ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" жовтня 2006 р. Справа № 11/516
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого –судді Довганя К.І., при секретарі –Анастас”євій Л.В., за участю представників сторін: позивача –Гаращенко М.В. за довіреністю, першого відповідача – не з”явився, другого відповідача –не з’явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Мічуріна до Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Правда” та до Сеплянського фермерського господарства „Білий лебідь” про стягнення 8448,30 грн. та визнання недійсним договору,
ВСТАНОВИВ:
Заявлено позов про стягнення шкоди, завданої незаконним збором урожаю пшениці та визнання не дійсним договору позики зерна пшениці укладеного відповідачами .В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що перший відповідач зібрав урожай пшениці, на полі площею 2 га., що належав позивачеві згідно рішення суду, данав пшениця зберігалась на його складі а в подальшому він розпорядився неюЮ провівши розрахунок зі своїми працівниками. Позовні вимоги, щодо визнання недійсним договору позики зерна, вмотивовано тим, що даний договір є фіктивним, оскільки фактично зерно пшениці позичальнику не передавалось.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позові а крім того посилався на акт опису і арешту майна №831502 від 26.07.2004р. вчиненого державним виконавцем відділу ДВС Черкаського РУЮ, згідно якого на складі першого відповідача у с. Березняки, Черкаського району, було описано та арештовано 10430 кг пшениці, як такої, що належить позивачу.
Відповідачі були належним чином повідомлені про час і місце проведення судового засідання. Однак в судове засідання не з”явились, про причини неявки суд не повідомили. Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.
Перший відповідач у відзиві на позов та його представник у попередніх судових засіданнях проти позовних вимог заперечили, пославшись на те, що позивачем не подано суду доказів того, що саме відповідач провів збір урожаю пшениці, яка належала позивачу. Зерно пшениці, що знаходилась на зберіганні у складі с.Беркезняки належало першому відповідачу на праві власності, що підтверджується рішенням господарського суду Черкаської області у справі 04/2121, а тому вимоги позивача є безпідставними. Також не обгрунтованими, на думку першого відповідача , є твердження позивача про фіктивність договору позички зерна пшениці, укладеного першим відповідачем та СФГ „Білий лебідь” оскільки цей договір сторонами був виконаний у повному об’ємі, про що свідчать первинні бухгалтерські документи.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні у справі докази приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 33 ГПК України: “Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень”.
Згідно ст. 35 ГПК України: “Факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони”.
Рішенням господарського суду Черкаської області у справі №04/2121 від 02 червня 2005р. за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Правда” до Відділу ДВС Черкаського районного управління юстиції, третіх осіб: СФГ “Білий Лебідь”, СТОВ ім. Мічуріна було визнано за першим відповідачем право власності на 10000 кг пшениці, яка була арештована відділом ДВС Черкаського РУЮ згідно акту опису та арешту майна від 26.07.2004р. №831502.
Таким чином, твердження позивача про те, що пшениця, якою перший відповідач розрахувався з своїми працівниками йому не належить, а є власністю позивача, оскільки була протиправно зібрана першим відповідачем на полі позивача не відповідає фактичним обставинам справи, а тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.
Також суд вважає, що позивачем не подано належних доказів на підтвердження його твердження про те, що перший відповідач зібрав урожай пшениці, яка належала позивачу. Його посилання, як на доказ збору першим відповідачем пшениці, на власну статистичну довідку є не обгрунтованим.
Безпідставним, на думку суду, є також твердження позивача про фіктивність договору позики від 18.07.2004 р., укладеного відповідачами, оскільки його виконання підтверджено первинними бухгалтерським документами, а саме товарною накладною та довіреністю, що було встановлено рішенням господарського суду Черкаської області по справі №04/2121, яке набрало законної сили. Інших доказів фіктивності оспорюваного договору позивач не навів.
За таких обставин позов з підстав, заявлених у ньому задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-84 ГПК України суд, -
ВИРІШИВ:
У позові відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Суддя К.І.Довгань