Справа № 1-78/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "05" липня 2011 р. Заліщицький районний суд Тернопільської області                                                                                                        

в складі: головуючого                  Дудяка С.В.

при секретарі                Богдану В.М.

з участю прокурора     Лобура В.П.

підсудних                      ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, пенсіонера, одруженого, невійськовозобов'язаного, раніше не судимого;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_5, непрацюючого, одруженого, на утриманні один син  раніше не судимого     

в скоєнні злочину передбаченого  ст.185 ч. 2 КК України

  встановив:

  09.04.2011 року о 10 годині ОСОБА_1, попередньо вступивши в злочинну змову з ОСОБА_2 з метою заволодіння чужим майном, користуючись вільним доступом та знаючи про те, що за їх діями ніхто не спостерігає підійшли до господарства ОСОБА_3 та викрали у нього металобрухт загальною вагою 90 кг., після чого з викраденим з місця події скрились, завдавши матеріальних збитків потерпілому на загальну суму 180 гривень.

Винність підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_2 знайшла своє повне ствердження в судовому засіданні показами підсудних, потерпілого, свідків та матеріалами кримінальної справи.

Підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свою вину у скоєному злочині визнали повністю, щиро розкаялися  і пояснили, що 09.04.2011 року приблизно о 10 годині вечора вони в господарстві ОСОБА_5, розпивали горілку. Коли горілка закінчилась, вони вирішили викрасти металобрухт, який належить ОСОБА_3 і знаходиться біля його господарства. Вони вдвох пішли до господарства ОСОБА_3 звідки викрали металевий швелер, та металеві колеса з'єднані між собою. Віднісши викрадене до господарства ОСОБА_5 договорилися із ОСОБА_6, щоб він своєю підводою відвіз металобрухт в пункт прийому металобрухту. Здавши викрадене отримали 120 гривень з яких 30 гривень заплатили ОСОБА_6, а решту потратили на продукти харчування та алкогольні напої.

Винність підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_7 стверджується показами потерпілого ОСОБА_3, який пояснив, що він проживає в ІНФОРМАЦІЯ_6. В кінці свого господарства на схилі зберігав металобрухт, а саме металевий швелер у вигляді букви “П” та металеві колеса з'єднані між собою. Металобрухт він мав намір здати в пункт прийому металобрухту, однак 09.04.2011 року виявив крадіжку даного металобрухту, після чого зателефонував в міліцію.

Стверджується вина підсудних показами свідка ОСОБА_8, яка повідомила, що вона проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із своєю дочкою ОСОБА_5 09.04.2011 року до неї в гості прийшли ОСОБА_9, ОСОБА_7 а трохи пізніше близько 10 години прийшли ще ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Вони розпивали спиртні напої, а коли горілка закінчилась, то ОСОБА_2 та ОСОБА_1 пішли до      ОСОБА_3 та із його господарства викрали металобрухт, який потім здали в пункт прийому металобрухту. Після чого повернулись із горілкою, яку разом розпили.

Вина підсудних стверджується показами свідка ОСОБА_7, який пояснив, що 09.04.2011 року біля 10 години разом із ОСОБА_2 прийшов до господарства ОСОБА_5, де розпивали спиртні напої разом із його батьком ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_11 Коли горілка закінчилась його батько разом із                  ОСОБА_2 вийшли із будинку, а через деякий час повернулись із металобрухтом, який він допоміг їм занести на територію господарства             ОСОБА_5 Згодом його батько приїхав разом із ОСОБА_6 на його підводі та завантаживши металобрухт на підводу поїхали в пункт прийому металобрухту.

Винність підсудних також стверджується показами свідка ОСОБА_12, який пояснив, що він займається заготівлею металобрухту в с. Торське Заліщицького району.  09.04.2011 року близько 11 години дня на гужовому транспорті приїхали два невідомих чоловіки та привезли металевий швелер у вигляді букви “П” та металеві колеса з'єднані між собою. Він прийняв у них металобрухт за, що заплатив гроші, проте не пам'ятає скільки саме.

Винність підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стверджується також  матеріалами кримінальної справи, а саме:

протоколом огляду майданчика пункту прийому металобрухту в с. Торське, Заліщицького району від 09.04.2011 року, під час якого було виявлено металобрухт  викрадений із господарства ОСОБА_3 (а.с. 21-33);

протоколом зважування викраденого металобрухту від 09.04.2011 року під час якого встановлено що загальна вага металобрухту становить 90 кг. (а.с. 25).

Виходячи із встановленого в судовому засіданні суд вважає, що дії підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 правильно кваліфіковано за ст.185 ч.2 КК України так, як вони вчинили крадіжку за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи міру покарання підсудному ОСОБА_1   суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, а саме: те, що скоєний злочин є середньої тяжкості, особу підсудного, а саме: те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Обставини, які пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання підсудному ОСОБА_1 суд не вбачає.

А, тому, приходить до переконання, що міру покарання підсудному  ОСОБА_1 слід призначити за ст.185 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України більш м'яку, ніж передбачає санкція статті, а саме: у вигляді штрафу в дохід держави.

Призначаючи міру покарання підсудному ОСОБА_13, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме: те, що скоєний злочин є середньої тяжкості,  особу підсудного, а саме: те, що на його утриманні перебуває неповнолітній син.

Обставин, які обтяжують покарання підсудному ОСОБА_13, суд не вбачає.  

До обставини, які пом'якшують покарання, суд враховує визнання ним вини та його щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

А, тому, приходить до переконання, що міру покарання підсудному слід призначити за ст.185 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України більш м'яку, ніж передбачає санкція статті, а саме: у вигляді штрафу в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

  засудив:

  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнати винними у скоєнні злочину передбаченого ст.185 ч.2 КК України та призначити їм покарання:

ОСОБА_1 за ст. 185 ч. 2 КК України із застосуванням ст.69 КК України у вигляді 510 (п'ятсот десять) гривень штрафу в дохід держави.

ОСОБА_2 за ст. 185 ч. 2 КК України із застосуванням ст.69 КК України у вигляді 510 (п'ятсот десять) гривень штрафу в дохід держави.

Міру запобіжного заходу щодо засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити попередню – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

На вирок може бути подано апеляцію протягом 15 діб в апеляційний суд Тернопільської області через Заліщицький районний суд.

Суддя: ОСОБА_14