ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

22.06.06р.

Справа № А38/122

14-30 год.

За позовом:          Відкритого акціонерного товариства  "Жовтоводський хлібозавод"

Дніпропетровська обл.

до відповідача:          Жовтоводської об'єднаної Державної податкової інспекції у Дніпропетровській області

про визнання не чинними податкових повідомлень-рішень   

Суддя Бишевська Н. А.                                                                                        

                                                                                         Секретар судового засідання Бикова А.О.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Близна П.І., дор. № 362 від 16.05.06 р., Письменний С.М., дор. № 363 від 16.05.06 р.,  Каніщев В.М., дор. № 378 від 22.05.06 р.          

від відповідача:  Московчук І.М., дор. № 5203/10/10 від 05.06.06 р., Горяна О.В. дор. № 4209/10/10 від 18.05.06 р.            

СУТЬ СПОРУ:

    

              Відкрите акціонерне товариство "Жовтоводський хлібозавод"  (далі –ВАТ "Жовтоводський хлібозавод", Підприємство) звернулось з позовом до Жовтоводської об'єднаної Державної податкової інспекції у Дніпропетровській області  (далі –Жовтоводська ОДПІ), в якому просить визнати не чинними податкове повідомлення-рішення № 0001512301/2 від 06 березня 2006 року  та податкове повідомлення-рішення №0001522301/2 від 06 березня 2006 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

1.  Уточнюючий розрахунок, поданий Жовтоводською ОДПІ  19.09.2005 року, в якому рядок 7 заповнений у відповідності з реально існуючою переплатою, не прийнятий до уваги Жовтоводською ОДПІ під здійснення перевірки, в зв'язку з чим ОДПІ безпідставно нарахувала податок на прибуток в сумі 167400 грн.

2.  Підприємство вважає, що посилання ОДПІ  на Положення (стандарти) бухгалтерського обліку щодо визначення терміну "нематеріальні активи" є неприпустимим, тому що вказане Положення стосується виключно бухгалтерського обліку підприємства і не має ніякого відношення до обліку податкового. В цілях оподаткування термін "нематеріальні активи" визначено спеціальним законом - Законом „Про оподаткування прибутку підприємств".

В акті перевірки Жовтоводська ОДПІ навмисно перекручує визначення терміну "господарська діяльність" вказуючи на те, що до валових витрат можна віднести тільки ті витрати, які призвели до отримання доходу. Підприємство стверджує,  що   як   вбачається   із   змісту   п.1.32  ст.1 Закону  України  "Про оподаткування прибутку підприємств"    закон не ставить у залежність можливість віднесення витрат платника податку до складу валових витрат від моменту отримання доходу.

Вказаний закон не ставить у залежність можливість віднесення об'єкту права власності до розряду нематеріальних активів від терміну їх використання у господарській діяльності.

3.  В акті    перевірки вказано на неправомірність віднесення до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 22500 грн. за виготовлення рекламних відеоматеріалів з підстав відсутності документів, які свідчать про їх використання у господарській діяльності підприємства, що є порушенням п.п.7.4.4. Закону України "Про податок на додану вартість". Але п.п.7.4.4. Закону України "Про податок на додану вартість"  забороняє відносити до податкового кредиту суми податку, сплачені за придбання нематеріальних
активів, які не передбачається використовувати у господарській діяльності
платника податків. При цьому, період часу, коли нематеріальний актив планується
використовувати в господарській діяльності, законом не встановлюється, а залежить від волевиявлення платників податків. Факт укладення договору між ВАТ "Жовтоводський хлібозавод" та ТОВ ТРК "АРГО ТВ" безпосередньо вказує на те, що ВАТ "Жовтоводський хлібозавод" придбавало відеоролик з метою використання його у власній господарській діяльності. Отже, ОДПІ безпідставно донарахувала Підприємству ПДВ за жовтень 2004 року в сумі 22500 грн.

