Справа №22-ц-2145/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Сидоренко

Код категорії 51 Суддя-доповідач - Таран

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2011 року                                                                                                     м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Таран С. А.,

суддів -  Попруги  С. В.,  Рибалки  В. Г.,

за участю секретаря - Пархоменко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу

за апеляційною скаргою  ОСОБА_1

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 13 жовтня 2011 року

в справі за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Сумський комбікормовий завод», третя особа: голова правління Закритого акціонерного товариства «Сумський комбікормовий завод» ОСОБА_2, про визнання рішення наглядової ради нечинним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди

та за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Страховий капітал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Контроль» до ОСОБА_1, Закритого акціонерного товариства «Сумський комбікормовий завод» про визнання трудового договору недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 13 жовтня 2011 р. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.

Стягнуто з ЗАТ «Сумський комбікормовий завод» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 11108 грн. 80 коп. та 300 грн. моральної шкоди.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Стягнуто з ЗАТ «Сумський комбікормовий завод» на користь держави судовий збір в сумі 119 грн. 58 коп. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ЗАТ «Страхова компанія «Страховий капітал», ТОВ «Бізнес Контроль» відмовлено.

В апеляційній скарзі  ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. Доводить поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду з вимогою щодо поновлення на посаді, оскільки був вимушений шукати роботу, в тому числі й за межами м. Суми, а також намагався врегулювати спір із цього питання у позасудовому порядку.

Вислухавши пояснення представника ЗАТ « Страхова компанія « Страховий  капітал», ТОВ  « Бізнес контроль»,  дослідивши матеріали справи та  перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи, згідно наказу № 178 по ЗАТ «Сумський комбікормовий завод» від 02 липня 2007 р. ОСОБА_1 прийнято на посаду голови Наглядової ради з місячним окладом 2600 грн.

Наказом № 108 від 23 квітня 2010 року ОСОБА_1 звільнений з посади голови Наглядової ради за невідповідність займаній посаді за п. 2 ст. 40 КЗпП України та за прогул за п. 4 ст. 40 КЗпП України.

З протоколу № 05/2010 засідання членів Наглядової ради ЗАТ «Сумський комбікормовий завод» від 23 квітня 2010 р. вбачається, що на засіданні було прийнято рішення про переобрання Голови Наглядової ради Товариства шляхом обрання з 23 квітня 2010 р. нового Голови Наглядової ради ЗАТ «СК «Страховий капітал».

Правильно встановивши вказані обставини на підставі належним чином досліджених і оцінених доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову в частині визнання рішення Наглядової ради ЗАТ «Сумський комбікормовий завод» від 23 квітня 2010 р. нечинним, скасування наказу № 108 від 23 квітня 2010 р. про звільнення та поновлення на посаді Голови Наглядової ради та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі й завданій моральній шкоді, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що питання звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Наглядової ради, про поновлення на якій він просить суд, на засіданні членів Наглядової ради ЗАТ «Сумський комбікормовий завод» від 23 квітня 2010 р. не вирішувалось (а.с. 67 том ІІ). До порядку денного включено питання щодо скасування з 22 квітня 2010 р. довіреності ТОВ «Бізнес контроль» від 27 листопада 2009 р., виданої позивачу, як уповноваженому представнику даного товариства у складі членів Наглядової ради товариства, що не може свідчити про порушення трудових прав ОСОБА_1, за захистом яких останній звернувся до суду, тому позовні вимоги в частині визнання вказаного рішення Наглядової ради з підстав, заявлених у позові, на думку колегії суддів, задоволенню не підлягають.

Доводи апелянта щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду із вимогою про поновлення його на посаді матеріалами справи не підтверджуються й обґрунтовано відхилені судом першої інстанції. Колегія суддів також не може погодитися із посиланням на те, що пошук нової роботи є безумовною перешкодою своєчасного звернення до суду.

За таких обставин висновок суду про відмову в задоволенні позовної вимоги щодо визнання незаконним звільнення позивача з підстави, передбаченої п.2 ч.1 ст. 40 КЗпП України – невідповідність займаній посаді або виконуваній роботі, у зв’язку із пропуском встановленого ст. 233 КЗпП України строком звернення до суду є правомірним.

Обґрунтованим вбачається й висновок суду стосовно наявності законних підстав для звільнення позивача відповідачем за п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України – за прогул, враховуючи, що зібраними в справі доказами підтверджений факт відсутності ОСОБА_1 22 та 23 квітня 2010 р. на робочому місці, в той час як докази оформлення останнім відпустки у зв’язку із навчанням у відповідності до вимог чинного законодавства про працю – відсутні.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться у день звільнення. Згідно довідки відповідача сума заборгованості з оплати праці позивача склала 11108, 80 грн., яка стягнута судом першої інстанції, враховуючи, що на вимоги щодо порушення законодавства про оплату праці строки давності згідно вимог ст. 233 КЗпП України не розповсюджуються.

Достатнім, на думку колегії суддів, є й визначений судом розмір відшкодування згідно вимог ст. 2371 КЗпП України моральної шкоди, спричиненої порушенням трудових прав позивача.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Таким чином, рішення суду першої інстанції, на думку колегії суддів, постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст.303,  п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу   ОСОБА_1   відхилити.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 13 жовтня 2011 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.  

Головуючий -

Судді -