Справа № 2-311/2008р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

15 квітня 2008 року                                                                                                            м. Носівка

                                  Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

                                  головуючого - судді  Корзаченка В.М.,

                                  при секретарі   Ямі С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Носівського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

23 жовтня 2004 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Ніжинського міського управління юстиції Чернігівської області зареєстровано шлюб між громадянами ОСОБА_2 і ОСОБА_1, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за № 397. Від спільного шлюбу вони мають сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивачка 03 квітня 2008 року звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, зазначивши, що подружнє життя не склалося, вона з відповідачем мають різні характери, різні погляди на життя і не знаходять розуміння між собою. Подальше спільне життя та збереження сім'ї стало неможливим, в даний час вони проживають окремо і шлюбних відносин не підтримують.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала  та просила розірвати шлюб без надання терміну для примирення.

У судовому засіданні відповідач позов визнав та не заперечував проти розірвання шлюбу з позивачкою.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини:

Позивачка звернулася до суду на підставі ч. 1 ст. 110 СК України, яка передбачає можливість пред'явлення позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, беручи до уваги, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання оскільки визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку що позов підлягає задоволенню.

            Керуючись ст. ст. 110, 112 СК України та ст.ст. 213, 215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

            Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Розірвати шлюб між громадянами ОСОБА_2 і ОСОБА_1, зареєстрований 23 жовтня 2004 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Ніжинського міського управління юстиції Чернігівської області, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за № 397.

Стягнути на користь держави з ОСОБА_2 при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу державного мита у сумі 17 (сімнадцять) гривень.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати державного мита при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                          В.М. Корзаченко