Відповідач проти позову заперечує, зазначає, що:

1. Уточнюючий розрахунок позивача, який відображає виправлені показники, складається за формою, що додається до Порядку заповнення декларації.  Оскільки ВАТ "Жовтоводський хлібозавод" за 1 півріччя 2005 року задекларувало від'ємне значення об'єкта оподаткування в сумі 669600 грн. і фактично не сплачувало податок на прибуток в сумі 167400 грн., то податкове зобов'язання звітного періоду складає 0 грн., а не - 167400 грн., і не відповідає реальному стану розрахунків з бюджетом по податку на прибуток. Вдруге поданий уточнюючий розрахунок (від 19.09.2005 р.) не змінив реального стану розрахунків з бюджетом по податку на прибуток, тому що він уточнює показники звітної декларації, а не попереднього уточнюючого розрахунку. Внаслідок чого позивачем порушено п.3.1 ст.3, п.п.16.2, 16.4 ст.16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.3 Порядку заповнення Декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА № 143 від 29.03.2003 р.   

2. Витрати на виготовлення рекламної продукції можуть бути віднесені до складу валових витрат у тому разі, якщо вона ( продукція )  придбана для подальшого використання у власній господарській діяльності. Крім того, оприбуткування  рекламної продукції на суму 112500 грн. проведено у вересні 2004 року на рахунок 12 «Нематеріальні активи». В декларації з податку на прибуток підприємства за 2004 рік оприбуткування відеоматеріалів відображено у додатку К1.1 шляхом збільшення вартості нематеріальних активів станом на 01.10.2004 р. на суму 12,5 тис. грн. Нарахування амортизації проводилося підприємством з жовтня 2004 року та відносилося на зменшення скоригованого прибутку, хоча з усних пояснень керівництва ВАТ "Жовтоводський хлібозавод" та на підставі наданих для перевірки документів видно, що рекламні матеріали в сумі 135000 грн., виготовлені ТОВ "ТРК "Обрій", у власному виробництві підприємства не використовувалися та не призвели до отримання доходу.

Крім того, укладений договір між ВАТ "Жовтоводський хлібозавод" та ТОВ ТРК "АРГО ТВ" 08.06.2005 року № ТВ-03/06Т про організацію трансляції відеосюжетів є лише угодою, яка за певних обставин та волевиявлення сторін може бути не виконаною та не може свідчити про використання відео матеріалів у власній господарській діяльності.

3. Позивачем порушено п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану
вартість", а саме включено у жовтні 2004 року до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 22500 грн. згідно податкової накладної № 1.97 від 01.09.2004 р. ТОВ "ТРК "Обрій" за виготовлення рекламних відео матеріалів, які фактично оприбутковані як нематеріальний актив, що не використовується у господарській діяльності та не підлягає амортизації.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін,  господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

               Жовтоводською ОДПІ проведено комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ “Жовтоводський завод” за період з 01.07.2004 р. по 30.06.2005 р., за результатами якої 10.10.2005 р.  складений акт № 79/23-20309194.

          Оскаржені позивачем порушення, встановлені в ході перевірки, викладені у відповідному акті  від 01.07. 2004 р. (а. с.15-19)

На підставі вищевказаного акту перевірки Жовтоводською ОДПІ винесено повідомлення-рішення № 0001522301/0 від 13.10.2005 р., яким донараховано податок на прибуток в сумі 212795 грн. (174400 грн. основного платежу та 38395 грн. штрафних санкцій) та № 0001512301/0 від 13.10.2005 р., яким донараховано податок на додану вартість в сумі 33 750 грн. (22 500 грн. основного боргу та 11 250 грн. штрафних санкцій).

За результатами процедури адміністративного оскарження (застосованої позивачем згідно п.п.5.2.2. п.5.2. ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань  платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. (далі –Закон № 2181) Жовтоводською ОДПІ за  рішенням № 11983/10/23 від 27.12.2005 р. залишено скаргу  позивача без задоволення та винесено податкові повідомлення-рішення від 27.12.2005 р. №0001522301/1 та № 0001512301/1.

В результаті повторного оскарження вказаних повідомлень-рішень Державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області винесла рішення про результати розгляду скарги № 4937/10/25-008 від 01.03.2006 р., яким скасовано податкове повідомлення-рішення Жовтоводської ОДПІ від 13.10.2005 р. № 00012301/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у частині основного платежу у сумі 100 гри. та фінансової санкції в сумі 33 480 грн., а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без  задоволення. Також залишено без змін податкове повідомлення-рішення    Жовтоводської  ОДПІ від 13.10.2005 р. № 001522301/0 про визначення податковою зобов'язання підприємства з податку на додану вартість у сумі 33 750 грн. (а. с.45-49).

06.03.2006 р. Жовтоводською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення:  №0001512301/2, яким визначено   суму   податкового зобов'язання з податку на прибуток 179215 грн. (174 300 грн. –основний платіж, 4 915 грн. –штрафні санкції), та  №0001522301/2, яким визначено   суму   податкового зобов'язання з ПДВ  33 750 грн. (22500 грн. –основний платіж, 11 250 грн. –штрафні санкції) (а. с.50, 51).

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступного:

1. Суть порушення: внаслідок помилки позивача  при поданні уточненого розрахунку, відповідачем нарахований  податок на прибуток за 1 півріччя 2005 року -167 400 грн.

Як вбачається з матеріалів справи 12.09.2005 р. позивачем за 1 півріччя 2005 року подано  уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань, в якому відображено заниження валових доходів на 37,8 тис. грн. та заниження валових витрат на суму 707,4 тис. грн., при цьому була вказана сума завищеного об'єкта оподаткування (- 669,6 тис. грн.) .

За ствердженням позивача,  при заповненні рядка 7 уточнюючого розрахунку, останній керувався формулою, зазначеною в рядку 7 Наказу ДПА України № 143 від 29.03.2003 р. зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 квітня 2003 р. за N 271/7592 "Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання" (р.4 х р.5 - р.6 або р.7.1. - р.7.2.). При цьому згідно формули сума рядка 7 уточнюючого розрахунку склала (- 167,4 тис. грн.), що не відповідало дійсному стану розрахунків з бюджетом.

Дані уточнюючого розрахунку були занесені на особистий рахунок
Позивача, що призвело до відображення переплати до бюджету в сумі 167425 грн., що не спростовується відповідачем.  

Позивач самостійно виявив припущену помилку в уточнюючому розрахунку і 19.09.2005р.  надав до ОДПІ новий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань, в якому рядок 7 було заповнено у відповідності до реально існуючої переплати, нарахованої у зв 'язку з виправленням помилки (а. с.61).

В подальшому позивач в декларації з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2005 року (одержано відповідачем 09.11.2005 р.) у рядку 15 «Сума нарахованого податку за попередній податковий період поточного року»відобразив (-167,4 тис. грн.), що в рядку 17 «Сума податку до сплати»відобразило позитивне значення в сумі 167 400 грн.

Крім того, згідно акту звірки розрахунків з бюджетом (складеному з ОДПІ) станом на 31.12.2005 р. недоїмка по платежам до бюджету у позивача відсутня, сума переплати у підприємства склала 25 грн., тобто фактично ОДПІ визнається реально існуюча сума переплати.

Таким чином, не відповідають дійсності посилання ОДПІ на те, що податкове зобов'язання звітного періоду у Підприємства складає 0 грн., а не - 167400 грн., і це не відповідає реальному стану розрахунків з бюджетом по податку на прибуток.

Посилання відповідача на порушення позивачем Порядку заповнення Декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА № 143 від 29.03.2003 р. (щодо форми уточнюючого розрахунку) не приймається судом до уваги з огляду на те, що не має впливу на показники Підприємства по обов'язковим  платежам.   

Враховуючи зазначене, відповідач безпідставно виніс податкове повідомлення-рішення про сплату податку на прибуток у сумі 167 400 грн.

2. Суть порушення: підставою донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, на думку Відповідача, було заниження Позивачем податкових зобов'язань цього податку за 2004 рік - на 7 000 грн. за 1 квартал 2005 року –7050 грн. та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 1 півріччя 2005 року на суму 56200 грн.  

ВАТ "Жовтоводський хлібозавод" за договором № К-33/08/06 від 09.08.2004 р., укладеним з ТОВ "ТРК "Обрій" отримало та оплатило послуги по виготовленню відеоролика з хронометражем 60 секунд та рекламно-інформаційною фільму з хронометражем 10 хвилин, у загальній сумі 135 000 гри. (в т. ч. ПДВ 22 500 грн.).

Ці відеоматеріали у вигляді СD-диску визнані Підприємством "Нематеріальним
активом", вартість яких амортизувавсь у податковому обліку.

З метою трансляції відеоролика та рекламно-інформаційного фільму ВАТ
''Жовтоводський хлібозавод" (замовник) укладено угоду № ТВ-03/06Т від 08.06.2005 р. з
ТОВ "'Арго ТВ" (виконавець) (а. с.72).

За результатами перевірки встановлено порушення позивачем п.п.8.1.1,
8.3.9 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР,   
внаслідок чого Підприємству донараховано зобов'язання з податку на прибуток в сумі 14050 грн.

Згідно п.4  Положення (стандарту)  бухгалтерського обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 242 від 18.10.99, зареєстрованого в Міністерстві                            юстиції України  2 листопада 1999 р. за N 750/4043 (зі змінами та доповненнями)    Нематеріальний  актив  -  немонетарний  актив,  який  не  має матеріальної  форми,  може  бути  ідентифікований  та  утримується підприємством  з метою використання протягом періоду більше одного року  (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для  виробництва,  торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду  іншим  особам.  

Відповідно до п.9  Положення (стандарту)  бухгалтерського обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 242 від 18.10.99, зареєстрованого в Міністерстві                            юстиції України  2 листопада 1999 р. за N 750/4043 (зі змінами та доповненнями) не визнаються активом,  а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені, крім іншого, витрати на рекламу та просування продукції на ринку.

Згідно п.2  Наказу Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України "Про затвердження норм коштів на представницькі цілі, рекламу та виплату компенсації за використання особистих легкових автомобілів для службових поїздок та порядок їх витрачання" № 88 від 12.11.93  р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України  6 грудня 1993 р. за N 182 (зі змінами та доповненнями) витрати на рекламу - це затрати підприємства,  пов'язані з процесом поширення   цілеспрямованої   інформації   про   переваги конкретних товарів,  робіт, послуг, з метою сповіщення споживачів, створення популярності товарам, роботам, послугам та попиту на них для більш оперативного просування товарів на ринках збуту.

До витрат підприємства на рекламу відносяться витрати на: розробку і видання    рекламних    виробів   (ілюстрованих прейскурантів, каталогів,  брошур, альбомів, проспектів, плакатів, афіш, рекламних листів, листівок тощо); розробку і виготовлення ескізів  етикеток,  зразків  фірмових пакетів та упаковки; рекламні заходи через засоби масової інформації (оголошення в пресі, передачі  на  радіо і телебаченні)  витрати  на світлову, щитову, комп'ютерну та іншу зовнішню рекламу; придбання, виготовлення,  копіювання,     дублювання     і демонстрацію рекламних кіно-, відео- і діафільмів; виготовлення стендів  муляжів,  рекламних  щитів,  покажчиків тощо (в сумі амортизації, зносу щодо зазначеного інвентаря);  зберігання та експедирування рекламних матеріалів;  оформлення вітрин, кімнат-зразків, виставок-продажів, включаючи відрядження   працівників   підприємства   на   виставку продукції підприємства і вартість  зразків  товарів,  що  передані безпосередньо покупцям  або посередницьким організаціям відповідно до контрактів, угод безплатно і які не підлягають поверненню;   уцінку товарів,  що  повністю  або частково втратили первісну якість при експонуванні у вітринах; проведення інших рекламних заходів,  пов'язаних з комерційною діяльністю.

Таким чином, позивачем помилково проведено оприбуткування рекламної продукції, придбаної по угоді у ТОВ "ТРК "Обрій" на рахунок 12 "Нематеріальні активи".  

Однак, як вбачається з вищенаведеного, ці витрати  підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5  Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням
виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі
витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням
обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.          

              Відповідно до п.1.32. ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність -  будь-яка  діяльність  особи, направлена  на  отримання  доходу  в  грошовій,  матеріальній  або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації   такої   діяльності   є  регулярною,  постійною  та суттєвою.  

Як вбачається зі змісту п.1.32. ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" закон не ставить у залежність можливість віднесення витрат платника податку до складу валових витрат, від моменту отримання доходу, не передбачає будь-яких строків такого отримання.

Таким чином,  необґрунтованими є доводи відповідача про те, що рекламні матеріали в сумі 135000 грн., виготовлені ТОВ "ТРК "Обрій", у власному виробництві підприємства не використовувались, в зв'язку з чим не призвели до отримання доходу, і тому не можуть відноситись до складу валових витрат.  

Також не може бути підставою для вищевказаних доводів те, що позивачем проведення рекламних заходів не здійснювалось, і  лише тільки планується (по угоді  № ТВ-03/06Т від 08.06.2005 р., укладеної з ТОВ "'Арго ТВ"),  а вартість  рекламного матеріалу може бути лише складовою частиною вартості проведення перепродажних та рекламних заходів.

Такі висновки відповідача спростовуються вищенаведеним визначенням "витрат на рекламу" (наведеним у Наказі Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України  № 88 від 12.11.93  р.), з кого вбачається, що законодавець не пов'язує види витрат на рекламу між собою  в один нерозривний процес.    

3. Суть порушення: в акті перевірки вказано на неправомірність віднесення до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 22 500 грн. за виготовлення вищевказаних рекламних відеоматеріалів з підстав відсутності документів, які б свідчили про використання у
господарській діяльності підприємства.

Порядок формування права на податковий кредит визначений пунктом 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"  № 168/97-ВР від 03.04.97 р. (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон України "Про ПДВ").   

             Так, п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7  Закону України "Про ПДВ" встановлено, що податковий  кредит звітного періоду складається із сум податків,  сплачених (нарахованих) платником  податку  у  звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт,  послуг),  вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва  (обігу)  та основних   фондів   чи   нематеріальних   активів,  що  підлягають амортизації.

          З огляду на встановлену вище   правомірність віднесення позивачем до витрат,    пов'язаних з придбанням відео роликів, ПДВ, що міститься у складі цих витрат, останній віднесено до податкового кредиту обґрунтовано.   

Крім   викладеного,  відповідач своїм листом надіслав   Позивачу   виправлені   сторінки   Акту   перевірки та повідомлення-рішення №0001522301/0 від  13.10.2005 р. та №0001522301/0від 27.12.2005   р.   в   новій   редакції,   чим   порушив   Наказ   Державної   податкової  адміністрації   України   «Про   затвердження   Порядку   направлення   органами
державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків
та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій»№ 253 від 21.06.2001
р. зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 р. № 567/5758, який
не передбачає порядку виправлення раніше   прийнятих податкових повідомлень-рішень.

                    На підставі викладеного, Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств",  Закону України "Про податок на додану вартість"  керуючись ст.ст.98, 160-163 КАС України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

     

          Позов задовольнити.

          Визнати нечинними податкове повідомлення-рішення № 0001512301/2 від 06 березня 2006 року  та податкове повідомлення-рішення № 0001522301/2 від 06 березня 2006 року.

          Стягнути з Жовтоводської об'єднаної Державної податкової інспекції у Дніпропетровській області  (55210, Дніпропетровська обл., м.Жовті Води, вул.Першотравнева, 24-а, п/р 35219001000810 УДК в Дніпропетровській обл. "Казна Дніпро", МФО 805012, код ЄДРПОУ 26005271) на користь Відкритого акціонерного товариства "Жовтоводський хлібозавод" (52200, Дніпропетровська обл., м.Жовті Води, вул.Залізнична, 2, р/р 26009439870100 в ДОДАППБ "Аваль" м. Жовті Води, МФО 305653, код ЄДРПОУ 20309194) витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн. (три гривні 40 копійок).

               Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили.

          Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                             Н.А.Бишевська

Дата підписання  постанови  30.06.06 р.