Справа № 2-566/08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2008 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
в складі: головуючого судді Філь О.Є.
при секретарі Дубіна Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої ушкодженням здоров»я внаслідок злочину, і моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої ушкодженням здоров»я внаслідок злочину, і моральної шкоди, зазначивши на підтвердження своїх позовних вимог, що 02.05.2007 року відповідач вдарив його дерев»яним штахетом по руці, внаслідок чого у нього в лікарні був виявлений багато оскольчатий перелом ліктьової кості правої руки зі зміщенням, зазначені тілесні ушкодження відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
18.09.2007 року відносно ОСОБА_2 було порушено кримінальну справу за ст. 122 ч. 1 КК України. 09.11.2007 року постановою суду ОСОБА_2 був звільнений від кримінальної відповідальності в зв»язку з амністією.
Позивач вважає, що внаслідок дій відповідача йому була заподіяна матеріальна і моральна шкода, яка полягає в наступному.
На лікування він витратив приблизно 1000,00 грн., але документально може підтвердити тільки 623,95 грн. Також на дорогу до лікарні в м. Селидово і міліцію м. Красноармійська він витратив приблизно 150 грн., але підтвердити може тільки 118 грн., а за довідками Селидівської міськради, Красноармійського МВ, Селидівської ЦМЛ - тільки 76 грн.
Внаслідок незаконних дій відповідача йому було заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює в 25000 грн. Моральна шкода полягає в фізичному болі, стражданнях, хвилюванні, які він зазнав в зв»язку з ушкодженням здоров»я.
Також йому довелося звернутися за правовою допомогою, яка обійшлася йому в 250 грн.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з»явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.
Представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, в матеріалах справи знаходяться розписки. Зі згоди представника позивача суд проводить заочний розгляд справи відповідно до вимог ст.224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивач ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено, що постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 09.11.2007 року відповідач ОСОБА_2 був звільнений від кримінальної відповідальності за ст.122 ч.1 КК України на підставі ст.1 п. «г», 6 Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року.
Згідно ст.14 Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року амністія не звільняє від обов»язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду, який покладено на винну особу вироком або рішенням суду.
За зазначеною кримінальною справою позивач ОСОБА_1 визнаний потерпілим, в зв»язку з отриманням ним внаслідок дій ОСОБА_2 тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень йому заподіяно матеріальну шкоду, яка полягає в наступному:
Протягом всього часу лікування йому доводилось купувати ліки на свої кошти, документально підтверджено позивачем матеріальні затрати на придбання ліків та медичних препаратів на загальну суму 588,85 грн. (а.с.12-14, 43), тому саме ця сума підлягає стягненню з відповідача на його користь.
Крім того, на проїзд до Селидівської міської лікарні - 7 разів та до Красноармійського МВ ГУМВС України в Донецькій області - 6 разів позивачем було витрачено відповідно 42 грн. та 84 грн. (а.с.15-17,78-81). Суд вважає, що витрати на проїзд, які були понесені ОСОБА_3 на проїзд до лікарні та органів міліції, стягненню з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 не підлягають, оскільки зазначені витрати не були понесені ним особисто., тому витрати на проїзд, які підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 складають 42 грн. + 84 грн. = 126,00 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку, що матеріальна шкода, яка підлягає стягненню на користь позивача, складає всього 714,85 грн., з розрахунку 588,85 грн. + 126 грн. = 714,85 грн.
Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Судом встановлено, що з вини відповідача ОСОБА_2 позивачеві заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що у фізичних і душевних стражданнях, які позивач зазнав у зв»язку з ушкодженням здоров»я.
Суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в розмірі 500 грн., при цьому суд виходив з характеру та глибини моральних страждань, вимог розумності і справедливості.
Крім того, з відповідача ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь держави судові витрати відповідно до ст. 88 ЦПК України, а саме судовий збір у розмірі 8,50 грн. - з позовних вимог про відшкодування моральної шкоди та 51,00 грн. з позовних вимог майнового характеру, 30,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Відповідно до ст.79 ч.3 п.2 ЦПК України до витрат, пов»язаних з розглядом справи, належать витрати на правову допомогу. Згідно ст.84 ЦПК України витрати, пов»язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Згідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Але в даному випадку позивачем надана до суду квитанція до прибуткового касового ордера без номера від 24 жовтня 2007 року про сплату ОСОБА_3 за юридичні послуги фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 100 грн. (а.с.17а-18), та на суму 250 грн. від 21.02.2008 року. Суд вважає, що зазначені витрати не є судовими витратами та не підлягають стягненню, оскільки підтвердження того, що ОСОБА_4 являється адвокатом або іншим фахівцем в галузі права відсутні, і при судовому розгляді справи вона участі не приймала, тому зазначена сума стягненню з відповідача не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.1166, 1167 ЦК України, ст.ст.79, 88, 212 -215, 224-230 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 714,85 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 500,00 гривень, а всього 1214,85 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати - судовий збір у розмірі 51,00 грн. і 8,50 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30,00 грн.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано Апеляційному суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана Апеляційному суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: підпис
З оригіналом згідно.
Суддя:
Рішення не набуло законної сили
Оригінал знаходиться в справі. Суддя: