Справа №22-ц-2021/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Котенко
Категорія - 5 Суддя-доповідач - Лузан
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2011 року м.Суми
Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Лузан Л. В.,
суддів - Дубровної В. В., Маслова В. О.,
з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2
на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 03 жовтня 2011 року
у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Сумська міська санітарно-епідеміологічна станція, Сумська міська рада, Товариство з обмеженою відповідальністю «Коменерго-Суми» про усунення перешкод, зобов’язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и л а :
Рішенням суду від 03 жовтня 2011 року позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено частково.
Заборонено ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_4 утримувати належних їм двох собак (порода «пікінес» та порода «чау-чау») у місцях загального користування (у підвалах, коридорах, на сходових майданчиках) будинку для проживання малих сімей за адресою АДРЕСА_1 та використовувати місця загального користування (умивальник, душ) для купання та миття тварин.
Заборонено ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_4 утримувати безпритульних собак у кладовій будинку АДРЕСА_1.
Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ОСОБА_1 200 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ОСОБА_2 200 грн. в відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині позову відмовлено за необґрунтованістю.
Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_4 в дольовому порядку на користь ОСОБА_1 по 08 грн.50 коп. в відшкодування судового збору і по 12 грн. 33 коп. в відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_4 в дольовому порядку на користь ОСОБА_2 по 08 грн. 50 коп. в відшкодування судового збору і по 12 грн. 33 коп. в відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду і постановлення нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі з тих підстав, що висновки суду не відповідають обставинам справи та що судом були порушені або невірно застосовані норми матеріального і процесуального права .
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є співвласником квартири №21, а позивач ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_1. (ас. 23, 24).
Відповідачі - ОСОБА_3 та її доньки ОСОБА_4, 1988 року народження, та ОСОБА_5, 1989 року народження, - проживають по договору найму в квартирі АДРЕСА_2 квартира в їх приватну власність не передана.
З 2001 року відповідачі в квартирі АДРЕСА_2 утримують собаку породи «пікінес», а з травня-червня 2009 року собаку «чау-чау». ОСОБА_4 видані реєстраційні посвідчення на цих собак як власниці тварин, де зазначено, що собаки пройшли відповідні щеплення. З ветеринарної довідки вбачається, що собаки клінічно здорові (а.с. 27, 67, 68-69),
Згідно з рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 18 грудня 2001 року №707 гуртожитку для одинаків по вул. Праці, 31 був наданий статус будинку для проживання малих сімей (а.с.31).
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 проживають в окремих від відповідачок квартирах, будинок по АДРЕСА_1 не має статусу гуртожитку, відповідачі не є співвласниками квартир позивачів, займають окремі квартири, тому суд прийшов до висновку, що відповідачі не зобов'язані були погоджувати утримання тварин з іншими мешканцями цього будинку.
Такий висновок суду колегія суддів вважає помилковим та таким, що зроблений з порушенням вимог ст. 391 ЦК України та п.2.3 Правил благоустрою міста Суми, з наступних підстав.
З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що сторони проживають у п’ятиповерховому будинку для проживання малих сімей АДРЕСА_1, на другому поверсі, з системою спільного користування коридором і приміщеннями кухні, вмивальні, туалету, якими спільно користуються 28 мешканців із 13 квартир. Квартири сторін, як і інших мешканців, уявляють собою окремі приміщення-кімнати площею біля 17 кв.м (ас.40,41, 57, 108).
З матеріалів справи вбачається, що хоча гуртожитку АДРЕСА_1 і був наданий статус «будинку для проживання малих сімей», але реконструкція в будинку не проводилась, тобто залишились місця загального користування - коридори, кухні, умивальники, душові ( ас.108).
Таким чином вбачається, що житлові приміщення сторін як і житлові приміщення інших мешканців другого поверху фактично знаходяться у великій комунальній квартирі з системою спільного користування коридором і приміщеннями кухні, умивальні, душу, туалету.
Стаття 391 ЦК України передбачає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до п.7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 р. N 45, власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний, зокрема, дотримуватися правил утримання тварин у домашніх умовах; утримувати тварин у квартирі, де проживають співвласники або наймачі (орендарі), за погодженням з ними; не захаращувати сходові клітки, позаквартирні коридори, колясочні, ліфтові шахти, горища, підвали та інші допоміжні приміщення будинку, підтримувати чистоту і порядок в ньому.
Відповідно до «Про Правила благоустрою міста Суми», затверджених рішенням Сумської міської ради від 25 лютого 2009 року № 2367-МР :
фізичні та юридичні особи, що поводжуються, утримують або/та розводять тварин, зобов’язані суворо дотримуватись вимог Закону України „Про захист тварин від жорстокого поводження”, інших нормативно-правових актів, санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та цього Порядку; не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб, не створювати загрози безпеці людей, а також іншим тваринам. При цьому не припускається порушення природних прав тварин, в тому числі через жорстоке поводження з ними або їх жорстоке умертвіння (п.1.2);.
умови утримання тварин повинні відповідати їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям. Кількість тварин, що утримуються фізичною чи юридичною особою, обмежується можливістю забезпечення їм належних для їх утримання умов. При цьому утримання тварин не повинно порушувати права осіб, які мешкають поруч, шляхом утворення неприємних запахів, створення звукового та іншого впливу в порушення діючого санітарно-епідеміологічного законодавства (п.2.1);
у квартирах чи будинках допускається утримання дрібних диких тварин, які традиційно утримуються людьми в неволі, і яким можуть бути забезпечені передбачені п.2.1.умови для утримання, за погодженням з Державною ветеринарною службою (п.2.2);
домашніх тварин дозволяється утримувати, зокрема, у квартирах, де проживає кілька сімей, - лише за письмовою згодою всіх мешканців квартири. При цьому не дозволяється утримувати домашніх тварин у місцях загального користування (п.2.3);
власникам тварин забороняється, зокрема, утримувати тварин у місцях загального користування (коридорах, підвалах, на сходових майданчиках, горищах, прибудинкових територіях, тощо) (п.2.6);
особа, яка утримує тварину, окрім обов’язків, передбачених п.п.1.2 та 2.1, зобов’язана: дотримуватись санітарно-гігієнічних та інших норм експлуатації приміщення, де утримується тварина (місце постійного утримання), та норм співмешкання (у випадку утримання тварини у жилому приміщенні) (п.2.8).
Колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були підстави для задоволення позову і заборони ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 утримувати належних їм двох собак породи «пікінес» та породи «чау-чау» не тільки у місцях загального користування (у підвалах, коридорах, на сходових майданчиках), але й у їх квартирі №24 будинку для проживання малих сімей за адресою АДРЕСА_1.
Виглядають переконливими доводи позивачів про те, що утримання відповідачами собак у будинку для проживання малих сімей створює перешкоди позивачам у користуванні їх власністю, а саме, порушує їх спокій, так як відповідачки не заперечують, що у разі появи на другому поверсі у загальному коридорі інших осіб, а не мешканців будинку, собаки починають гавкати; крім того, створює ряд інших незручностей у користуванні коридором та іншими приміщеннями, які знаходяться у спільному користуванні сторін. Про ці незручності позивачі зазначаються у своїй позовній заяві, додаткових поясненнях, поясненнях у судових засіданнях, колегія суддів вважає такі незручності очевидними і такими, що пов’язані з утриманням собак, доводи позивачів про ці незручності заслуговують на увагу (ас. 57-58).
При вирішенні даної справи колегія суддів виходить також з того, що на протязі двох років питання утримання відповідачами двох собак (породи «пікінес» та породи «чау-чау») на другому поверсі будинку та інших собак у підвальному приміщенні було предметом постійного розгляду структурних підрозділів органів місцевого самоврядування та інших відповідних повноважних органів, прокуратури та ін. і не знайшло свого вирішення ( ас.10, 11, 12, 13, 14, 32, 60,61, 62, 64, 65, 91-93, 102, 108, 110, 111, 128, .
Постановою № 3200 адміністративної комісії при виконкому Сумської міської ради від 20 грудня 2010 року за порушення Правил утримання собак, а саме, утримання двох дорослих собак без відповідної згоди сусідів та використання місць загального користування (умивальника) для мийки собак, на підставі ст. 154 КпАП України ОСОБА_3 була притягнута до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 51 грн. (ас.99).
Проте ні попередження, ні відповідні приписи, ні притягнення відповідачок до адміністративної відповідальності не змінило їх поведінки і вони не змогли знайти порозуміння з позивачами у спірному питанні.
В той же час приймаючи до уваги вимоги п.2.3 Правил благоустрою міста Суми, затверджених рішенням Сумської міської ради від 25 лютого 2009 року № 2367-МР, за якими домашніх тварин дозволяється утримувати, зокрема, у квартирах, де проживає кілька сімей, - лише за письмовою згодою всіх мешканців квартири і при цьому не дозволяється утримувати домашніх тварин у місцях загального користування, колегія суддів вважає, що є підстави для задоволення позову в частині заборони ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_4 утримувати належних їм двох собак породи «пікінес» та породи «чау-чау» у місцях загального користування, а саме, у підвалах, коридорах, на сходових майданчиках та у квартирі АДРЕСА_2.
Колегія суддів вважає, що розмір суми, яка підлягає стягненню в рахунок відшкодування заподіяної позивачам моральної шкоди, визначений судом з додержанням принципу розумності, виваженості і справедливості та з урахуванням матеріального стану відповідачів : ОСОБА_3 отримує заробітну плату 1600 грн., ОСОБА_4 після навчання на роботу ще не влаштувалася, а ОСОБА_5 - навчається на бюджетній основі. У цій частині позову колегія суддів не знаходить підстав для зміни або скасування рішення суду.
Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, пп.2, 3, 4 ч.1 ст.309, ст.ст.313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 03 жовтня 2011 року в частині позовних вимог про «заборону ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 утримувати належних їм двох собак породи «пікінес» та породи «чау-чау» у гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 та вилучення у відповідачок названих тварин» змінити і викласти абзац другий резолютивної частини рішення у наступній редакції :
«Заборонити ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 утримувати належних їм двох собак породи «пікінес» та породи «чау-чау» у місцях загального користування, а саме, у підвалах, коридорах, на сходових майданчиках та у квартирі АДРЕСА_2».
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Головуючий -
Судді -