунком (а.с. 6).
Відповідно до п.3.2.3 договору про надання послуг, споживач (абонент) взяв на себе обов”язок своєчасно вносити плату за послуги з газопостачання.
Також, обов”язок оплачувати споживачем послуги, передбачено Правилами надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою КМУ від 09.12.1999 року № 2246.
Згідно з ст. 67 Житлового кодексу України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та ін. послуги) береться за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Матеріали справи свідчать, що позивач нараховував ОСОБА_5 плату згідно діючого законодавства, за діючими цінами на природний газ для комунально-побутових потреб споживача, встановлених Національною комісією регулювання електроенергетики України.
Отже, виходячи з того, що відповідач зобов”язаний був вносити той розмір плати, що був визначений позивачем і в строки, передбачені договором, але не виконував належним чином своїх зобов”язань, у нього виникла заборгованість, яку суд, відповідно до розрахунку, стягнув з відповідача.
Виходячи з зазначеного, апеляційний суд вважає, що суд в повній мірі дослідив матеріали справи та дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог позивача.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а тому не можуть бути підставою для скасування законного по суті рішення.
Посилання апелянта на те, що він заборгованості перед ВАТ „Чернігівгаз” не мав і не має, нічним не підтверджені та спростовані розрахунком позивача.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду – залишенню без зміни.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Заочне рішення Менського районного суду від 01 липня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: